Вступ. Згідно з останніми оцінками Міжнародної організації праці (МОП), 2,93 млн працівників щороку помирають через нещасні випадки та захворювання, що пов’язані з виробництвом. Ця кількість смертей і захворювань, пов’язаних з роботою, служить яскравим нагадуванням про поточні виклики захисту добробуту працівників у всьому світі. Сьогоднішній робочий ландшафт, який постійно змінюється, створює численні проблеми для ефективної профілактики смертельних випадків, травм і захворювань, пов’язаних з роботою. Особливо це стосується воєнного часу і тієї категорії працівників, які виконують роботу в період бойових дій, або ліквідують їхні наслідки. Причини виникнення нещасних випадків (НВ) у період війни відрізняються від тих, що були на виробництві в мирний час.
Мета дослідження – виявлення особливостей настання травматизму серед працюючих в Україні в умовах бойових дій.
Матеріали та методи дослідження. Визначення поширеності, структури показників виробничого травматизму в Україні за принципом суцільної статистичної вибірки первинних документів, які складені на всі випадки вперше виявлених і зареєстрованих в Україні НВ на виробництві, та Актів за формою Н-1/П за 2021–2023 роки. Аналіз виробничого травматизму проведено за видами економічної діяльності, з урахуванням нанесення шкоди здоров’ю працівникам наслідками бойових дій під час виконання трудових обов’язків. Матеріали отримані за допомогою Пенсійного Фонду України, Державної служби України з питань праці, Державної служби статистики України.
Результати. За 2022–2023 роки проаналізовано 1212 випадків травмованих працівників, які виконували свої трудові обов’язки в умовах бойових дій або в разі ліквідації їхніх наслідків, з яких 413 випадків зі смертельним наслідком. За результатами розслідування НВ, що сталися в 2022–2023 роках, найбільша їх кількість спостерігалась серед працюючих у соціально-культурній сфері та торгівлі (зокрема в охороні здоров’я), на транспорті, в енергетиці, машинобудуванні, агропромисловому комплексі. Загальний рівень поширеності НВ на виробництві у 2022– 2023 роках знизився порівняно з 2021 роком на 22,7–17,95 % відповідно. Водночас рівень смертельного травматизму зріс на 18,2 %, в основному за рахунок бойових травм.
Висновки. 1. У суспільстві формується нова когорта працюючих, що отримали травми на виробництві в період бойових дій або в разі ліквідації їхніх наслідків, що є сучасними викликами для медицини й охорони праці щодо реєстрації, обліку виробничого травматизму, алгоритму надання медичної допомоги постраждалим, професійної реабілітації, профілактики. 2. Кількість травмованих зі смертельним наслідком серед працюючих в умовах бойових дій або ліквідації їхніх наслідків за роки війни збільшилась у 2022 році на 18,4 %, у 2023 – на 18,2 % порівняно з 2021 роком (р < 0,001). 3. За результатами розслідування НВ, що сталися в 2022–2023 роках, найбільша їхня кількість спостерігалась серед працюючих у соціально-культурній сфері та торгівлі (зокрема в охороні здоров’я), на транспорті, в енергетиці, машинобудуванні, агропромисловому комплексі, на критичних об’єктах інфраструктури життєзабезпечення населених пунктів. До шкідливих і небезпечних умов праці на виробництві в умовах бойових дій додаються небезпеки дії стрілецької, артилерійської, авіаційної, ракетної, хімічної зброї, обвал будівель, мінно- вибухові травми.
Ключові слова: виробничий травматизм, професійна діяльність, бойові дії, галузі виробництва, повітряні тривоги, воєнний стан.
Література
Повна стаття (PDF), УКР