You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

ОЦІНКА РИЗИКУ ВПЛИВУ ВИРОБНИЧОГО ПИЛУ, ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН І ДРІБНОДИСПЕРСНИХ ЧАСТИНОК, ЩО ПРИСУТНІ В ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ, НА ПРАЦІВНИКІВ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

ОЦІНКА РИЗИКУ ВПЛИВУ ВИРОБНИЧОГО ПИЛУ, ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН І ДРІБНОДИСПЕРСНИХ ЧАСТИНОК, ЩО ПРИСУТНІ В ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ, НА ПРАЦІВНИКІВ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.20, №4, 2024

https://doi.org/10.33573/ujoh2024.04.254

ОЦІНКА РИЗИКУ ВПЛИВУ ВИРОБНИЧОГО ПИЛУ, ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН І ДРІБНОДИСПЕРСНИХ ЧАСТИНОК, ЩО ПРИСУТНІ В ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ, НА ПРАЦІВНИКІВ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Дмитруха Н. М.1, Шаравара Л. П.2, Козлов К. П.1

1 Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії
медичних наук України», м. Київ, Україна
2 Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Full article (PDF): UKR

Вступ. Металургійна промисловість є однією з провідних галузей в Україні, працівники якої піддаються постійному впливу шкідливих чинників виробничого середовища, відносяться до категорії, що мають високі рівні професійних і виробничо обумовлених захворювань. Існуючі сьогодні в цій галузі небезпеки з огляду на особливості технологічних процесів не вдається повністю усунути, тому актуальним є оцінка ризику їхнього впливу на здоров’я працівників.


Мета дослідження – оцінка ризику впливу виробничого пилу, хімічних речовин і дрібнодисперсних частинок (РМ), що присутні в повітрі робочої зони основних цехів металургійного підприємства, на здоров’я працівників.


Матеріали та методи дослідження. У повітрі робочої зони визначено вміст виробничого пилу, хімічних речовин за загальновизнаними методами та РМ за допомогою п’єзобалансного вимірювача масової концентрації респірабельного пилу – KANOMAX 3521. Для оцінки ризиків впливу шкідливих чинників виробничого середовища металургійного підприємства розраховували коефіцієнт небезпеки (HQ) та сумарний неканцерогенний ризик (НІ) згідно з Методичними рекомендаціями «Оцінка ризиків для здоров’я працівників від забруднення повітря робочої зони хімічними речовинами», які затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.03.2024 № 358. Результати. Сумарний НІ для здоров’я працівників агломераційного цеху за виконаними розрахунками становив 15,4, доменного цеху – 43,5, мартенівського цеху – 25,4. Найбільший внесок як у сумарну величину НІ, так і у вплив на органи дихання має виробничий пил, провідну роль серед хімічних небезпечних речовин відіграють оксиди марганцю та заліза (ІІІ). HQ за впливу РМ10, що присутні в повітрі робочої зони мартенівського цеху, становив 18,6, для працівників доменного цеху – 38,0, для працівників агломератного цеху – 25,4, тоді як для працівників заводоуправління – 1,2. За впливу РМ4 для працівників мартенівського цеху HQ становив 26,4, доменного цеху – 48,8, агломераційного цеху – 31,6, а для працівників відділу заводоуправління – 2,0. Отже, ризик впливу РМ4 і РМ10, що присутні в повітрі робочої зони працівників основних цехів металургійного підприємства, не можна вважати допустимим, оскільки існує ймовірність виникнення шкідливих ефектів. Водночас більш небезпечним є вплив РМ розміром до 4 мкм.


Висновки. Працівники основних цехів металургійного підприємства в процесі трудової діяльності зазнають впливу виробничого пилу та хімічних речовин (оксид марганцю та заліза (ІІІ), концентрації яких перевищували гранично допустимі концентрації. Ризики їхнього впливу, а також РМ4 і РМ10, що присутні в повітрі робочої зони, за розрахованими HQ та сумарного НІ є недопустимими, що вимагає проведення контролю та заходів безпеки.

Ключові слова: металургійне підприємство, виробничий пил, хімічні чинники, завислі дрібнодисперсні частинки, оцінка професійного ризику

