You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Варіабельність серцевого ритму як показник напруги психологічного стресу у персоналу швидкої медичної допомоги протягом робочого дня: систематичний огляд

Варіабельність серцевого ритму як показник напруги психологічного стресу у персоналу швидкої медичної допомоги протягом робочого дня: систематичний огляд

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.19, №1, 2023


https://doi.org/10.33573/ujoh2023.01.051

Варіабельність серцевого ритму як показник напруги психологічного стресу у персоналу швидкої медичної допомоги протягом робочого дня: систематичний огляд

Беатріс Тільман, Лінда Фосс, Ігор Завгородній, Хайко Шуман, Ірина Беккельманн
1Інститут Медицини праці, Медичний факультет, Отто-фон-Геріке-Університет, Магдебург, Німеччина
2Кафедра гігієни та екології № 2, Харківський національний медичний університет, Україна


 Повна стаття (PDF), АНГЛ

Вступ. Персонал служби екстреної медичної допомоги має дуже різноманітне робоче навантаження. Результуючий стрес може різнитися всередині чи між індивідуумами. Наслідки для здоров'я виникають за недостатньої компенсації тривалого стресу. Аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР) є дієвим неінвазивним методом об'єктивного моніторингу робочого навантаження у медицині праці.

Метою цієї статті є систематична оцінка літератури з ВСР як об'єктивного показника психічного стресу, з яким стикається персонал служб невідкладної медичної допомоги.

Методи. Було проведено систематичний огляд літератури з вивчення ВСР персоналу догоспітальної невідкладної медичної допомоги відповідно до Положення про кращі звітні одиниці для систематичних оглядів та метааналізу (PRISMA) для звітності щодо систематичних оглядів. Використовувалися електронні бази даних PubMed, Ovid, Cochrane Library, Scopus та Web of Science. Модифікований STARD для ВРР використовувався для оцінки методологічної якості вимірювання ВРР. Два автори незалежно розглянули документи та виконали оцінки.

Результати. Пошук літератури виявив 5637 посилань. Було включено чотири дослідження, в яких вивчалася ВСР у робочі дні порівняно з неробочими днями, але без акценту на невідкладні дії. У двох дослідженнях використовувалася холтерівська ЕКГ, а у двох – нагрудні ремені. У двох дослідженнях оцінювалася вегетативна функція серця у тимчасовій та частотній областях, а у двох інших дослідженнях використовувалася лише тимчасова область. Результати показали адаптацію ВРР до умов праці. Дослідження були порівняні, оскільки протоколи досліджень були різними.

Висновки. Необхідно провести дослідження в галузі гігієни праці для вивчення напруги та стресу персоналу служб невідкладної медичної допомоги, особливо за невідкладних втручань. Параметри ВСР, що добре зарекомендували себе, є придатними для об'єктивного вимірювання стресу. Вимір ВСР також підходить для активного оповіщення та роботи поряд з пацієнтом. Майбутні дослідження повинні додатково досліджувати нелінійні параметри або без чіткого призначення. Керівні стандарти повинні дотримуватись..

Ключові слова: варіабельність серцевого ритму, робоче навантаження, психічна напруга, рятувальники, тривога, порятунок.

