You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Створення комфортного світлового середовища для робочих місць офісних працівників – проблема гігієни освітлення

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.18, №1, 2022


https://doi.org/10.33573/ujoh2022.01.042

Створення комфортного світлового середовища для робочих місць офісних працівників – проблема гігієни освітлення

Мартіросова В.Г.1, Галинський О.Д.2, Сорокін В.М.3
1Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ
2Науково-технічний центр «АЕРОПЛАСТ», м. Київ
3Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова Національної академії наук України, м. Київ


Повна стаття (PDF), РОС

Вступ. Незважаючи на тривалу історію нормування освітлення, малорозробленим питанням залишається створення оптимального та комфортного світлового середовища (СС) для забезпечення високого рівня функціонального стану організму та зорової системи при найменшій втомі.

Мета дослідження – розробка способу створення комфортного СС з урахуванням індивідуальної потреби людини в рівні освітленості.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено в трьох напрямках: анкетне опитування, експериментальні фізіологічні дослідження у виробничих і лабораторних умовах. Дослідження проведені в офісному приміщенні компанії Azur-Air з метою вивчення реакції організму на вплив СС, обладнаному системою загального рівномірного освітлення нейтрально-білими світлодіодними джерелами світла (СДДС) при освітленості на рівні 400 лк (відповідно до чинних норм) та колірній температурі 4000 К. У дослідженні брали участь офісні працівники, відібрані для участі в експериментальному дослідженні у віці 25–32 років, зі стажем роботи від 5 до 8 років, здорові, з гостротою зору 1,0 на підставі терапевтичного та офтальмологічного оглядів. Офісні працівники виконували звичні виробничі операції зі складними зоровими завданнями у звичайному для них темпі роботи та нервово-емоційному напруженні, пов’язаному з відповідальністю за виконувану роботу. В анкетному опитуванні взяли участь 33 офісні працівники. На підставі аналізу анкет Айзенка з психофізіологічних характеристик дослідники розподілені на 2 групи по 8 осіб – екстраверти та інтроверти. Дослідження в кожній групі проводилися протягом 10 робочих днів (два робочі тижні) зі застосуванням комплексу фізіологічних досліджень з вивчення стану загальної та зорової працездатності (ЗП) у динаміці робочого дня та робочого тижня. ЗП вивчалася за показниками функції контрастної чутливості ока (КЧО) за допомогою приладу бінокулярного вимірювача видимості системи Дашкевича. Загальний стан організму реєструвався за показниками серцево-судинної системи та оцінювався за частотою серцевих скорочень. Лабораторні дослідження проводилися в експериментальному відділі інституту, в якому обладнані окремі камери з системами загального рівномірного освітлення за допомогою СДДС з колірною температурою 4000 К на підставі проведення комп’ютерного моделювання фотометричних параметрів у програмі DIALux. Системи освітлення камер обладнані керованими димерними світловими пристроями за допомогою плавних світлорегуляторів. Лабораторний експеримент проводився тривалістю 4,5 год протягом 2 тижнів за участю добровольців – студентів НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» у віці 20–21 років, відібраних на підставі офтальмологічного та загального огляду (8 з 29 осіб), здорових, з гостротою зору 1,0, підготовлених і тренованих до методів дослідження та розподілених за допомогою анкет Айзенка по 4 особи у групі – екстравертів та інтровертів. Кожен дослідник виконував зорово-напружену роботу за допомогою розроблених спеціальних тестових таблиць і паралельно самостійно встановлював рівні освітленості у зв’язку зі своїм психоемоційним станом та необхідною індивідуальною потребою у світлі за допомогою плавних світлорегуляторів протягом усього періоду експерименту. Рівні освітленості, що встановлюються дослідниками, реєструвалися протягом усього часу експерименту, дані заносилися до протоколів і оброблялися за програмами.

Результати. Проведеними експериментальними дослідженнями у виробничих умовах при освітленості 400 лк (за нормами) у екстравертів встановлена (р < 0,05) нестійкість ЗП за показниками КЧО з високою амплітудою коливання, а в лабораторному експерименті при саморегуляції світлового потоку крива працездатності з достовірністю (р < 0,05) вирівнюється за встановленої ними саморегуляції освітленості лише на рівні 600 лк. У інтровертів простежується (р < 0,05) стабільний рівень освітленості при 400 лк і у виробничих і лабораторних умовах, що відповідає нормованому рівню для даного виду робіт.

Висновки. У зв’язку з індивідуальністю кожної людини з урахуванням різних психофізіологічних характеристик дослідники розподілені на 2 групи: «світлообільні» та «світлочутливі», що визначається індивідуальним налаштуванням до потреби в рівні світла. Розроблено освітлювальний пристрій, заснований на здатності до саморегуляції рівня освітленості та колірної температури створення комфортної СС для підтримки здоров’я та працездатності працівників, що рекомендується для зорово-напружених професій.

Ключові слова: світлове середовище, комфортність, експериментальні дослідження, фізіологічні методи, саморегуляція, світлотехнічний пристрій.

Література

  1. ДБН В.2.5-28-2006. Естественное и искусственное освещение. Государственные строительные нормы Украины. 2006.
  2. Мартиросова В. Г. Физиолого-гигиеническое нормирование производственного освещения и пути его совершенствования. Український журнал з проблем медицини праці. 2006. № 3 (7). С. 58–64. https://doi.org/10.33573/ujoh2006.03.058.
  3. Мартиросова В. Г. Гигиеническое обоснование действующих в Украине норм производственного освещения и пути его совершенствования. Світло–LUX. 2007. № 2. С. 65–70.
  4. Мартиросова В. Г., Сорокин В. М., Галинский А. Д. Физиолого-гигиеническая оценка излучений светодиодных источников света (экспериментальные исследования). Український журнал з проблем медицини праці. 2011. № 2. С. 27–35. https://doi.org/10.33573/ujoh2011.02.027.
  5. Ван Боммель Воут. Динамическое освещение рабочих помещений по уровню освещенности и цвету. Светотехника. 2006. № 6. С. 16–18.
  6. Mapтipocoва B. Г., Галинський О. Д., Сорокін B. М. Фізіологічне обґрунтування створення комфортного світлового середовища для розумово-напружених робіт за допомогою системи освітлення зі світлодіодними джерелами світла: конф. LED Progress, 10–12 вересня 2019 р. С. 21–22.
  7. Мартіросова В. Г. Проблеми виробничого освітлення в дослідженнях інституту. Розд. 10.2. Монографія «Наукові здобутки з медицини праці. Історія та сучасність: до 90-річчя від дня заснування Інституту медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМНУ (1928–2018)». Київ : ВД «Авіцена», 2019. С. 328–339.