Література

  1. Севальнєв А. І., Шаравара Л. П. Професійна захворюваність працівників на підприємствах чорної
    металургії. Медицина сьогодні і завтра. 2013. № 3 (60). С. 160–163. URL: https://msz.knmu.edu.ua/article/view/77.
  2. Орєхова О. В. Професійна захворюваність у працівників гірничо-металургійної галузі України.
    Вісник проблем біології і медицини. 2015. Вип. 4, Т. 2 (125). С. 104–111.
  3. Оцінка ризику розвитку професійних захворювань у працівників металургійної, вугільної промисловості та машинобудування. А. М. Нагорна, П. М. Вітте, М. П. Соколова та ін. Український журнал з проблем медицини праці. 2012. № 3 (31). С. 3–13.
  4. Вертеленко М. В. Методичні підходи до оцінки ризику впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників на професійне здоров’я. Український журнал з проблем медицини праці. 2007. № 2. С. 72–77.
  5. Ковальчук Т. А., Орєхова О. В., Павленко О. І. Оцінка професійних ризиків розвитку захворювань у металургів. Вісник проблем біології та медицини. 2014. Вип. 3, Т. 2 (111). С. 84–92.
  6. Павленко О. І. Оцінка ризику розвитку хронічного обструктивного захворювання легень у працівників основних професій сучасного металургійного підприємства. Гігієна населених місць. 2013. Вип. 61. С. 356–362.
  7. Орєхова О. В. Оцінка ризику серцево-судинних захворювань в умовах гарячих цехів сучасного
    металургійного виробництва. Український журнал з проблем медицини праці. 2009. № 3. С. 18–24.
  8. Шаравара Л. П., Дмитруха Н. М., Андрусишина І. М. Професійні фактори ризику в процесі
    трудової діяльності працівників металургійного підприємства. Український журнал з проблем медицини праці. 2023. Т. 9, № 4. С. 277–284. https://doi.org/10.33573/ujoh2023.04.277.
  9. Workplace Measurements of Ultrafine Particles – a literature review. A. K. Viitanen, S. Uuksulainen, A. J. Koivisto et al. Ann Work Expo Health. 2017. No. 61 (7). С. 749–758. https://doi.org./10.1093/annweh/wxx049.
  10. Шаравара Л. П. Ультрадисперсні частинки промислового аерозолю металургійного виробництва,
    оцінка впливу на здоров’я працюючих. Гігієна праці та професійних захворювань: минуле, сього-
    дення та майбутнє: збірник матеріалів науково-практичної конференції (Харків, 10 травня 2023 р.); ред. кол. В. В. М’ясоєдов, М. Г. Щербань, О. Г. Мельник. Харків, 2023. C. 110–114. URL: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/19642.
  11. Occupational exposure to fine particulate matter in the reinforced concrete production and its association with respiratory symptoms and lung function. D. Vinnikov, A. Abenova, A. Raushanova et al. BMC Public Health. 2023. No. 23 (1). P. 1813. https://doi.org./10.1186/s12889-023-16753-x.
  12. Oberdörster G. Pulmonary effects of inhaled ultrafine particles. Int. Arch. Occup. Environ. Health. 2001. No. 74. P. 1–8.
  13. Дослідження забруднення атмосферного повітря зваженими частками (РМ10 та РМ2,5) у м. Києві. О. І. Турос, Т. П. Маремуха, А. А. Петросян, Н. В. Брезицька. Довкілля та здоров’я. 2018. № 4. C. 36–39. https://doi.org/10.32402/dovkil2018.04.036.
  14. Ultrafine particles cross cellular membranes by nonphagocytic mechanisms in lungs and in cultured
    cells. M. Geiser, B. Rothen-Rutishauser, N. Kapp et al. Environ. Health Perspect. 2005. No. 113. P. 1555–1560. https://doi.org/10.1289/ehp.8006.
  15. Методичні рекомендації «Оцінка ризиків для здоров’я працівників від забруднення повітря робо-
    чої зони хімічними речовинами». Наказ МОЗ України від 02.03.2024 № 358 (на сайті МОЗ України
    № 26-04/9616/2-24). А. М. Сердюк, І. О. Черниченко, О. М. Литвиченко, О. С. Кондратенко, В. Ф. Бабій, Д. О. Главачек, І. М. Трахтенберг, Н. М. Дмитруха та ін. 2024. 24 с.
  16. KANOMAX, model 3521. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. KANOMAX-USA, 2006. 14 с.
  17. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу, затв. МОЗ України 08.04.2014. Наказ № 284. Київ, 2014. 37 с.
  18. WHO. Review of evidence on health aspects of air pollution − REVIHAAP Project. Technical Report. Copenhagen, Denmark : WHO Regional Office for Europe, 2023. URL: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/341712/WHO-EURO-2013-4101-43860-61757-eng.pdf (дата звернення: 10.11.2024).
  19. Exposure to Ultrafine Particles in the Ferroalloy Industry Using a Logbook Method. R. B. Jоrgensen, I. T. Kero, A. Blom et al. Nanomaterials. 2020. Vol. 10, No. 12. P. 2546. https://doi.org/10.3390/nano10122546.
  20. Koskela K., Oksa P., Uitti J. Pulmonary inflammation in foundry workers. J. Occup. Environ. Med. 2015. No. 57 (2). P. 124–128. https://doi.org/10.1097/JOM.0000000000000390.