You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОГО СТАТУСУ КОМБАТАНТА НА ПЕРЕЖИВАННЯ БОЙОВОГО СТРЕСУ

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОГО СТАТУСУ КОМБАТАНТА НА ПЕРЕЖИВАННЯ БОЙОВОГО СТРЕСУ

ISSN 2223-6775
Український журнал з проблем медицини праці. Том 21, № 4, 2025
https://doi.org/10.33573/ujoh2025.04.309

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОГО СТАТУСУ КОМБАТАНТА НА ПЕРЕЖИВАННЯ БОЙОВОГО СТРЕСУ

Гринь К. В.

Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, Україна


Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Воєнні дії характеризуються надзвичайною напруженістю, швидкоплинністю, високою інтенсивністю дії стресорів, викликаючи виснаження психологічних і функціональних ресурсів учасників бойових дій. Велика кількість комбатантів мають симптоми бойового психологічного травмування, але різні чинники, такі як напруженість бойових подій, відсутність можливості отримати психологічну та медичну допомогу тощо, стають на заваді зверненню за спеціалізованою медичною допомогою, що поглиблює психотравматизацію, виводить її на клінічний рівень.

Мета дослідження – вивчення впливу соціально-трудового статусу комбатанта до вступу на військову службу на переживання ним бойових стресових умов.

Матеріали та методи дослідження. У дослідження було залучено 310 учасників бойових дій і військовослужбовців віком від 19 до 59 років чоловічої статі зі стрес-асоційованими розладами, які дебютували в період військової служби, а саме з розладами адаптації (F43.2 за МКХ-10). До І групи увійшло 134 особи з розладами адаптації, до ІІ групи – 176 осіб з розладами адаптації та фізичним бойовим травмуванням (легкою закритою черепно-мозковою травмою внаслідок перенесеної мінно-вибухової травми та перенесеними вогнепальними чи осколковими пораненнями). Отримані бойові травми в обов’язковому порядку були зазначені у відповідній медичній документації пацієнта та містилися в медичній карті стаціонарного хворого. Методи дослідження: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний, нейропсихологічний, статистичний.

Результати. Структура військового досвіду суттєво відрізняється в пацієнтів із психічним і фізичним травмуванням. У групі з психічним травмуванням значно більше осіб із військовим досвідом, особливо понад 5 років, що свідчить про наявність психічної втоми, виснаження ресурсів і значне зниження стресостійкості тривало воюючих осіб. У групі з розладами адаптації та фізичним травмуванням переважають пацієнти без військового досвіду (81,8 %), що є передумовою неготовності мобілізованих осіб до обов’язків військової служби, надмірних фізичних та емоційних навантажень, які вони раніше не відчували.

Висновки. Відсутність бойового досвіду переважної кількості комбатантів у дослідженні стала рушійною силою для розвитку психопатологічної симптоматики, оскільки воєнні дії є потужним і надпороговим стресором для психіки, фізичне перенапруження та травмування дискоординують діяльність і виснажують ресурси організму людини. Досвід є важливим предиктором ризику психоемоційних розладів у пацієнтів із розладами адаптації, які вимушено змінили сферу своєї соціально-трудової діяльності.

Ключові слова: соціальний статус, воєнні дії, бойовий стрес, розлади адаптації, бойова травма, комбатанти, тривога, депресія, психічне та фізичне травмування.

