You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Вікові особливості трансформації психофізіологічних функцій у військових вертолітників різної кваліфікації. Повідомлення І . Вікові трансформації швидкісних і когнітивних характеристик

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.20, №1, 2024


https://doi.org/10.33573/ujoh2024.01.036

Вікові особливості трансформації психофізіологічних функцій у військових вертолітників різної кваліфікації. Повідомлення І . Вікові трансформації швидкісних і когнітивних характеристик

Кальниш В.В.1,2, Пашковський С.М.3, Пашковська О.В.4
1Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ
2Українська військово-медична академія, м. Київ
3Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону, м. Вінниця
411 Регіональна військово-лікарська комісія, м. Вінниця


Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Інтенсивні процеси в суспільстві, які зумовлені бойовими діями на теренах України, потребують розробки нових підходів до оцінки вікових змін психофізіологічних функцій військових вертолітників. Наявність такої адекватної оцінки дозволить більш раціонально використовувати трудовий потенціал країни.

Мета дослідження – виявити особливості впливу віку військових вертолітників на їхні психофізіологічні функції.

Матеріали та методи дослідження. Для виявлення розбіжностей психофізіологічних реакцій досліджено 576 вертолітників різного віку та кваліфікації в період проходження ними стаціонарної лікарсько-льотної експертизи на базі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону. Обстеження комплексу психофізіологічних функцій виконувалось за допомогою програмно-апаратного комплексу для проведення психофізіологічних досліджень «ПФИ-2». Статистичний аналіз даних було проведено за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA).

Результати. Досліджено вікові зміни найважливіших психофізіологічних функцій військових вертолітників, функціональний стан яких формується в часи суттєвого впливу бойового стресу. За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу було констатовано вплив віку пілотів на просту зорово-моторну реакцію, функціональну рухливість нервових процесів, силу нервових процесів, концентрацію уваги, обсяг короткочасної пам’яті та рівня мобілізації виконання сенсомоторних реакцій.

Висновки. 1. Виявлена чітка закономірність вікового погіршення оцінок швидкісних психофізіологічних функцій у військових вертолітників. Ускладнення процедури виконання тестових завдань сприяє збільшенню швидкості їхніх вікових трансформацій (проста зорово-моторна реакція – ~ 0,4 мс/рік; функціональна рухливість нервових процесів – ~ 0,68 мс/рік; сила нервових процесів – ~ 1,3 мс/рік), що з часом приводить до погіршення ступеня синхронізації швидкісних процесів в організмі вертолітників. 2. Деякі психофізіологічні характеристики з віком покращуються (кількість помилок запам’ятовування), що може сприяти реалізації механізму компенсації погіршення швидкісних функцій та концентрації уваги, необхідних для підтримання високої професійної працездатності старших вертолітників. 3. Констатовано закономірне вікове зниження рівня мобілізації при виконанні завдань (середнє квадратичне відхилення при тестуванні простої зорово-моторної реакції – ~ 0,38 мс/рік), що може відіграти роль регулятора використання функціональних резервів організму старших вертолітників.

Ключові слова: психофізіологічні функції, військові вертолітники, проста зорово-моторна реакція, функціональна рухливість нервових процесів, сила нервових процесів, концентрація уваги, короткочасна пам’ять.

Література

  1. А.с. № 1607777 СССР, МКИ А 61 В 5/16. Способ профотбора операторов / Кальниш В. В., Сытник Н. И., Макаренко Н. В.; заявл. 04.07.88. № 4454516; опубл. 1990, Бюл. № 43.
  2. Кальниш В. В., Пашковський С. М., Пашков-ська О. В. Психофізіологічні аспекти оцінки біологічного віку військових вертолітників. Український журнал військової медицини. 2022. Т. 3, № 3. С. 141–149. https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.3(3).
  3. Макаренко Н. В. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов. НИИ проблем военной медицины Украинской военно-медицинской академии. Киев, 1996. 336 с.
  4. Методика обстежень під час проведення лікарсько-льотної експертизи: посібник для лікарсько-льотних комісій. А. В. Верба, А. П. Казмірчук, С. М. Пашковський та ін. Київ, 2018. 432 с.
  5. Фирсов А. Г. Программно-аппаратный комплекс для оценки типологических особенностей центральной нервной системы человека. Кибернетика и вычислительная техника. 2010. Вып. 162. С. 28–35.
  6. Bruder C., Hasse C. Differences between experts and novices in the monitoring of automated systems. International Journal of Industrial Ergonomics. 2019. Vol. 72. P. 1–11. https://doi.org/10.1016/j.ergon. 2019.03.007.
  7. Bugajska J., Makowiec-Dąbrowska T., Wągrowska-Koski E. Zarządzanie wiekiem w przedsiębiorstwach jako element ochrony zdrowia starszych pracowników. Medycyna Pracy. 2010. No. 61 (1). P. 55–63.
  8. Causse M., Chua Z. K., Rémy F. Influences of age, mental workload, and flight experience on cognitive performance and prefrontal activity in private pilots: a fNIRS study. Scientific reports. 2019. No. 9. Р. 7688. https://doi.org/10.1038/s41598-019-44082-w.
  9. Etienne V., Marin-Lamellet C., Laurent B. Executive functioning in normal aging. Rev. Neurol. 2008. Vol. 164, No. 12. P. 1010–1017. https://doi.org/10.1016/j.neurol.2008.03.021.
  10. Grihoryan O., Korobchanskyi V. Attention as a criterial property of professional fitness of persons working in hazardous conditions. Inter Collegas. 2021. Vol. 8. No. 4. P. 254–259. https://doi.org/10.35339/ic.8.4.254-259.
  11. McEwan A., Magagnotti N., Spinelli R. The effects of number of stems per stool on cutting productivity in coppiced Eucalyptus plantations. Silva Fennica. 2016. Vol. 50, No. 2. Р. 1448. https://doi.org/10.14214/sf.1448.
  12. Richter M., Gendolla G. H. Incentive effects on cardiovascular reactivity in active coping with unclear task difficulty. International Journal of Psychophysiology. 2006. Vol. 61 (2). P. 216–225. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2006.12.002.
  13. Salthouse T. A. Relations Between Cognitive Abilities and Measures of Executive Functioning. Neuropsychology. 2005. Vol. 19, No. 4. Р. 532–545. https://doi.org/10.1037/0894-4105.19.4.532.
  14. Sharkey B. J. Functional vs chronologic age. Medicine and science in sports and exercise. 1987. Vol. 19 (2). P. 174–178. https://doi.org/10.1249/00005768-198704000-00018.
  15. The moderating effect of cognitive flexibility in the relationship between work stress and psychological symptoms in Korean air force pilots. E. Sung, J. H. Chang, S. Lee, S. H. Park. Military Psychology. 2019. Vol. 31 (2). P. 100–106. https://doi.org/10.1080/08995605.2018.1556083.
  16. Van Benthem K., Herdman C. M. Cognitive factors mediate the relation between age and flight path maintenance in general aviation. Aviation Psychology and Applied Human Factors. 2016. No. 6 (2). P. 81–90. https://doi.org/10.1027/2192-0923/a000102.
  17. Initial cognitive performance predicts longitudinal aviator performance. J. A. Yesavage, B. Jo, M. M. Adamson et al. Journals of Gerontology Series B: Psychological Sciences and Social Sciences. 2011. Vol. 66 (4). P. 444–453. https://doi.org/10.1093/geronb/gbr031.