You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Можливості та ризики цифрових систем допомоги з точки зору медицини праці

Можливості та ризики цифрових систем допомоги з точки зору медицини праці

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.18, №4, 2022


https://doi.org/10.33573/ujoh2022.04.267

Можливості та ризики цифрових систем допомоги з точки зору медицини праці

Бeккельманн І.1, Завгородній І.2, Мінов А.1
1Магдебурзький університет імені Отто фон Геріке, Німеччина
2Харківський національний медичний університет, Україна


 Повна стаття (PDF), АНГЛ

Вступ. Сфера праці стає все більш гнучкою та мережевою, що призводить до збільшення використання цифрових систем допомоги. Це пов'язано з можливостями та ризиками для співробітників. Передумовою здорового використання цифрових систем допомоги є те, що системи завжди мають бути орієнтовані на користувача. Експерти повинні враховувати конкретну програму, а також технологічні та економічні вимоги при розробці та використанні цифрових помічників. Медицина праці має з самого початку брати участь у розробці та впровадженні таких систем. Крім того, оцифрування вимагає міждисциплінарного співробітництва між різними учасниками та цілісних концепцій для аналізу робочого світу 4.0 та його впливу на аспекти безпеки праці.

Майбутня мета профілактичної медицини праці – узгодити економічні інтереси суспільства та усунути чи зменшити негативний вплив цифровізації сфери праці та зміцнити здоров'я працівників. Лікарі медицини праці повинні знайти рішення, які збережуть здоров'я людей і зроблять їх придатними для роботи в світі праці, що змінився.

Результати. Важливо консультувати роботодавців з питань захисту даних, інформувати співробітників та зацікавлених осіб на ранній стадії щодо планованого використання нових технологій цифрової допомоги та обговорювати з ними збирання та зберігання даних. Практична та орієнтована на дослідження медицина праці може супроводжувати розробку нових цифрових систем допомоги. Фізіологія праці займається оцінкою психічного стресу, що може виникнути в результаті використання нових цифрових систем допомоги. Необхідно з самого початку інтегрувати медицину праці та фізіологію праці у дослідження та розробки допоміжних систем, щоб виявляти та оцінювати небезпеки та стреси у майбутньому робочому світі.

Висновки. Валідовані результати досліджень ергономіки є важливою передумовою використання потенціалу цифрових систем допомоги в компанії. Тому важливим завданням є подальше дослідження використання нових технологій для зміцнення здоров’я. Психічний стрес відіграє все більш важливу роль у промисловому виробництві, логістиці, збиранні та обслуговуванні.

Ключові слова: цифровізація, цифрові допоміжні системи, охорона праці, напруженість

