You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

КЛЕЙОВІ СПОЛУКИ ЯК ЧИННИКИ ХІМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ У ВЗУТТЄВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

КЛЕЙОВІ СПОЛУКИ ЯК ЧИННИКИ ХІМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ У ВЗУТТЄВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.20, №4, 2024

https://doi.org/10.33573/ujoh2024.04.214

КЛЕЙОВІ СПОЛУКИ ЯК ЧИННИКИ ХІМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ У ВЗУТТЄВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Лотоцька-Дудик У. Б., Кузьмінов Б. П.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Full article (PDF): UKR

Вступ. Активне застосування клейових композицій на різних етапах виготовлення взуття та широкий спектр їхніх складових актуалізує питання моніторингу цих речовин на робочих місцях з метою оцінки потенційних ризиків
для здоров’я працюючих у галузі.

Мета дослідження – проаналізувати склад основних клеїв, які застосовуються у взуттєвому виробництві та за рівнями компонентів клейових сполук у повітрі робочої зони оцінити умови праці робітників на підприємствах цієї галузі.

Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано 1359 вимірів хімічних речовин на робочих місцях робітників основних професій взуттєвих підприємств, які контактують із клеями, а саме: формувальників заготівок, затягувальників, складальників взуття.

Результати. На підприємствах із виготовлення взуття застосовуються клеї-розчини (поліуретанові, поліхлоропренові), клеї-дисперсії (бутадієн-стирольні, хлоропренові) та клеї-розплави (поліамідні, поліефірні, на основі сополімерів етилену та вінілацетату). Структурні складові цих клеїв представлені речовинами різних класів небезпечності, що зумовлює ризики для здоров’я працюючого контингенту за умов надходження інгаляційним шляхом і забруднення шкірних покривів. Концентрації хімічних речовин, які мігрують із клейових сполук у повітря виробничих приміщень, переважно не перевищують гранично допустимі концентрації. На окремих стадіях технологічного процесу було підтверджено перевищення гігієнічних нормативів за окремими інгредієнтами. Перевищення концентрацій розчинників етилацетату (15,0 %), толуолу (7,7 %) реєструється на етапі формування заготівок при дворазовому нанесенні вручну поліуретанового клею Bonicol PUR і поліхлоропренового клею Boterm GTA з використанням термоактиваторної установки, а також на етапі складання взуття при використанні двокомпонентних клеїв-розчинів, які готують безпосередньо в цеху. Перевищення концентрацій бензину (26,7 %) як розчинника реєструється при галогенуванні підошов перед нанесенням клею та застосуванні клеїв-розчинів; хлоропрену (10,0 %) – при використанні хлоропренового латексу на етапі затягування заготівок; фенолу (18,8 %) – при використанні клеїв-розчинів і клеїв-дисперсій на етапах складання взуття; формальдегіду (16,7 %) – при використанні поліефірних клеїв-розплавів на етапі затягування частин заготівок.

Висновки. Умови праці робітників, які задіяні на клейових операціях, за дії хімічного чинника в заготівельних цехах оцінюються як допустимі (клас 2), в окремих випадках як шкідливі (клас 3.1) – при застосуванні поліхлоропренових, поліуретанових клеїв-розчинів, клеїв-дисперсій хлоропренових, (клас 3.4) – поліефірних клеїв-розплавів; у складальних цехах – як допустимі (клас 2) при застосуванні латексних клеїв і шкідливі (клас 3.1) – двокомпонентних клеїв-розчинів. Отримані результати є науковою основою для подальшого формування груп дослідження в оцінці ризиків для здоров’я робітників, що контактують із взуттєвими клеями, і підґрунтям для розробки заходів оптимізації умов праці у взуттєвій галузі.

