Вступ. Попередній епідеміологічний аналіз розвитку кардіологічної патології в осіб, евакуйованих із 30-кілометрової зони Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС), віком 18–60 років за 30-річний післяаварійний період (1992– 2022 рр.) за відсутності радіації дав змогу отримати високі абсолютні ризики розвитку деяких непухлинних хвороб системи кровообігу. Досліджувані отримали дози гамма-випромінювання від 0,001 Зв до 0,38 Зв. За 30-річний післяаварійний період (1992–2022 рр.) за відсутності радіації в евакуйованих виявлено високі абсолютні ризики розвитку деяких непухлинних хвороб системи кровообігу. Ці дані дали змогу дотримуватися гіпотези детермінантного розвитку кардіологічної патології від дії радіації в малих дозах, що можуть свідчити про причинно-наслідкові зв’язки «фактор-ризик», «доза-ефект». За прямої дії радіації на клітину організму утворюються високоактивні токсичні радіоактивні речовини в малих концентраціях – радіотоксини (РТ). Вплив РТ характеризується посиленням дії прямої радіації в кілька разів у малих концентраціях, ідентичністю прямої дії радіації на організм, посиленням у кілька разів радіобіологічного ефекту. Ці особливості РТ можуть зумовлювати основний розвиток РТ у післярадіаційний період без дії радіації з подальшим їхнім зростанням в опроміненому організмі. Предметом цієї статті є епідеміологічний аналіз і оцінювання ризиків розвитку хвороб системи кровообігу в дорослих віком 18–60 років, евакуйованих із 30-кілометрової зони Чорнобильської АЕС, у післяаварійний період за відсутності радіації для виявлення причинно-наслідкового зв’язку «фактор-ризик», оцінювання ефекту дозових діапазонів «доза-ефект».
Мета дослідження – епідеміологічне оцінювання захворюваності на непухлинні хвороби системи кровообігу в осіб, евакуйованих із 30-кілометрової зони ЧАЕС, за 1992–2022 роки після аварії з погляду на дозозалежний медичний ефект від дії малих доз іонізуючого випромінювання.
Матеріали та методи дослідження. На даному етапі проведено аналітичний аналіз дозозалежного розвитку захворюваності на непухлинні хвороби системи кровообігу під дією малих доз радіації в післяаварійний період. Кардіологічне обстеження пройшли 3757 осіб, евакуйованих із 30-кілометрової зони ЧАЕС, віком 18–60 років з наявністю індивідуальних сумарних ефективних доз іонізуючого випромінювання від 0,001 Зв до 0,38 Зв. Для встановлення дозозалежного розвитку захворюваності на непухлинні хвороби системи кровообігу як віддаленого ефекту впливу малих доз радіації в післяаварійний період когорту досліджуваних евакуйованих стратифіковано за двома інтервалами доз: перша експонована група (ЕГ) – 1934 особи із середньою дозою (0,070 ± 0,003) у діапазоні від 0,051 Зв до 0,38 Зв; друга контрольна група (КГ) – 1822 особи із середньою дозою (0,040 ± 0,002) в діапазоні від 0,001 Зв до 0,05 Зв. Для встановлення причинно-наслідкового зв’язку «фактор-ризик» застосовувалися: абсолютний ризик з 95 % довірчим інтервалом AR (95 % СІ); атрибутивний ризик (ATR); відносний ризик з 95 % довірчим інтервалом RR (95 % СІ). Для оцінювання ефектів визначених діапазонів доз («доза-ефект») використовувалися ексцеси абсолютного ЕAR (95 % СІ) та відносного ризиків ЕRR (95 % СІ) з 95 % довірчими інтервалами.
Результати. За результатами епідспостереження тридцятирічного післяаварійного періоду (1992–2022 рр.) за відсутності радіаційного впливу в осіб, евакуйованих із 30-кілометрової зони ЧАЕС, встановлена достовірна залежність розвитку кардіологічної патології від отриманих під час евакуації доз радіації від 0,051 Зв до 0,38 Зв, що можливо розглядати як «фактор-ризик». Свідченням тому є виявлені за класом «Хвороби системи кровообігу» значення ATR – 34,07 з достовірним підтвердженням RR зі значенням нижньої межі варіаційного ряду вище одиниці – 1,08 (1,05–1,10). За окремими досліджуваними непухлинними хворобами значення ATR становить від 0,39 до 14,21 з RR – 1,79 (1,75–1,81), 1,12 (1,09–1,15). Розраховані ЕAR (95 % СІ) та ЕRR (95 % СІ) дали змогу провести абсолютне та відносне оцінювання радіогенного ризику розвитку непухлинної кардіологічної патології як ефект від доз у межах від 0,051 Зв до 0,38 Зв порівняно з дозами в межах від 0,001 Зв до 0,05 Зв. За класом «Хвороби системи кровообігу (І00–І99)» з екстраполяцією на одиницю дози («доза-ефект») у осіб ЕГ значиться перевищення ЕAR (95 % СІ) на 486,71 (474,92–498,84) проти значень у осіб КГ з достовірним підтвердженням ЕRR (95 % СІ) 1,11 (1,08–1,14). За окремими захворюваннями показники варіювали від 203,03 (198,11–209,09) до 5,63 (5,50–5,77) ЕAR (95 % СІ) проти значень у осіб КГ з достовірним підтвердженням ЕRR (95 % СІ) від 1,68 (1,64–1,73) до 11,33 (11,06–11,62).
Висновки. 1. Встановлено дозозалежний розвиток непухлинних хвороб системи кровообігу у післяаварійний період в осіб, евакуйованих із 30-кілометрової зони ЧАЕС, експонованими в діапазоні малих доз радіації від 0,051 Зв до 0,38 Зв. Цей діапазон доз радіації належить до «фактора-ризику», що підтверджується значеннями ATR та достовірними значеннями RR. 2. Отримані ЕAR та ЕRR , які перевищують значення показників з екстраполяцією на одиницю дози опромінення («доза-ефект»), дали змогу оцінювати дози радіації від 0,051 Зв до 0,38 Зв як радіогенний ризик розвитку кардіологічної патології в осіб ЕГ. 3. Епідеміологічне оцінювання радіаційного впливу малими дозами за дескриптивними та кількісними показниками мотивує подальші дослідження з виявлення радіогенних ризиків розвитку кардіологічної патології в осіб залежно від віку та статі.
Ключові слова: евакуйовані особи, хвороби системи кровообігу, ризики розвитку, радіотоксини.
Література
Повна стаття (PDF), УКР