Література

  1. Time-dependent suicide rates among Army soldiers returning from an Afghanistan/Iraq deployment, by military rank and component. R. S. Adams et al. Inj Epidemiol. 2022. Vol. 9, No. 1. Art. 46. DOI: https://doi.org/10.1186/s40621-022-00410-9.
  2. Predictors of Response to Prolonged Exposure, Sertraline, and Their Combination for the Treatment of Military PTSD. S. A. M. Rauch et al. J. Clin. Psychiatry. 2021. Vol. 82, No. 4. P. 20m13752. DOI: https://doi.org/10.4088/JCP.20m13752.
  3. Герасименко Л. О. Розлади адаптації та реакції на стрес. НейроNEWS: психоневрологія та нейропсихіатрія. 2022. № 9–10 (137). С. 18–20.
  4. Гринь К. В. Панічна атака як невідкладний стан в контексті тривожних та стресових розладів в умовах воєнного стану в Україні. Екстрена та невідкладна допомога в Україні: організаційні, правові, клінічні аспекти : матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Полтава, 23 лют. 2024 р.). Полтава : ПДМУ, 2024. С. 21–27.
  5. Посттравматичний стресовий розлад під час повномасштабної війни у військовослужбовців. В. Чорна та ін. Молодий вчений. 2023. № 12 (124). С. 28–39. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-12-124-28.
  6. Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: a nationwide cross-sectional study. O. Lushchak et al. Lancet Reg Health Eur. 2023. Vol. 36. Art. 100773. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773.
  7. Psychosocial maladaptation in the context of anxiety and depressive disorders under conditions of social and stressful events in Ukraine. V. V. Borysenko et al. Azerbaijan Med. J. 2023. No. 3. P. 90–95. DOI: https://doi.org/10.34921/amj.2023.3.015.
  8. Early pharmacological interventions for prevention of post-traumatic stress disorder (PTSD) in individuals experiencing acute traumatic stress symptoms. F. Bertolini et al. Cochrane Database Syst Rev. 2024. No. 5 (5). Art. CD013613. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD013613.pub2.
  9. Гринь К. Морфо-функціональні предиктори психоемоційних розладів у пацієнтів з бойовою черепно-мозковою травмою. Bulletin of Problems Biology and Medicine. 2025. № 1. С. 115–116. DOI: https://doi.org/10.29254/2523-4110-2025-4-179/addition-115-116.
  10. Rizeq J., McCann D. The cognitive, emotional, and behavioral sequelae of trauma exposure: an integrative approach to examining trauma’s effect. Psychol Trauma. 2023. Vol. 15. P. 313–321. DOI: https://doi.org/10.1037/tra0001152.
  11. Купко Н. Можливості подолання стресу, спричиненого війною: проблеми та шляхи їх вирішення. НейроNews: ІнфоБюлетень. 2022. № 6. С. 2–6.
  12. Чабан О. С., Хаустова О. О., Омелянович В. Ю. Психічні розлади воєнного часу. Київ : Медкнига, 2023. 232 с.
  13. Про затвердження Положення про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України, які брали участь в антитерористичній операції, під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) : наказ Міністерства оборони України від 09.12.2015 № 702. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0237-16#Text (дата звернення: 01.09.2025).
  14. Блінов О. А. Бойова психічна травма. Київ : Талком, 2019. 699 с.
  15. Psilocybin for Trauma-Related Disorders. A. J. Khan et al. Curr Top Behav Neurosci. 2022. Vol. 56. P. 319–332. DOI: https://doi.org/10.1007/7854_2022_366.
  16. Post-traumatic stress disorder: clinical and translational neuroscience from cells to circuits. K. J. Ressler et al. Nat Rev Neurol. 2022. Vol. 18, No. 5. P. 273–288. DOI: https://doi.org/10.1038/s41582-022-00635-8.
  17. Sleep and PTSD in the Military Forces: A Reciprocal Relationship and a Psychiatric Approach. E. Saguin et al. Brain Sci. 2021. Vol. 11, No. 10. Art. 1310. DOI: https://doi.org/10.3390/brainsci11101310.
  18. Exploring the impact of expressive therapies on military veterans with PTSD: a systematic review. S. B. Poor et al. Arts Health. 2023. Vol. 17, No. 2. P. 72–96. DOI: https://doi.org/10.1080/17533015.2023.2284197.
  19. Adler A. B., Svetlitzky V., Gutierrez I. A. Post-traumatic stress disorder risk and witnessing team members in acute psychological stress during combat. BJPsych Open. 2020. Vol. 6, No. 5. Art. e98. DOI: https://doi.org/10.1192/bjo.2020.81.
  20. Про військовий обов’язок і військову службу : Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text (дата звернення: 01.09.2025).
  21. Moore M. J., Shawler E., Jordan C. H. Veteran and Military Mental Health Issues. StatPearls. Treasure Island (FL) : StatPearls Publishing, 2023.
  22. Psychological and spiritual factors affecting well-being among military personnel engaged in remote combat. R. K. Bufford et al. Psychol Trauma. 2023. Vol. 15, No. 8. P. 1334–1345. DOI: https://doi.org/10.1037/tra0001352.
  23. Каплюченко О. П., Бондаренко О. Г., Товма М. І. Залежність мотивації військовослужбовців Національної гвардії України від рівня ефективності службово-бойової діяльності та досвіду участі у бойових діях. Честь і закон. 2022. № 1 (80). С. 102–108. DOI: https://doi.org/10.33405/2078-7480/2022/1/80/262475.
  24. Усик Д. Б. Психологічні особливості дезадаптації військовослужбовців – учасників бойових дій. Слобожанський науковий вісник. Серія Психологія. 2024. № 1. С. 183–189. DOI: https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.32.
  25. Кириченко А. В., Стасюк В. В., Дикун В. Г. Зміст та структура психологічної готовності військовослужбовців до наступальних дій. Слобожанський науковий вісник. Серія Психологія. 2025. № 1. С. 55–59. DOI: https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.1.9.
  26. Герасименко Л., Золочевський І. Аутоагресивна поведінка військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом під час російсько-української війни. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2025. Т. 25, № 2 (90). С. 35–38. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.25.2.35.
  27. Момот М. А. Психологічні чинники схильності до суїцидальної поведінки військовослужбовців Збройних сил України. Наукові записки. Серія: Психологія. 2024. № 3. С. 55–60. DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-8.
  28. Examining the Association Between Moral Injury and Suicidal Behavior in Military Populations: A Systematic Review. N. Jamieson et al. Journal of Religion and Health. 2023. Vol. 62, No. 6. P. 3904–3925. DOI: https://doi.org/10.1007/s10943-023-01885-6.