You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Робоче напруження водіїв-далекобійників: чинники, що його формують

Робоче напруження водіїв-далекобійників: чинники, що його формують

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.19, №4, 2023


https://doi.org/10.33573/ujoh2023.04.246

Робоче напруження водіїв-далекобійників: чинники, що його формують

Бобко Н. А., Гадаєва Д. О., Антонюк А. Ю.
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ


 Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. «Напруженість праці викликає робоче напруження організму, яке можна визначити як підвищення інтен­сивності фізіологічних процесів, що забезпечують професійну діяльність». Це здійснюється за рахунок підвищення витрат енергії, тобто – підвищення фізіологічної ціни виконання роботи. Напруженість праці є провідним несприятливим чинником умов праці далекобійників.

Мета дослідження – виявити характеристики трудового процесу та функціонального стану організму, які впли­вають на формування робочого напруження у водіїв­-далекобійників.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 77 водіїв–далекобійників 28–67 років (M ± m: 49,9 ± 1,0). Робоче напруження у виконаному рейсі оцінювалося суб’єктивно за 5­бальною шкалою Лайкерта. Вивчалися характеристики виробничого процесу (кількість діб, проведених у рейсі за рік; кількість нічних годин роботи в рейсі за останній рік роботи, 5 років тому та 10 років тому) та показники функціонального стану людини (віково­стажові характеристики, артеріальний тиск систолічний (АТС) і діастолічний (АТД), частота серцевих скорочень, тест Штанге, тест Уємури, показники здоров’я – індекс самооцінки здоров’я (СОЗ), патологічний індекс (ПІ) (за методикою В. П. Войтенка), оцінка втоми, стресу, фізичної та розумової працездатності, показ­ ники особистісної тривожності за Спілбергером­-Ханіним; тривалість та якість нічного сну у вихідні та робочі дні за останній рік, 5 років тому та 10 років тому. Статистичну обробку даних проводили на рівні статистичної значущості p < 0,05.

Результати. З рівнем робочого напруження у виконаному рейсі позитивно корелювали (за Пірсоном, p < 0,05): тривалість перебування в рейсі та кількість нічних годин роботи 10 років тому, віково­стажові показники, індекси СОЗ і ПІ, тривожності, відчуття втоми і стресу; негативно корелювали: показники виконання тесту Штанге, само­ оцінка фізичної працездатності, параметри сну (також – 5 років тому). Виявлено негативний зв’язок АТС з трива­лістю перебування в рейсах за останній рік (r = ­0,24, p < 0,03). Виявлено певні скарги на здоров’я, за наявності яких відчуття робочого напруження було вищим, ніж за їхньої відсутності (p < 0,05).

Висновки. 1. Сумарна кількість робочих днів у рейсах за рік (р < 0,01) і кількість нічних годин роботи (p < 0,04) впливають на багаторічне кумулятивне формування дефіциту ресурсів організму: чим більше їх було в попередні роки (у нашому випадку – 10 років тому), тим вище оцінюється робоче напруження (фізіологічна ціна роботи) сьогодні. 2. Підвищена потреба водіїв­-далекобійників у тривалості сну (8,25 год ± 0,15 год у робочі дні; 9,09 год ± 0,17 год у вихідні дні) порівняно зі здоровим стандартом (7–8 год) може бути наслідком несприятливих умов їхньої праці. Подовження сну та поліпшення його якості у вихідні дні супроводжується зниженням відчуття робочого напруження (фізіологічної ціни роботи). Поліпшення якості сну у вихідні дні має кумулятивний ефект багаторіч­ного формування ресурсів організму (у нашому випадку – 5 років). 3. Підвищення відчуття робочого напруження (фізіологічної ціни виконуваної роботи) виявлено зі збільшенням віку (p < 0,02), стажу роботи водієм (p < 0,02), стажу вахтових (p < 0,03) і частих нічних робіт (p < 0,05), кількості скарг на здоров’я (індекс СОЗ: p < 0,001), ризи­ку хронічних захворювань (індекс ПІ: p < 0,001), особистісної тривожності (p < 0,03), відчуття втоми (p < 0,0001), стресу (p < 0,0001), а також за наявності таких скарг: проблеми з зосередженням (p < 0,01), шум у вухах (p < 0,05), болі в суглобах (p < 0,05), болі в ділянці попереку (p < 0,05), неприємний смак у роті (p < 0,04), необхідність вжи­вати з лікувальною метою певні відвари тощо (p < 0,02), млявість і зморшкуватість шкіри (p < 0,01), відчуття «повзання мурашок» (p < 0,04). 4. Зниження відчуття робочого напруження (фізіологічної ціни виконуваної робо­ти) виявлено зі збільшенням самооцінки фізичної працездатності (p < 0,03), подовженням затримки дихання на вдиху (тест Штанге) (p < 0,01) та почастішанням пульсу після виконання тесту Штанге (p < 0,03). 5. Чим нижчий АТ, тим довше міг перебувати в рейсах та витримувати робоче напруження водій­-далекобійник (p < 0,03), що свід­чить про важливість підтримки здоров’я системи кровообігу.

Ключові слова: умови праці, напруженість праці, характеристики виробничого процесу, функціональний стан, фізіологічна ціна роботи, система кровообігу, вік, стаж, нічна праця, вахтова праця, змінна праця, тривожність.

