You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Робоче напруження та біологічне старіння хірургів в умовах добових чергувань

Робоче напруження та біологічне старіння хірургів в умовах добових чергувань

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.18, №4, 2022


https://doi.org/10.33573/ujoh2022.04.307

Робоче напруження та біологічне старіння хірургів в умовах добових чергувань

Бобко Н.А., Довгопола С.П.
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ


 Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Хірурги несуть особисту відповідальність за життя, здоров’я та безпеку пацієнтів, які перебувають у найкритичніших станах. Ситуація ускладнюється нічними та подовженими годинами роботи, коли в силу добових біоритмів нічна працездатність організму людини знижена і, за закономірностями формування втоми, працездатність суттєво та неухильно знижується після 8 год безперервної роботи. Згідно з діючою Гігієнічною класифікацією праці, напруженість праці хірургів, що працюють в умовах цілодобових чергувань, оцінюється за найвищим ступенем шкідливості (клас 3.3). Процеси зносу організму найповніше описуються методами вікової фізіології.

Мета дослідження – вивчити особливості формування робочого напруження в хірургів в умовах цілодобових чергувань у зв’язку з показниками біологічного старіння.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 59 хірургів 23–64 років (M ± m: 40,8 ± 1,4) за допомогою двох методів оцінки біологічного старіння – методу В. П. Войтенка (1991 р.) і А. Г. Горєлкіна та Б. Б. Пінхасова (2010 р.). Вимірювалися: зріст, маса тіла, об’єм талії та стегон, артеріальний тиск, частота серцевих скорочень; проводилися проби Уємури та Штанге, анкетне опитування. Своє робоче напруження за зміну лікарі оцінювали наприкінці добового чергування за 5-бальною шкалою. Вивчалися елементи, що становлять виробниче навантаження та формують робоче напруження хірургів. Дані опрацьовані на рівні статистичної значущості p < 0,05.

Результати. Збільшення робочого напруження супроводжується збільшенням частоти скарг на самопочуття, зокрема – запаморочення (r = -0,34, p < 0,01), метеочутливість (r = -0,36, p < 0,006), біль у серці (r = -0,27, p < 0,05), задишку (p < 0,03); збільшенням індексів самооцінки ризику здоров’ю (r = 0,29, p < 0,03) та ризику хронічних захворювань (p < 0,03). Збільшення робочого напруження до рівня вищого за середнє супроводжується збільшенням біологічного віку (p < 0,03) і темпу старіння (p < 0,05) хірургів наприкінці добового чергування та збільшенням приросту цих показників за період чергування (p < 0,01), що визначаються за показниками функціонування системи кровообігу та скаргами на самопочуття (за В. П. Войтенком). Середньозмінний приріст систолічного артеріального тиску поступово змінюється від від’ємного до позитивного (p < 0,01). Із боку низки показників – статичного балансування, що відображає інтенсивність кровопостачання головного мозку, і антропометричних показників, що характеризують інтенсивність процесів метаболізму та визначають біологічний вік і коефіцієнт швидкості старіння за А. Г. Горєлкіним–Б. Б. Пінхасовим – виявлено параболічну залежність від збільшення робочого напруження з найбільш «стимулюючими» значеннями за його середніх рівнів. Кількість хворих, яких лікар веде в палатах від операції до виписки з лікарні, виявлено як статистично значущий чинник у формуванні робочого напруження лікарів (r = 0,27, p < 0,04).

Висновки. Збільшення робочого напруження супроводжується підвищенням фізіологічної ціни виконання діяльності при нерівномірному навантаженні на різні фізіологічні системи та органи хірургів. Ряд параметрів демонструє лінійну залежність від рівня напруження, інший ряд параметрів – параболічну, певні параметри статистично достовірної (p < 0,05) залежності не виявляють. В цілому, робоче напруження вище середнього рівня супроводжується несприятливими змінами у фізіологічному забезпеченні професійної діяльності та самопочутті хірургів в умовах добових чергувань, роблячи внесок у їхнє прискорене біологічне старіння.