Література

  1. Minow, A., Böckelmann, I. (2018), Beanspruchungsindikatoren mit neuen digitalen Assistenztechnologien. In: Kretschmer V., Spee D (Hrsg.), Der Mensch - eingebunden in die Logistik 4.0, 104-111, München: Huss-Verlag GmbH, 2018a.
  2. Deutsche Gesetzliche Unfallversicherung: Industrie 4.0: Herausforderungen für die Prävention - Positionspapier der gesetzlichen Unfallversicherung. DGUV 2017; 2: 1-7.
  3. Apt, W., Bovenschulte, M., Priesack, K., (2018), Weiß C & Hartmann EA: Forschungsbericht 502. Einsatz von digitalen Assistenzsystemen im Betrieb, available at: http://www.bmas.de/SharedDocs/Downloads/DE/PDF-Publikationen/Forschungsberichte/fb502-einsatz-von-digitalen-assistenzsystemen-im-betrieb.pdf?__blob=publicationFile&v=1 (accessed 9 March 2020)
  4. Merkel, L., Schultz, C., Braunreuther, S., Reinhart, G. (2017), "Digitale Assistenzsysteme in der Kommissionierung", ZWF Zeitschrift für wirtschaftlichen Fabrikbetrieb 2016, Vol. 11, No. 11, pp. 687-690. https://doi.org/10.3139/104.111604
  5. Hinrichsen, S., Riediger, D., Unrau, A. (2020), Anforderungsgerechte Gestaltung von Montageassistenzsystemen, available at: http://refa-blog.de/gestaltung-von-montageassistenzsystemen, (accessed 9 March 2020)
  6. Weidner, R., Redlich, T., Wulfsberg, J.P. (Hg.), (2015), Technische Unterstützungssysteme. Berlin/Heidelberg: Springer Vieweg. https://doi.org/10.1007/978-3-662-48383-1
  7. Cernavin, O., Schröter, W., Stowasser, S. (Hrsg.), (2018), Prävention 4.0. Analysen und Handlungsempfehlungen für eine produktive und gesunde Arbeit 4.0. Wiesbaden: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-658-17964-9
  8. Bundesministerium für Arbeit und Soziales (BMAS): Handlungsempfehlungen der Plattform "Digitale Arbeitswelt" für gesunde Arbeit, gute Arbeitsgestaltung und berufliche Teilhabe,available at: https://www.arbeitenviernull.de/fileadmin/Downloads/Abschlussbericht-Gesundheit-und-Teilhabe.pdf (accessed 6 September 2018)
  9. Deutsche Gesetzliche Unfallversicherung: Kommentierung des Grünbuchs "Arbeit 4.0". 10/2015, available at: https://www.dguv.de/medien/inhalt/mediencenter/pm/pressearchiv/2015/4_quartal/dguv_kommentar_gr_nbuch_arbeiten_4_0.pdf(accessed 9 March 2020).
  10. Böckelmann, I., Chergynets, O., Mecke, R., Darius, S., Sánchez Márquez, J.S. (2015), "Attentional performance and objective strain parameters when using two different head-mounted displays", ZblArbeitsmed, No. 65, pp. 12-20. https://doi.org/10.1007/s40664-014-0045-1
  11. Tümler, J., Mecke, R., Rößler, T., Schenk, D., Böckelmann, I. (2015), "Examinating the augmented reality funnel: does it lead to inattentional blindness?"Inter collegas, Vol. 3, No. 4.
  12. Darius, S., Sánchez Márquez J.S., Chergynets, O., Mecke, R., Böckelmann, I. (2015), "Investigation of the field of vision when using various head-mounted displays", ZblArbeitsmed, No. 65, pp. 203-209. https://doi.org/10.1007/s40664-015-0026-z
  13. Schneider, U.(2018), "Chancen und Herausforderungen. Intelligente PSA und PSA mit Sensorsystemen", Special PSA, pp. 10-11.
  14. Burghart, M.(2018), "Digitale Ergonomie und Sicherheitsassistenzsysteme. Uvextechware", Special PSA, pp. 30-31.
  15. Zittlau, K. Sicherheit in der Arbeitswelt 4.0. In: Cernavin, O., Schröter, W., Stowasser, S. (Hrsg.)(2018), Prävention 4.0. Analysen und Handlungsempfehlungen für eine produktive und gesunde Arbeit 4.0. Wiesbaden: Springer Fachmedien GmbH, pp. 269-286 https://doi.org/10.1007/978-3-658-17964-9_14