Література

  1. Aasa U, Kalezic N, Lyskov E, Angquist K-A, Barnekow-Bergkvist M. Stress monitoring of ambulance personnel during work and leisure time. Int Arch Occup Environ Health. 2006;80(1):51-9. DOI: https://doi.org/10.1007/s00420-006-0103-x.
  2. Afshari A, Borzou SR, Shamsaei F, Mohammadi E, Tapak L. Perceived occupational stressors among emergency medical service providers: a qualitative study. BMC Emergency Medicine. 2021;21(1):35. DOI: https://doi.org/10.1186/s12873-021-00430-6.
  3. Almutairi I, Al-Rashdi M, Almutairi A. Prevalence and Predictors of Depression, Anxiety and Stress Symptoms in Paramedics at Saudi Red Crescent Authority. Saudi J Med Med Sci. 2020;8(2):105-11. DOI: https://doi.org/10.4103/sjmms.sjmms_227_18.
  4. Awad G, Pohl R, Darius S, Thielmann B, Varghese S, Wacker M. Schmidt H, Wippermann J, Scherner M, Böckelmann I. Activation of the stress response among the cardiac surgical residents: comparison of teaching procedures and other (daily) medical activities. J Cardiothorac Surg. 2022;17(1):112. DOI: https://doi.org/10.1186/s13019-022-01873-z.
  5. Bergner T. Belastungen in der Notfallmedizin. Notfall Rettungsmed. 2018;21(3):192-8. DOI: https://doi.org/10.1007/s10049-018-0447-2.
  6. Blau G, Chapman SA. Why do Emergency Medical Services (EMS) Professionals Leave EMS? Prehosp Disaster Med. 2016;31(S1):S105-S111. DOI: https://doi.org/10.1017/S1049023X16001114.
  7. Böckelmann I, Seibt R. Methoden zur Indikation vorwiegend psychischer Berufsbelastung und Beanspruchung - Möglichkeiten für die betriebliche Praxis. Z Arbeitswiss. 2011;65(3):205-22. DOI: https://doi.org/10.1007/BF03373839.
  8. Bossuyt PM, Reitsma JB, Bruns DE, Gatsonis CA, Glasziou PP, Irwig LM, Lijmer JG, Moher D, Rennie D, de Vet HC for the STARD Group. Toward Complete and Accurate Reporting of Studies of Diagnostic Accuracy: The STARD Initiative. Am J Clin Pathol. 2003;119(1):18-22. DOI: https://doi.org/10.1309/8EXCCM6YR1THUBAF.
  9. Cash RE, Anderson SE, Lancaster KE, Lu B, Rivard MK, Camargo CAJR, Panchal AR. Comparing the Prevalence of Poor Sleep and Stress Metrics in Basic versus Advanced Life Support Emergency Medical Services Personnel. Prehosp Emerg Care. 2020;24(5):644-56. DOI: https://doi.org/10.1080/10903127.2020.1758259.
  10. Cohen JF, Korevaar DA, Altman DG, Bruns DE, Gatsonis CA, Hooft L, Irwig L, Levine D, Reitsma JB, de Vet HCW, Bossuyt PMM. STARD 2015 guidelines for reporting diagnostic accuracy studies: explanation and elaboration. BMJ Open. 2016;6(11):e012799. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2016-012799.
  11. Crowe RP, Bower JK, Cash RE, Panchal AR, Rodriguez SA, Olivo-Marston, SE. Association of Burnout with Workforce-Reducing Factors among EMS Professionals. Prehosp Emerg Care. 2018;22(2):229-36. DOI: https://doi.org/10.1080/10903127.2017.1356411.
  12. Dobbs WC, Fedewa MV, MacDonald HV, Holmes CJ, Cicone ZS, Plews DJ, Esco MR. The Accuracy of Acquiring Heart Rate Variability from Portable Devices: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sports Medicine. 2019;49(3):417-35. DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01061-5.
  13. Durand A-C, Bompard C, Sportiello J., Michelet P, Gentile S. Stress and burnout among professionals working in the emergency department in a French university hospital: Prevalence and associated factors. WORK: A Journal of Prevention, Assessment & Rehabilitation. 2019;63(1):57-67. DOI: https://doi.org/10.3233/WOR-192908.
  14. Grässler B, Thielmann B, Böckelmann I, Hökelmann A. Effects of different training interventions on heart rate variability and cardiovascular health and risk factors in young and middle-aged adults: a systematic review. Front Physiol. 2021;12:532. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2021.657274.
  15. Hegg-Deloye S, Brassard P, Jauvin N, Prairie J, Larouche D, Poirier P, Tremblay A, Corbeil P. Current state of knowledge of post-traumatic stress, sleeping problems, obesity and cardiovascular disease in paramedic. Emerg Med J. 2014;31(3):242-7. DOI: https://doi.org/10.1136/emermed-2012-201672.
  16. Järvelin-Pasanen S, Sinikallio S, Tarvainen MP.Heart rate variability and occupational stress-systematic review. Ind Health. 2018;56(6):500-11. DOI: https://doi.org/10.2486/indhealth.2017-0190.
  17. Khatiban M, Hosseini S, Bikmoradi A, Roshanaei G, Karampourian A. Occupational Burnout and Its Determinants among Personnel of Emergency Medical Services in Iran. Acta Med Iran. 2015;53(11):711-6.
  18. Laborde S, Mosley E, Thayer JF. Heart Rate Variability and Cardiac Vagal Tone in Psychophysiological Research - Recommendations for Experiment Planning, Data Analysis and Data Reporting. Front Psychol. 2017;8:213. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00213.