Ключові слова: біологічний вік, система кровообігу, метаболізм, статичне балансування, самопочуття, антропометричні показники, робоче навантаження хірурга

Література

  1. Akerstedt T. Work injuries and time of day – National data. Shiftwork Int. Newsletter. 1995. Vol. 12, № 1. P. 2.
  2. Folkard S. Effects on performance efficiency. In: Shiftwork. Problems and Solutions; W. P. Colquhoun, G. Costa, S. Folkard, P. Knauth (eds). Frankfurt am Main; Berlin; Bern; New York; Paris; Wien : Lang, 1996. P. 65–87.
  3. Accident risk as a function of hour at work and time of day as determined from accident data and exposure models for the German working population. K. Hänecke, S. Tiedemann, F. Nachreiner, H. Grzech-Sukalo. Scand. J. Work Environ. Health. 1998. Vol. 24, Suppl. 3. P. 43–48.
  4. Caruso C. C. Negative impacts of shiftwork and long work hours. Rehabil Nurs. 2014. Vol. 39 (1). P. 16–25. https://doi.org/10.1002/rnj.107.
  5. Characteristics of working hours and the risk of occupational injuries among hospital employees: a case-crossover study. M. Härmä, A. Koskinen, M. Sallinen et al. Scand J Work Environ Health. 2020. Vol. 46 (6). P. 570–578. https://doi.org/10.5271/sjweh.3905.
  6. Unravelling the Complexity of Irregular Shiftwork, Fatigue and Sleep Health for Commercial Drivers and the Associated Implications for Roadway Safety. J. E. Mabry, M. Camden, A. Miller et al. Int. J. Environ Res Public Health. 2022. Vol. 19 (22). P. 14780. https://doi.org/10.3390/ijerph192214780.
  7. Yau A., Haque M. Shiftwork Association with Cardiovascular Diseases and Cancers Among Healthcare Workers: a literature review. Medeni Med J. 2019. Vol. 34 (4). P. 387–395. https://doi.org/10.5222/MMJ.2019.54775.
  8. Проблемні питання тривалості робочого дня, подовжених та нічних робочих змін: історико-соціальний та медико-гігієнічний аспект (огляд літератури та власних досліджень). Ю. І. Кундієв, В. І. Чернюк, О. П. Яворовський, Н. А. Бобко. Журнал Національної академії медичних наук України. 2013. T. 19, № 1. С. 75–89.
  9. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014. № 248. Зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06.05.2014 за № 472/25249.
  10. Навакатикян А. О., Крыжановская В. В., Кальниш В. В. Физиология и гигиена умственного труда. Киев: Здоров’я, 1987. 157 с.
  11. Толстова Ю. Н. Одномерное шкалирование: тестовая традиция в социологии. Социология: 4М. 1997. № 8. С. 54–65.
  12. Войтенко В. П. Здоровье здоровых. Киев : Здоров’я, 1991. 248 с.
  13. Патент РФ. Способ определения биологического возраста человека и скорости старения: № 2387374. Опубл. 27.04.2010. Приоритет от 22.07.2008. URL: http://www.freepatent.ru/patents/2387374.
  14. Minghelli B., Nunes C., Oliveira R. Body mass index and waist circumference to define thinness, overweight and obesity in Portuguese adolescents: comparison between CDC, IOTF, WHO references. Pediatr Endocrinol Rev. 2014. Vol. 12 (1). P. 35–41.
  15. Статическая балансировка. Возрастные нормативы. URL: http://beautyaura.ru/articles/health/staticheskaya-balansirovka/.
  16. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/ NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults : A Report of the American College of Cardiology. American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. P. K. Whelton, R. M. Carey, W. S. Aronowet al. J. Am Coll Cardiol. 2018. Vol. 71 (19). P. e127–248. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.11.006.
  17. Бурков С. Г., Ивлева А. Я. Избыточный вес и ожирение – проблема медицинская, а не косметическая. Ожирение и метаболизм. 2010. № 3. С. 15–19. https://doi.org/10.14341/2071-8713-4978.
  18. Impact of nightshift work on overweight and abdominal obesity among workers of a poultry processing plant in southern Brazil. J. Macagnan, M. P. Pattussi, R. Canuto et al. Chronobiol Int. 2012. Vol. 29 (3). Р. 336–343. https://doi.org/10.3109/07420528.2011.653851.
  19. Ким Л. Б., Путятина А. Н., Кожин П. М. Биологический возраст как показатель состояния здоровья рабочих горнорудной промышленности в арктической зоне Российской Федерации. Новосибирск : ФГБУ «НЦКЭМ» СО РАМН, 2014. 10 с. URL: www.ras.ru/FStorage/Download.aspx?id=302e4858-77aa-4de7-ab06-c2599966c174.