You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Особливості впливу випромінювання світлодіодів холодно-білого світла на рівень 6-сульфатоксимелатоніну в організмі людини

https://doi.org/10.33573/ujoh2015.03.034

Мартіросова В. Г.1, Сорокін В. М.2, Назаренко В. І.1, Дмитруха Н. М.1

Особливості впливу випромінювання світлодіодів холодно-білого світла на рівень 6-сульфатоксимелатоніну в організмі людини

1 ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», м. Київ

2 Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України, м. Київ

Повна стаття (PDF), RUS

Вступ. Світлодіодні (СД) джерела холодно-білого світла з Тц = 4000 К і вище випромінюють потужний потік у діапазоні 400—500 н^ видимого світла, що збігається з зоною найбільшої чутливості (477 щ) нових, недавно відкритих гангліозних клітин сітківки (ГКС). Нервові шляхи ГКС закінчуються в гіпоталамусі й мають вплив на секрецію шишкоподібної залози — гормон мелатонін. Передбачається, що робота, виконувана в умовах світлового середовища, обладнаного холодно-білими лампами, може призвести до пригнічення секреції мелатоніну, що впливає на ендокринні процеси в організмі. Проведеними раніше нами дослідженнями встановлено, що при виконанні роботи в умовах освітлення системою загального рівномірного освітлення за допомогою світильників з СД холодно-білого світла з Тц = 5999 К, що відповідає гігієнічним вимогам, рівень працездатності у випробовуваних вище стабільніше, ніж при ЦД з Тц = 2700 К.

Мета дослідження — порівняльний аналіз впливу випромінювання СД з Тц = 6000 К на вміст мелатоніну в організмі працівників офісу, які тривалий час працювали в умовах світлодіодного і люмінесцентного освітлення.

Матеріали та методи дослідження. Досліджували вміст метаболіту 6-сульфатоксимелатоніну в сечі 10 економістів, які виконували свої виробничі завдання в умовах світлового середовища офісу, обладнаного СД джерелами світла з Тц = 6000 К у разі освітленості 350—400 Лк від системи загального рівномірного освітлення протягом 2 місяців. Контрольну групу становили 10 економістів іншого офісу у віці 25—30 років, що працювали в однакових умовах з основною групою, але при освітленості світильниками з лінійними люмінесцентними лампами з тією самою кольоровою температурою.

Заключення. Встановлено, що вміст метаболіту мелатоніну в сечі офісних працівників основної групи практично не відрізняється (при невеликому перевищенні) від вмісту метаболіту в сечі офісних працівників контрольної групи, що передбачає відсутність негативних ефектів впливу випромінювання холодно-білих СД джерел світла на організм людини (р < 0,05).

Ключові слова: світлодіодні джерела світла, кольорова температура, офісні робітники, метаболіт 6-сульфатоксимелатонін, мелатоніновий обмін

Література

  1. Berson, D. M., Dunn, A., Takao, M. 2002, ”Phototransduction by retinal ganglion cells, that set the circadian clock”, Science, v. 295, no. 5557, pp. 1070–1073. https://doi.org/10.1126/science.1067262
  2. Fryc, J., Davis, J., Ohno, O. 2010, Experiment on Visual Perception of Pulsed LED Lighting. Can J. Save Energy for Lighting. Proceedings of CIE 2010 "Lighting Quality and Energy Efficiency". Vienna, Austria, 14– 17 March 2010, pp. 287–289.
  3. Brainard. G. C., Gliekman, G. 2003, The biological potency of light in humans: significance to health and behaviour. CIE, 152, pp. i-22–i-33. https://doi.org/10.1080/00131726909338827
  4. Thapan, K., Arendt, J., Skene, D. J. 2001, “An action spectrum for melatonin suppression: evidence for a novel non-rod, non-con photoreceptor system in humans”, J. Physiol., v. 535, pp. 261–267. https://doi.org/10.1111/j.1469-7793.2001.t01-1-00261.x
  5. Brainard, G. C. 2002, Photoreception for regulation of melatonin and the circadian system in humans, Fifth Int. LRO Lighting research symp., Orlando.
  6. Роньки Л. Р. 2005, «Визуальный и биологический эффект света в новом тысячелетии: предложение к образованию», Светотехника, № 3, с. 5, стр. 4–9.
  7. Билунд, Л. 2011, О статье Е. В. Долина и др. а. «Сравнительная гигиеническая оценка условий освещения люминесцентными лампами и светодиодными источниками», Светотехника, № 2, с. 1, с. 48–53.
  8. Адриан, В. 2008, «Комментарий к спектру радиационного воздействия в регуляции секреции мелатонина», Университет Ватерлоо Ватерлоо, Школа оптометрии, Канада », Светотехника, № 1, с. 39–41.
  9. Blask, D. E. Brainard, G. C., Dauchy, R. T. [et al.]. 2004, Melatonin suppression by ocular light exposure during darkness: Impact on cancer growth and implication for cancer risk in humans. CIE Symp. on Light and Health: non-visual effects. CIE 027, pp. 42–45.
  10. Stevens, R. G. 2005, “Circadian Disruption and Breast Cancer: from Melatonin to Clock Genes”, Epidemiology, v. 16, pp. 254–258. https://doi.org/10.1097/01.ede.0000152525.21924.54
  11. Комаров Ф. И., Рапопорт С. И., Малиновская Н. К., Анисимова В. Н. 2004. Мелатонин в норме и при патологии. Москва: Медпрактика, 308 с.
  12. Van Gelder, R. N. Mawad, К. 2007, “Illuminating the mysteries of melanopsin and circadian photoreception”, J. Biological rhythms, v. 5, pp. 394–395. https://doi.org/10.1177/0748730408323066
  13. Дехофф, P. 2006, Влияние меняющегося света на здоровье человека в работе ”, Светотехника, № 3, с. 3, с. 54–57.
  14. Брейнард Г. К., Превенсио А. В. 2008. «Восприятие света как стимула невизуальных человеческих реакций», Светотехника, № 2, с. 1, с. 6–12.
  15. Ван Бомель, В. 2011, «Лампы для прямой замены ламп накаливания и здоровья человека», Светотехника, № 2. 2, с. 20–24.
  16. Бизяк Г., Кобам М. В. 2012, «Спектры излучения светодиодов и спектр действия для подавления секреции мелатонина», Светотехника, № 3, с. 3, с. 11–17.