Вступ. Вік і досвід вертолітника повинні впливати на його психофізіологічні функції. Це викликано специфічними змінами в організмі людини, які відбуваються не синхронно. Тому досліджувані трансформації цих функцій за великий термін є важливою задачею. Зазвичай отримання достовірної інформації про ці процеси обмежується невеликими за своїм обсягом досліджуваними контингентами. Такі обставини роблять актуальним проведення аналізу трансформації психофізіологічних професіонально важливих якостей вертолітників задля вироблення адекватної науково обґрунтованої парадигми щодо раціоналізації кадрового складу військових частин, особливо в гострий період загострення воєнних дій.
Мета дослідження – виявити особливості впливу кваліфікації на вікові зміни психофізіологічних функцій військових вертолітників.
Матеріали та методи дослідження. Для виявлення розбіжностей їхніх психофізіологічних реакцій досліджено 354 вертолітники віком 20–29 років і 40–49 років і з кваліфікацією 1–2 класу та 3–4 класу в період проходження ними стаціонарної лікарсько-льотної експертизи на базі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону. Обстеження комплексу психофізіологічних функцій виконувалось за допомогою програмно-апаратного комплексу для проведення психофізіологічних досліджень «ПФИ-2». Статистичний аналіз даних проведено за допомогою прийомів варіаційної статистики з розрахунком достовірності різниці рівнів показників за t-критерієм Стьюдента на рівні p < 0,05.
Результати. Для виявлення особливостей трансформації психофізіологічних функцій з урахуванням віку та кваліфікації військових вертолітників проведено аналіз рівнів швидкісних і когнітивних параметрів у полярних за віком (20–29 років та 40–49 років) та кваліфікацією (1–2 клас і 3–4 клас) цих спеціалістів. Проводилось три види порівнювань: з фіксованим віком, фіксованою кваліфікацією та перехресне порівнювання (вік 20–29 років з кваліфікацією 1–2 класу та вік 40–49 років і кваліфікацією 3–4 класу, а також вік 20–29 років і кваліфікацією 3–4 класу та вік 40–49 років і кваліфікацією 1–2 класу). Отримано дані щодо трансформації психофізіологічних функцій військових вертолітників з віком і кваліфікацією.
Висновки. 1. Швидкісні психофізіологічні та когнітивні функції (концентрація уваги, орієнтація в просторі, зорова короткочасна пам’ять) мають різну кількість параметрів, які достовірно відрізняються в досліджених групах вертолітників. На швидкісні характеристики більшою мірою впливає вік вертолітника, а когнітивні характеристики більш стійкі до впливу віку та фрагментарно залежать від досвіду спеціалістів. 2. Встановлено, що в молодих спеціалістів з низькою кваліфікацією (3–4 клас) спостерігаються достовірно кращі реакції (проста та складна зорово-моторні реакції, функціональна рухливість і сила нервових процесів) та кращий рівень мобілізації зусиль при тестуванні (середньоквадратичне відхилення складної зорово-моторної реакції), а також більший рівень активованості нервової системи за показниками реакції на рухомий об’єкт, ніж у їхніх старших колег (40–49 років) з такою самою кваліфікацією. 3. Вертолітники з високою кваліфікацією (1–2 клас) старшого віку (40–49 років) за багатьма показниками мають достовірно гірші результати, ніж такі з кваліфікацією 3–4 класу та віком 20–29 років, що свідчить про мінімізацію впливу досвіду на якість швидкісних функцій. 4. Встановлено, що використання психопсихофізіологічних параметрів старших вертолітників з високою кваліфікацією завдяки віковому зниженню рівня психофізіологічних функцій може привести до заниження вимог до професійної придатності пілотів.
Ключові слова: вік, досвід, кваліфікація, військові вертолітники, психофізіологічні функції, когнітивні функції, швидкісні функції.
Література
Повна стаття (PDF), УКР