ISSN 2223-6775
Український журнал з проблем медицини праці. Том 21, № 2, 2025
https://doi.org/10.33573/ujoh2025.123
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ, Україна
Повна стаття (PDF), УКР
Охорона здоров’я працівників може ефективно здійснюватися через модель служби медицини праці, яка передбачає інтеграцію зусиль фахівців із безпеки та гігієни праці, фізіологів праці, професійних патологів та інших спеціалістів. Такий підхід дозволяє збирати й аналізувати інформацію щодо умов праці та стану здоров’я, розробляти профілактичні та гігієнічні заходи, а також передавати результати до національних інформаційних систем.
Водночас відсутність повноцінної державної служби медицини праці, заснованої на національних або міжнародних моделях, ускладнює ефективне впровадження моніторингових технологій. Актуальність наукової проблеми полягає в необхідності усунення перепон щодо вибору ефективних моделей моніторингу впливу умов праці на здоров’я працюючих та визначення можливостей використання сучасних інформаційних медичних технологій з метою вдосконалення системи моніторингу для працівників ризиконебезпечних професій.
Провести аналіз сучасних технологій санітарно-гігієнічного моніторингу впливу умов праці на здоров’я працюючих у ризиконебезпечних професіях; дати загальну гігієнічну характеристику впливу умов праці та трудового процесу гірничорятувальників на функціональний стан їхнього організму під час трудової діяльності; визначити шляхи вдосконалення технології для розроблення невідкладних і довгострокових профілактичних заходів.
Використано такі методи дослідження:
інформаційно-аналітичні – інформаційний пошук у мережі Internet, пошукових системах і спеціалізованих електронних базах даних;
гігієнічні – аналіз умов праці на робочих місцях гірничорятувальників із використанням баз даних атестації робочих місць (173 карти умов праці);
фізіологічні – аналіз функціонального стану організму за показниками діяльності системи кровообігу, дихальної системи, вищої нервової діяльності, біологічного віку, біохімічних маркерів гострого та хронічного стресу тощо (обстежено 79 осіб за 97 показниками);
математико-статистичні методи.
Визначено потенціал удосконаленої технології санітарно-гігієнічного моніторингу впливу умов праці на здоров’я працюючих у ризиконебезпечних професіях шляхом упровадження дистанційного спостереження за фізіологічними показниками та оцінювання умов праці в реальному часі з використанням мультимодальної телебіометричної системи.
Система включає біомедичні сенсори температури тіла, частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, рівня стресу тощо, а також сенсори навколишнього середовища (температура, вологість повітря робочої зони, концентрації шкідливих і токсичних речовин). Технологія має профілактичну спрямованість на раннє виявлення й оцінку ризиків порушення функціонального стану організму людини.
Передбачено інтеграцію з офіційними державними медичними базами даних, інформаційними системами і платформами для забезпечення персоналізованого підходу до профілактики порушень здоров’я працюючих та узагальнення отриманих даних на різних рівнях: окремого підприємства або установи, регіональному, галузевому та загальнодержавному.
Основні шляхи впровадження технології включають: пілотні проєкти в галузях із високим рівнем професійного ризику (вугільна та рудодобувна промисловість, аварійно-рятувальні служби); співпрацю з медичними установами для створення протоколів реагування на критичні показники фізіологічного стану; навчання персоналу користуванню системами та інтерпретації отриманих даних; законодавче регулювання захисту персональних даних і медичної інформації; участь у розробленні методик розумного пристосування робочих місць для осіб з інвалідністю, пов’язаною з професійною діяльністю.
Доведено перспективність упровадження в практику медицини праці мультимодальної телебіометричної системи моніторингу умов праці та здоров’я працюючих у ризиконебезпечних професіях. Очікувані науково-практичні результати включають зниження рівня професійних захворювань і виробничого травматизму, підвищення ефективності медичного обслуговування та формування культури безпеки праці на основі об’єктивних моніторингових даних.
Ключові слова: здоров’я, функціональний стан організму, моніторинг, умови праці, гігієнічна оцінка, телебіометрія.
Про схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров’я: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 1002-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1002-2016-%D1%80#Text (дата звернення: 11.05.2025).
Кодекс усталеної практики МОП: Безпека та гігієна праці під час розробки вугільних родовищ підземним способом. Київ: Міжнародне бюро праці, 2018. 398 с.
Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу: постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 182. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/182-2006-%D0%BF#Text (дата звернення: 11.05.2025).
Положення про Державну службу України з питань праці: постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/96-2015-%D0%BF#Text (дата звернення: 15.05.2025).
Чернюк В. І. Медицина праці: виклики ХХІ сторіччя. Охорона праці. 2017. № 7. С. 33–35.
6–19. (оформлено без розривів; за потреби можу уніфікувати весь список під ДСТУ / Vancouver або під конкретний журнал)