https://doi.org/10.33573/ujoh2024.04.311
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ, Україна
Вступ. Процес цифровізації суттєво змінив структуру праці, понад 60 % працівників у розвинених країнах щодня використовують комп’ютери. Це підвищує ефективність роботи, але водночас створює виклики для медицини праці, зокрема через зростання захворювань, які пов’язані з тривалим екранним часом, таких як комп’ютерний зоровий синдром (КЗС). За визначенням Американської Асоціації Оптометристів, КЗС, який також називають цифровим напруженням очей, описує групу проблем, що пов’язані з очима та зором, які виникають у результаті тривалого використання комп’ютера, планшета, електронного пристрою для читання та мобільного телефону. Майже 70 % офісних працівників, які працюють за комп’ютером понад 6 год щодня, відчувають ці симптоми, що знижує продуктивність і підвищує рівень стресу. Основними факторами ризику є тривала робота за екраном без дотримання умов і режиму праці. Впровадження дистанційної роботи створює додаткові виклики для охорони праці та здоров’я працівників, особливо щодо зорового навантаження.
Мета дослідження – вивчити поширеність та оцінити ефективність профілактичних заходів для зменшення прояву симптомів КЗС серед офісних працівників. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено серед групи офісних працівників, які мають тривалість екранного часу не менше ніж 6 год на добу. Основним інструментом для збору даних був опитувальник з оцінки ступеня проявів КЗС – Computer Vision Syndrome Questionnaire (CVS-Q). Опитування проведено в 2 етапи. Первинна діагностика – на першому етапі визначено ступінь прояву КЗС серед працівників. Другий етап проведено серед працівників з підтвердженим КЗС через 4 тижні після початку виконання ними наданих рекомендацій. Для
аналізу отриманих даних було використано кількісні методи порівняння результатів первинного та повторного опитування за допомогою CVS-Q.
Результати. За результатами первинного опитування, яке проведено за допомогою опитувальника CVS-Q (Computer Vision Syndrome Questionnaire), було встановлено, що середнє значення індексу CVS-Q серед обстежених працівників склало 9,75 бала. Пороговим значенням для підтвердження наявності КЗС є сума балів 6 і більше. За результатами другого етапу опитування через 4 тижні після початку виконання працівниками рекомендацій було виявлено значне зниження рівня проявів КЗС серед працівників. Порівняння результатів первинного та повторного опитувань чітко демонструє ефективність профілактичних заходів у зменшенні проявів КЗС серед офісних працівників. Загальна кількість респондентів із CVS-Q індексом ≥ 6 зменшилася з 18 осіб (100 %) до 3 осіб (16 %). Отримані результати підтверджують ефективність комплексного підходу до профілактики та лікування КЗС серед офісних працівників. Зниження індексу CVS-Q майже вдвічі (з 9,75 до 4,5 бала) свідчить про позитивний вплив профілактичних рекомендацій і високий комплаєнс працівників.
Висновки. 1. Цифровізація значно підвищила навантаження на зір офісних працівників, що призводить до розвитку КЗС. Поширеність цього стану серед працівників з великою тривалістю екранного часу є високою. 2. КЗС має значний вплив на працездатність працівників. Він знижує концентрацію, уповільнює швидкість виконання завдань і підвищує ризик помилок у роботі. Це негативно впливає на продуктивність праці та створює додаткові економічні збитки для підприємств. 3. Комплексний підхід до профілактики та лікування КЗС може суттєво зменшити симптоми та підвищити якість життя працівників. Важливим є інформування працівників про ризики та необхідність дотримання профілактичних заходів. 4. Необхідне активне впровадження профілактичних програм на рівні підприємств, а також проведення додаткових досліджень для вдосконалення переліку існуючих рекомендацій.
Ключові слова: цифровізація, комп’ютерний зоровий синдром, зорове напруження, охорона праці
Література
