Вступ. У структурі професійної захворюваності України патологія бронхо-легеневого апарату посідає перше місце, складаючи третину всіх захворювань. Найрозповсюдженішим захворюванням бронхо-легеневого апарату в працюючих України є хронічний бронхіт і пневмоконіоз, що здебільшого реєструється в когорті шахтарів. Інтерстиціальні захворювання мають тенденцію до швидкого поширення серед професійних захворювань у різних галузях промисловості: вугільній, гірничодобувній і металургійній, які характеризуються несприятливими умовами праці, що багатогранно впливають на організм працюючого. Сьогодні цю групу захворювань розглядають як одне з найпоширеніших і обтяжливих захворювань, що призводить до непрацездатності, інвалідності, смертності та значних соціально-економічних витрат як в Україні, так і в світі. Однією з причин стрімкого збільшення рівня захворюваності інтерстиціального типу та смерті від його ускладнень є діагностування захворювання на пізніх стадіях, коли реабілітація стає малоефективною. Враховуючи вище наведене, пріоритетним завданням щодо збереження здоров’я працездатного населення є впровадження ранньої діагностики захворювань та її удосконалення, а саме визначення щільності легень за допомогою комп’ютерної денситометрії для своєчасного формування реабілітаційних програм, трудових рекомендацій і запобігання прогресування захворювання, розвитку ускладнень, інвалідизації та передчасної смерті.
Мета дослідження – оцінити стан легеневої тканини в шахтарів основних професій, що хворіють на інтерстиціальні захворювання легень, шляхом аналізу показників щільності легеневої тканини за допомогою комп’ютерної денситометрії.
Матеріали та методи дослідження. Дослідження стану легеневої тканини було проведено в групі 30 шахтарів основних професій вуглевидобувної промисловості Донбасу, яким встановлений діагноз пневмоконіоз, і в пацієнтів, які перенесли коронавірусну хворобу у вигляді залишкових фіброзних змін комп’ютерної денситометрії.
Результати. За результатами дослідження встановлено, що середній показник щільності легеневої тканини становить (733,3 ± 55,4) HU та є нижчим, ніж у загальній популяції. Встановлено, що цей показник корелює зі стажем роботи у шкідливих умовах праці, коли пилове навантаження на органи дихання є максимальним. Водночас показник щільності не залежав від віку пацієнтів.
Висновки. Триває пошук нових підходів до первинної профілактики й прогнозування перебігу інтерстиціальних захворювань легень. Результати дослідження на основі даних вимірювань щільності фіброзно зміненої паренхіми легень дають змогу визначити механізми впливу на організм працюючого того чи іншого фактора виробничого середовища та своєчасно запровадити комплекс заходів для запобігання розвитку та прогресування захворювань.
Ключові слова: інтерстиціальні захворювання легень, комп’ютерна денситометрія, COVID-19, пневмоконіоз.
Література
Повна стаття (PDF), УКР