You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Особливості лікування синдрому подразненої кишки в осіб організованої студентської популяції

Особливості лікування синдрому подразненої кишки в осіб організованої студентської популяції

https://doi.org/10.33573/ujoh2015.02.053

Несен А. О., Чирва О. В.

Особливості лікування синдрому подразненої кишки в осіб організованої студентської популяції

ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», м. Харків

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. Студентство належить до групи підвищеного ризику розвитку поєднаної функціональної патології, що обумовлено комплексом таких несприятливих факторів, як постійне розумове та психоемоційне напруження, інформаційний стрес, недостатня матеріальна забезпеченість, необхідність поєднувати навчання з роботою, часті порушення режиму праці, відпочинку й харчування, куріння, споживання алкоголю.

Мета дослідження. Підвищення ефективності лікування синдрому подразненої кишки (СПК) в осіб організованої студентської популяції шляхом додаткового призначення у складі комплексної терапії рослинного препарату Іберогаст.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 305 осіб, у тому числі 181 (59,3 %) жінку і 124 (40,7 %) чоловіків, середній вік — (20,8 ± 0,1) років. Усі обстежені були розподілені на дві групи: І — хворі на СПК 6,6 % (20 осіб), ІІ — хворі на «синдром перехрестя» функціональних захворювань органів травлення (ФЗОТ) — 5,2 % (16 осіб). Пацієнтам із СПК проводили немедикаментозне лікування, що включало модифікацію тригерних факторів способу життя й харчування. Залежно від призначеного медикаментозного лікування пацієнти були поділені на групи: лікування «А» (п = 18) — комбінована терапія з призначенням немедикаментозних заходів, дієти lowFOD- MA.Ps, фітопрепарату Іберогаст і, за потреби, з 4 тижня, пантопразолу в дозі 20 мг 2 рази на 1 добу й ітоприду гідрохлорид у дозі 50 мг 3 рази на 1 добу; лікування «В» (п = 18), що відрізнялося відсутністю додаткового призначення фітотерапії. Тривалість лікування склала 8 тижнів.

Результати. СПК було виявлено в 11,8 % обстежених осіб, у 44,4 % хворих на СПК встановлено «синдром перехрестя» ФЗОТ На 28 добу лікування всі особи відмічали покращання самопочуття й зниження інтенсивності скарг з (210,1 ± 11,3) до (96,8 ± 7,2) бала за шкалою IBS-SSS (г = 0,776, р < 0,001), на 56 добу — до (35,6 ± 4,2) бала (г = 0,601, р < 0,001). При оцінці показників сумарного бала IBS-SSS через 4 тижні терапії встановлено кращу терапевтичну відповідь у хворих у групі лікування «А» (83,6 ± 8,8) порівняно з (110,0 ± 10,7) бала IBS-SSS у групі терапії «В» (р = 0,066). У пацієнтів, які додатково отримували Іберогаст, сумарний бал IBS-SSS знизився на (64,9 ± 2,2) % (28 доба), у той час, як у пацієнтів лікування «В» даний показник був значно меншим — (43,3 ± 2,0) %, р < 0,001. Порівняння сумарного бала IBS-SSS на 56 добу терапії не виявило достовірних відмінностей у досліджуваних групах. Проте відсоток динаміки сумарних балів IBS-SSS за курс терапії значно відрізнявся — (-(88,7 ± 1,8) у групі лікування «А» і (-(78,3 ± 2,3) % у групі лікування «В», р = 0,001.

Висновки. Виявлені особливості відповіді на терапію в пацієнтів із СПК свідчать про виражену ефективність комплексного лікування, що включає призначення фітотерапії на фоні модифікації способу життя й харчування. Додаткове призначення препарату рослинного походження з багатофакторною дією на систему органів травлення — Іберогасту, що проявив власну ефективність вже після 4 тижнів терапії, сприяло більш вираженому нівелюванню клінічних проявів СПК після закінчення восьмитижневого курсу лікування.

Ключові слова: синдром подразненої кишки, «синдром перехрестя», клінічні прояви, фітотерапія, популяція студентів

Література

  1. Боровиков В. Statistica. Искусство анализа дан­ных на компьютере / В. Боровиков. - Санк-Петербург : Питер, 2003. - 688 с.: ил.
  2. Зосимов А. Н. Доказательное рецензирование медицинских диссертаций / А. Н. Зосимов, Л. К. Пар­хоменко. - Харьков : Факт, 2008. - 151 с.
  3. Синдром «перекреста»: синдром раздраженного кишечника и функциональные расстройства билиар­ного тракта / М. Ф. Осипенко, В. И. Бут-Гусаим, Н. Б. Волошина [и др.] // Сибирский медицинский журнал. - 2008. - № 5. - С. 21-26.
  4. Digesu G. A. Validity of the Rome III Criteria in assessing constipation in women / G. A. Digesu, D. Panayi, N. Kundi [et al.] // Int Urogynecol J. - 2010. - № 21. - P. 1185-1193.https://doi.org/10.1007/s00192-010-1179-0
  5. Severity in Irritable Bowel Syndrome: A Rome Foundation Working Team Report / D. A. Drossman, L. Chang, N. Bellamy [et al.] // Am J. Gastroenterology. - 2011. - № 106 (10). - P. 1749-1759.https://doi.org/10.1038/ajg.2011.201
  6. Ford A. C. Systematic review and meta-analysis of the prevalence of irritable bowel syndrome in individuals with dyspepsia / A. C. Ford, A. Marwaha, A. Lim, P. Moayyedi // Clin Gastroenterol Hepatol. - 2010. - № 8 (5). - P. 401-409.https://doi.org/10.1016/S0016-5085(09)60671-5
  7. WGO Global Guideline - Coping with common GI symptoms in the community / R. Hunt, E. Quigley [et al.] // World Gastroenterology Organization. - 2013. - P. 1-37.
  8. Matsuzaki J. Classification of functional dyspepsia based on concomitant bowel symptoms / J. Matsuzaki, H. Suzuki // Neurogastroenterol Motil. - 2012. - № 24 (4). - P. 325-e164.https://doi.org/10.1111/j.1365-2982.2011.01859.x
  9. Overlap of Erosive and Non-erosive Reflux Diseases With Functional Gastrointestinal Disorders According to Rome III Criteria / Y. W. Noh, H. K. Jung, S. E. Kim, S. A. Jung // J Neurogastroenterol Motil. - 2010. - № 16 (2). - P 148-156.https://doi.org/10.5056/jnm.2010.16.2.148
  10. Shadi S. Y Functional Dyspepsia in Review: Pathophysiology and Challenges in the Diagnosis and Management due to Coexisting Gastroesophageal Reflux Disease and Irritable Bowel Syndrome / S. Y Shadi, J. Christie // Gastroenterol Res Pract. - 2013. - ID351086. - P. 1-8. https://doi.org/10.1155/2013/351086
  11. Symptom overlap between postprandial distress and epigastric pain syndromes of the Rome III dyspepsia classification / N. Vakil, K. Halling, L. Ohlsson, B. Wernersson // Am J. Gastroenterol. - 2013. - № 108 (5). - P. 767-774. https://doi.org/10.1038/ajg.2013.89