  19. Mitani S, Fujita M, Shirakawa T. Circadian variation of cardiac autonomic nervous profile is affected in Japanese ambulance men with a working system of 24-h shifts. Int Arch Occup Environ Health. 2006;79(1):27-32. DOI: https://doi.org/10.1007/s00420-005-0026-y.
  20. Moher D, Liberati A, Tetzlaff J, Altman DG. Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analyses: The PRISMA Statement. J Clin Epidemiol. 2009;62(10):1006-12. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclinepi.2009.06.005.
  21. Neufeld EV, Carney JJ, Dolezal BA, Boland DM, Cooper CB. Exploratory Study of Heart Rate Variability and Sleep among Emergency Medical Services Shift Workers. Prehosp Emerg Care. 2017;21(1):18-23. DOI: https://doi.org/10.1080/10903127.2016.1194928.
  22. Patterson PD, Weaver MD, Frank RC, Warner CW, Martin-Gill C, Guyette FX, Fairbanks RJ, Hubble MW, Songer TJ, Callaway CW, Kelsey SF, Hostler D. Association Between Poor Sleep, Fatigue, and Safety Outcomes in Emergency Medical Services Providers. Prehosp Emerg Care. 2012;16(1):86-97. DOI:10.3109/10903127.2011.616261. https://doi.org/10.3109/10903127.2011.616261
  23. Quintana DS, Alvares GA, Heathers JAJ. Guidelines for Reporting Articles on Psychiatry and Heart rate variability (GRAPH): recommendations to advance research communication. Transl Psychiatry. 2016;6(5):e803-e803. DOI: https://doi.org/10.1038/tp.2016.73.
  24. Rutter LA, Vahia IV, Passell E, Forester BP, Germine L. The role of intraindividual cognitive variability in posttraumatic stress syndromes and cognitive aging: a literature search and proposed research agenda. Int Psychogeriatr. 2021;33(7):677-87. DOI: https://doi.org/10.1017/S1041610220000228.
  25. Sammito S, Böckelmann I. Analyse der Herzfrequenzvariabilität. Herz. 2015;40(1):76-84. DOI: https://doi.org/10.1007/s00059-014-4145-7.
  26. Sammito S, Thielmann B, Seibt R, Klussmann A, Weippert M, Böckelmann I. Guideline for the application of heart rate and heart rate variability in occupational medicine and occupational science. ASU International. 2015. DOI: https://doi.org/10.17147/ASUI.2015-06-09-03.
  27. Sassi R, Cerutti S, Lombardi F, Malik M, Huikuri HV, Peng C-K, Schmidt G, Yamamoto Y. Advances in heart rate variability signal analysis: joint position statement by the e-Cardiology ESC Working Group and the European Heart Rhythm Association co-endorsed by the Asia Pacific Heart Rhythm Society. Europace. 2015;17(9)1341-53. DOI: https://doi.org/10.1093/europace/euv015.
  28. Schumann H. Belastungen und Beanspruchungen von Einsatzkräften im Rettungsdienst [dissertation]. Otto-von-Guericke-Universität; 2018.
  29. Schumann H. Belastungen und Beanspruchungen von Einsatzkräften im Rettungsdienst. Eine vergleichende Analyse zwischen Hilfsorganisationen und Berufsfeuerwehren. Edewecht: Stumpf + Kossendey; 2020.
  30. Schumann H, Böckelmann I, Thielmann B. Belastungserleben während der Corona-Pandemie-Wellen. Was denken die Einsatzkräfte? Rettungsdienst. 2021;44(8):712-5.
  31. Shaffer F, Ginsberg JP. An Overview of Heart Rate Variability Metrics and Norms. Front Public Health. 2017;5:258. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258.
  32. Stein C, Sibanda T. Burnout among paramedic students at a university in Johannesburg South Africa. African Journal of Health Professions Education. 2016;8(2):193-5. DOI: https://doi.org/10.7196/AJHPE.2016.v8i2.626.
  33. Sterud T, Hem E, Lau B, Ekeberg O. A comparison of general and ambulance specific stressors: predictors of job satisfaction and health problems in a nationwide one-year follow-up study of Norwegian ambulance personnel. J Occup Med Toxicol. 2011;6(1):10. DOI: https://doi.org/10.1186/1745-6673-6-10.
  34. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. Eur Heart J. 1996;17(3):354-81.
  35. Thielmann B, Pohl R, Böckelmann I. Heart rate variability as a strain indicator for psychological stress for emergency physicians during work and alert intervention: a systematic review. J Occup Med Toxicol. 2021;16(1):24. DOI: https://doi.org/10.1186/s12995-021-00313-3.
  36. Vigil NH, Grant AR, Perez O, Blust RN, Chikani V, Vadeboncoeur TF, Spaite DW, Bobrow BJ. Death by Suicide-The EMS Profession Compared to the General Public. Prehosp Emerg Care. 2019;23(3):340-5. DOI: https://doi.org/10.1080/10903127.2018.1514090.
  37. Wong IS, Ostry AS, Demers PA, Davies HW. Job strain and shift work influences on biomarkers and subclinical heart disease indicators: a pilot study. J Occup Environ Hyg. 2012;9(8):467-77. DOI: https://doi.org/10.1080/15459624.2012.693831.