Ключові слова: виробництво взуття, умови праці, клеї-розчини, клеї-дисперсії, клеї-розплави, повітря робочої зони, хімічна небезпека

Література

  1. Adhesives in the footwear industry. R. M. Paiva, E. A. Marques, L. F. da Silva et al. Proceedings of the institution of mechanical engineers, part L. Journal of materials: design and
    applications. 2016. Vol. 230 (2). P. 357–374. https://doi.org/10.1177/1464420715602441.
  2. Savira Y. M, Tejamaya M. B, Putri A. A. A case study: Chemical health risk assessment in three footwear small industries in Bogor-Indonesia year 2019. Gaceta Sanitaria. 2021. Vol. 35. Suppl. 2. P. 374–378. https://doi.org/10.1016/j.gaceta. 2021.10.054
  3. Кузьмінов Б. П., Лотоцька-Дудик У. Б. Професійні шкідливості працівників взуттєвих виробництв. Український журнал з проблем медицини праці. 2016. № 1 (46). С. 74–83. https://doi.org/10.33573/ujoh2016.01.074.
  4. Adhesives in the footwear industry: a critical review. E. Orgilés-Calpena, F. Arán-Aís, A. M. Torró-Palau et al. Adhesion adhesives. 2019. Vol. 7. No. 1. P. 69–91. https://doi.org/10.7569/RAA.2019. 097303.
  5. Adhesives − Applications and Properties: A. Rudawska, ed. InTech, 2016. P. 398. https://doi.org/10.5772/62603.
  6. Environmental assessment of an innovative adhesive for the footwear industry: road map for product development. L. Simões C., A. Aguiar, A. C. Marques et al. The international journal of life cycle assessment. 2024. No. 29. P. 1264–1278. https://doi.org/10.1007/s11367-024-02314-w.
  7. Todd L. A., Mottus K., Mihlan G. J. A survey of airborne and skin exposures to chemicals in footwear and equipment factories in Thailand. J Occup Environ Hyg. 2008. No. 5 (3). P. 169–181. https://doi.org/10.1080/15459620701853342.
  8. The identification and screening of lower toxicity solvents for contact adhesives. C. P. Barry, G. J. Morose, K. Begin et al. International journal of adhesion and adhesives. 2017. Vol. 78. P. 174–181. https://doi.org/10.1016/j.ijadhadh.2017.06.022.
  9. Foà V., Martinotti I. Attività calzaturiera, solventi ed effetti sulla salute. G Ital Med Lav Ergon. 2012. Vol. 34 (1). P. 16–18. PMID: 22697025.
  10. Gianoli E., Brusoni D., Cornaggia N. Aggiornamenti tecnologici ed esposizione ad agenti chimici: i risultati dello studio PPTP calzaturu. G Ital Med Lav Ergon. 2012. No. 34 (1). P. 37–42. PMID: 22697030.
  11. Domanski W., Makles Z. Zagrozenia substsancjami chemicznymi podchas prac z klejami rozpuszczalnikowymi. Medicina pracy. 2012. No. 63 (1). P. 31–38.
  12. Occupational co-exposures to multiple chemical agents from workplace measurements by the us occupational safety and health administration. D. Bosson-Rieutort, P. Sarazin, D. J. Bicout et al. Annals of work exposures and health. 2020. Vol. 30, Issue 64 (4). P. 402–415. https://doi.org/10.1093/annweh/wxaa008.
  13. Лотоцька-Дудик У. Б. Дослідження асортименту взуттєвих клеїв та їх складових як потенційних шкідливих факторів виробничого середовища взуттєвих підприємств. 2020. Вип. 20. С. 151–161.
  14. Условия труда и здоровье работников обувного производства. В. И. Моргачева, Л. Г. Кондакова, Н. А. Дзыгал и др. Український журнал з проблем медицини праці. 2007. № 2 (10). С. 31–40. https://doi.org/10.33573/ujoh2007.02.031.
  15. Варивончик Д. В. Оцінка виробничої канцерогенної небезпеки в переробній галузі. Український журнал з проблем медицини праці. 2016. № 2 (35). С. 22–27. https://doi.org/10.33573/ujoh2013.02.022.