  16. Kovshenin, K. (2016), Integrierte Schutz- und Sicherheitskonzepte in Cyber-Physischen Arbeitsumgebungen. Ergebnisse, available at: http://www.insa-projekt.de/ergebnisse/ (accessed9 March 2020).
  17. Ostermann, B.,Huelke, M.,Kahl, A.(2011), Von Zäunen befreit. Atp-edition 09/2011. München: Deutscher Industrieverlag, https://doi.org/10.17560/atp.v53i09.336
  18. Bleyer, T.(2013), "Mehr Sicherheit, größere Leistungsfähigkeit", bauaAktuell, No. 4, pp. 5.
  19. Ashour, H.(2015), Latzhose Horst denkt mit. Zeitschrift Arbeit und Gesundheit, DGUV 2015; 4,available at: https://praevention-aktuell.de/latzhose-horst-denkt-mit/ (accessed 9 March 2020)
  20. Minow, A., Böckelmannm, I. (2018), Nutzerbezogene Aspekte beim Einsatz von digitalen Assistenztechnologien im Montagebereich - ein systematischer Review. Programm und Abstracts der Vorträge und Poster. 58. Jahrestagung der Deutschen Gesellschaft für Arbeitsmedizin und Umweltmedizin e. V. (DGAUM), 07.- 09, März 2018 in München, pp. 54.
  21. Schapkin, S., Böckelmann, I.(2018), Arbeiten mithilfe von Assistenzsystemen: Entlastung oder Belastungen für Nutzer? Programm und Abstracts der Vorträge und Poster. 58. Jahrestagung der Deutschen Gesellschaft für Arbeitsmedizin und Umweltmedizin e. V. (DGAUM), 07.-09. März 2018 in München, pp. 54
  22. Fritzsche, L.(2006), Eignung von Augmented Reality für den Vollschichteinsatz in der Automobilproduktion - Eine Laboruntersuchung zur psychischen Belastung und Beanspruchung bei der Arbeit mit einem monokularen Head Mounted Display. Diplomarbeit, Fakultät für Mathematik und Naturwissenschaft, TU Dresden.
  23. Schwerdtfeger, B., Reif, R., Günthner, W.A., Klinker, G., Hamacher, D., Schega, L., Tümler, J. (2009), Pick-by-vision: A firststress test. In: Eighth IEEE and ACM International Symposium on Mixed and Augmented Reality (ISMAR09),pp. 115-124. https://doi.org/10.1109/ISMAR.2009.5336484
  24. Darius, S., Böckelmann, I.(2018), Subjektive Einschätzung der Beanspruchung bei der Arbeit mit neuen Informationstechnologien: Ergebnisse zum Umgang mit Datenbrillen. In: Kretschmer V., Spee D (Hrsg.), Der Mensch - eingebunden in die Logistik 4.0 München: Huss-Verlag GmbH.
  25. Tümler, J., Roggentin, A., Mecke, R., Doil, F., Huckauf, A., Urbina, M.H., Pfister, E.A., Böckelmann, I. (2008), "Subjektive Beanspruchung beim Einsatz mobiler Augmented Reality Systeme", ErgoMed, No. 5, pp. 130-141.
  26. Bade,Ch., Zhang,Zh., Doil, F., Hoffmeyer, A., Böckelmann, I., Paul, G.(2009), Probandenversuche zum Augmented Reality basierten Soll/Ist-Vergleich von Konstruktionsdaten. Konferenzbeitrag. 8. Paderborner Workshop "Augmented& Virtual Reality in der Produktentstehung", 28.-29. Mai 2009 Heinz Nixdorf Institut Universität Paderborn,pp. 349-367.
  27. Grubert, J., Hamacher, D., Mecke, R., Böckelmann, I., Schega, L., Huckauf, A., Urbina, M., Schenk, M., Doil, F., Tümler, J.(2010), Extended Investigations of User-Related Issues in Mobile Industrial Augmented Reality. In: The Ninth IEEE International Symposium on Mixed and Augmented Reality. Science and Technology Proceedings. Oct. 13-16.2010, Seoul, Korea. ISBN 978-1-4244-9345-6/10. pp. 229-230.
  28. Schega, L., Hamacher, D., Böckelmann, I., Mecke, R., Huckauf, A., Urbina, M., Tümler, J. (2011), "Wirkung unterschiedlicher mobiler Augmented-Reality-Systeme auf die Beanspruchung im industriellen Arbeitsprozess",ArbeitsmedSozialmedUmweltmed, No. 46, pp. 402-410.