Література

  1. Навакатикян А. О., Крыжановская В. В., Каль­ ниш В. В. Физиология и гигиена умственного труда. Киев : Здоров’я, 1987. 152 с.
  2. Бузунов В. А. Производственные факторы и воз­растная работоспособность. Киев : Здоровья, 1991. 161 с.
  3. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Наказ МОЗ України 08.04.2014 No 248. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 травня 2014 р. за No 472/25249. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0472­14#Text.
  4. Murphy L. R. Job dimensions associated with severe disability due to cardiovascular disease. J. Clin. Epidemiol. 1991.Vol. 44, No 2. P. 155–166. https://doi.org/10.1016/0895­4356(91)90263­9.
  5. Influence of shift work on cardiovascular disease risk in Southern African long­distance truck drivers: a cross­ sectional study. M. Draaijer, K. Scheuermaier, S. T. Lalla­ Edwardet al. BMJ Open. 2022. Vol. 12 (4). P. e050645. https://doi.org/10.1136/bmjopen­2021­050645.
  6. Occupational health disparities among U.S. long­ haul truck drivers: the influence of work organization and sleep on cardiovascular and metabolic disease risk. A. Hege, M. K. Lemke, Y. Apostolopoulos, S. Sönmez. PLoSOne. 2018. Vol. 3 (11). P. e0207322. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0207322.
  7. Толстова Ю. Н. Одномерное шкалирование: тестовая традиция в социологии. Социология: 4М. 1997. No 8. С. 54–65.
  8. Войтенко В. П. Здоровье здоровых. Киев : Здоров’я, 1991. 248 с.
  9. World Health Organization­International Society of Hypertension Guidelines for the management of hypertension. J. Chalmers, S. MacMahon, G. Mancia et al. Guidelines sub-committee of the World Health Organization, ClinExpHypertens. 1999. Vol. 21 (5–6). P. 1009–1060. https://doi.org/10.3109/10641969909061028.
  10. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ ASH/ASPC/ NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults : A Report of the American College of Cardiology. P. K. Whelton, R. M. Carey, W. S. Aronow et al. American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. J. Am. CollCardiol. 2018. Vol. 71 (19). P. e127–248. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.11.006.
  11. Adverse psychosocial work factors, blood pressure and hypertension incidence: repeated exposure in a 5­year prospective cohort study. X. Trudel, C. Brisson, A. Milot et al. J. Epidemiol Community Health. 2016. Vol. 70 (4). P. 402–408. https://doi.org/10.1136/jech­2014­204914.
  12. A retrospective analysis of cardiometabolic health in a large cohort of truck drivers compared to the American working population. M. S. Thiese, R. J. Hanow­ ski, G. Moffittet al. Am. J. Ind. Med. 2018. Vol. 61 (2). P. 103–110. https://doi.org/10.1002/ajim.22795.
  13. Cross­sectional study of the health of southern African truck drivers. S. T. Lalla­Edward, A. E. Fischer, W. D. F. Venter et al. BMJ Open. 2019. Vol. 9 (10). P. e032025. https://doi.org/10.1136/bmjopen­2019­-032025.
  14. Kaneko S. [Mental health survey of truck drivers]. Nihon EiseigakuZasshi. 2014. Vol. 69 (3). P. 199–204. https://doi.org/10.1265/jjh.69.199.
  15. Psychosocial work factors and blood pressure among 63 800 employees from The Netherlands in the Lifelines Cohort Study. M. O. Faruque, E. Framke, J. K. Sørensen et al. J. Epidemiol Community Health. 2022. Vol. 76 (1). P. 60–66. https://doi.org/10.1136/jech­2021­216678.
  16. Job strain and ambulatory blood pressure: a meta­analysis and systematic review. P. A. Landsbergis, M. Dobson, G. Koutsouras, P. Schnall. Am. J. Public Health. 2013. Vol. 103 (3). P. e61­71. https://doi.org/10.2105/AJPH.2012.301153.
  17. Shift work as a cardiovascular disease risk factor: a narrative review. R. Wong, A. Crane, J. Sheth, H. N. Mayrovitz. Cureus. 2023. Vol. 15 (6). P. e41186. https://doi.org/10.7759/cureus.41186.
  18. Черноземов В. Г., Афанасенкова Н. В., Варен­ цова И. А. Методы физиологического исследования человека. Архангельск, 2017. 159 с.
  19. The Driving Behavior Survey: scale construction and validation. J. D. Clapp, S. A. Olsen, J. G. Beck et al. J. Anxiety Disord. 2011. Vol. 25 (1). P. 96–105. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2010.08.008.
  20. Sleep duration and health in adults: an overview of systematic reviews. J.­P. Chaput, C. Dutil, R. Feather­ stone et al. Appl Physiol Nutr Metab. 2020. Vol. 45 (10 Suppl 2). P. S218–S231. https://doi.org/10.1139/apnm­2020­0034.
  21. Akerstedt T., Nilsson P. M. Sleep as restitution: an introduction. J. Int. Med. 2003. Vol. 254, No. 1. P. 6–12. https://doi.org/10.1046/j.1365­2796.2003.01195.x.
  22. Owens J. Adolescent Sleep Working Group; Committee on Adolescence. Insufficient sleep in adolescents and young adults: an update on causes and consequences. Pediatrics. 2014. Vol. 134 (3). P. e921– e932. https://doi.org/10.1542/peds.2014­1696.
  23. Poor sleep quality and physical performance in older adults. H. J. Denison, K. A. Jameson, A. A. Sayer et al. Sleep Health. 2021. Vol. 7 (2). P. 205–211. https://doi.org/10.1016/j.sleh.2020.10.002.
  24. Sleep quality, mental and physical health: a differential relationship. V. Clement­Carbonell, I. Portilla­Tamarit, M. Rubio­Aparicio, J. J. Madrid­ Valero. Int. J. Environ Res Public Health. 2021. Vol. 18 (2). P. 460. https://doi.org/10.3390/ijerph18020460.