  29. Darius, S., Rößler,Th., Schenk, D., Mecke, R., Böckelmann, I. (2013), "Vergleich verschiedener Navigationsarten von kopfgetragenen Augmented-Reality-Displays",ErgoMed / Prakt. Arb. Med, Vol. 37, No. 6, pp. 18-26.
  30. Wille, M., Scholl, P.M., Wischniewski, S., Laerhoven, K. (2014), Comparing Google Glass with Tablet-PC as Guidance System for Assembling Tasks. In: 11th International Conference on Wearable and Implantable Body Sensor Networks Workshops. Proceedings : 16-19 June 2014, Zurich, Switzerland. Conference Publishing Services, IEEE Computer Society, Los Alamitos, California, pp. 38-41. https://doi.org/10.1109/BSN.Workshops.2014.11
  31. Stork, S., Schubö, A.(2010), "Human cognition in manual assembly. Theories and applications", Advanced Engineering Informatics, No. 24, pp. 320-328. https://doi.org/10.1016/j.aei.2010.05.010
  32. Bohren, J., Paxton, C., Howarth, R., Hager, G.D., Whitcomb, L.L. (2016), Semi-autonomous telerobotic assembly over high-latency networks. In: HRI'16. The Eleventh ACM/IEEE International Conference on Human Robot Interation, March 7-10, Christchurch, NZ. IEEE, Piscataway, NJ., pp. 149-156. https://doi.org/10.1109/HRI.2016.7451746
  33. Kröger, A., Vierfuß, R.(2016), Echtzeitfähiges Werkerassistenzsystem für die manuelle Montage 4.0. ZWF 111, pp. 299-301. https://doi.org/10.3139/104.111512
  34. BAuA: Head-Mounted Display - Bedingungen des sicheren und beanspruchungsoptimalen Einsatzes. Physische Beanspruchung beim Einsatz von HMDs. Projekt F 2288. BAuA: Berlin, 2016.
  35. Stein, S., Fedrowitz, C., Herfs, W., Höhne, A., Heuschmann, C., Bade, C., Henze, A., Mecke, R., Böckelmann, I., Schiller, F. (2011), Nutzerbezogene Entwicklung und Untersuchung AR-basierter Werkerassistenzsysteme. In W. Schreiber & P. Zimmermann (Hrsg.), Virtuelle Techniken im industriellen Umfeld. Das AVILUS-Projekt - Technologien und Anwendungen Berlin/Heidelberg: Springer-Verlag,pp. 230-237.
  36. Kampmeier, J., Cucera, A., Fritzsche, L., Brau, H., Duthweiler, M., Lang, G.K.(2007),"Eignung monokularer "Augmented Reality"-Technologien in der Automobilproduktion",KlinMonatsblAugenheilkd, No. 224 pp. 590-596. https://doi.org/10.1055/s-2007-963359
  37. Hasselmann, O., Meyn, C., Schröder, J., Sareika, C.(2018),Gesundheit in der Arbeitswelt 4.0. In Prävention 4.0. Analysen und Handlungsempfehlungen für eine produktive und gesunde Arbeit 4.0. Wiesbaden: Springer Fachmedien, pp. 231-268. https://doi.org/10.1007/978-3-658-17964-9_13
  38. Tümler, J.(2009), Untersuchungen zu nutzerbezogenen und technischen Aspekten beim Langzeiteinsatz mobile Augmented Reality Systeme in industriellen Anwendungen. Dissertation, Fakultät für Informatik, Otto-von-Guericke-Universität Magdeburg, available at: https://pdfs.semanticscholar.org/712b/dcbdf77f4f8bfe2c098b1f8acfc41f021519.pdf (accessed 6 September 2018).
  39. Rößler, T. (2011), Vergleich verschiedener Navigationsarten von kopfgetragenen Augmented-Reality-Displays: Visuelle Leistungen und "Blindheit" durch Nichtaufmerksamkeit. Dissertation, Medizinische Fakultät, Otto-von-Guericke-Universität Magdeburg, available at: https://opendata.uni-halle.de/bitstream/1981185920/5591/1/ZDissertationen%20nach%20KlinikenElektronische%20DissertationenDigitalisierungDigitalisateDissertation_Thoralf_R%c3%b6%c3%9fler.pdf (accessed 6 September 2018).