You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Психогігієнічна оцінка впливу ізоляції на життєдіяльність студентів закладів вищої освіти в умовах епідемії COVID-19 (огляд літератури)

Психогігієнічна оцінка впливу ізоляції на життєдіяльність студентів закладів вищої освіти в умовах епідемії COVID-19 (огляд літератури)

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.18, №1, 2022


https://doi.org/10.33573/ujoh2022.01.071

Психогігієнічна оцінка впливу ізоляції на життєдіяльність студентів закладів вищої освіти в умовах епідемії COVID-19 (огляд літератури)

Саркіс-Іванова В.В.
Харківський національний медичний університет


 Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. За міжнародним визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) локдаун (англ. lockdown – «блокування») – це профілактичний карантин, який являє собою нагальний протокол дій і відповідну до нього систему обмежувальних заходів, що вводяться з метою утримання поширення захворюваності. Заходи соціального дистанціювання можуть успішно уповільнити розповсюдження вірусної інфекції й значно полегшити стан системи охорони здоров’я, але в кінцевому підсумку вони можуть посилити соціальну ізоляцію студентської молоді й вплинути на її психологічне благополуччя та психічне здоров’я в цілому.

Мета дослідження – аналіз даних щодо оцінки впливу ізоляції на життєдіяльність студентів закладів вищої освіти в умовах епідемії COVID-19.

Матеріали та методи дослідження. Аналіз вітчизняних та іноземних джерел наукової літератури, інформаційних баз даних (інтернет-мережі Medline, Pubmed, Medscape та ін.) для узагальнення даних, що стосуються проблеми дослідження.

Результати. Прийняті стани карантину та ізоляції для захисту фізичного здоров’я населення від захворювань інфекційного характеру мали наслідки для стану психічного здоров’я тих, хто стикається з зазначеними обмеженнями. Доведено, що особи, які перебували на карантині під час різноманітних спалахів інфекційних захворювань, повідомляли про встановлення негативних наслідків для психічного здоров’я після періоду карантину та ізоляції. Натепер вплив пандемії COVID-19 на загальний стан психічного здоров’я та сон студентів закладів вищої освіти було досліджено в різних країнах світу, а саме в Китаї, Канаді, Австралії, Франції, США, Бангладеш. Систематичний огляд і метааналіз досліджували ефективність психологічних втручань для студентів університетів, які відчувають або ризикують отримати поширені проблеми психічного здоров’я, такі як тривога та депресія. Огляд показав, що когнітивна та поведінкова терапія була найчастіше досліджуваним втручанням і була ефективною для лікування депресії та тривожних розладів у цій популяції. Було продемонстровано, що такі супутні фактори, як стійкість, покращують результати психічного здоров’я серед студентів закладів вищої освіти.

Висновок. Заходи соціального дистанціювання безумовно необхідні для захисту фізичного здоров’я. Даний огляд психогігієнічного впливу карантину та ізоляції показав, що такі заходи були пов’язані з високим рівнем психологічного стресу, включаючи симптоми посттравматичного стресу, гнів і розгубленість, а також високий рівень поширеності поганого настрою та дратівливості.

Ключові слова: психогігієнічна оцінка, життєдіяльність, студенти закладів вищої освіти.

Література

  1. Passengers' destinations from China: low risk of novel coronavirus (2019-nCoV) transmission into Africa and South America. N. Haider, A. Yavlinsky, D. Simons et al. Epidemiol Infect. 2020. Vol. 148. P. e41. https://doi.org/10.1017/S0950268820000424.
  2. Centers for Disease Control and Prevention. Quarantine and isolation; 2017.
  3. The deadly coronaviruses: The 2003 SARS pandemic and the 2020 novel coronavirus epidemic in China [published correction appears in J Autoimmun. 2020 Jul; 111: 102487]. Y. Yang, F. Peng, R. Wang et al. J Autoimmun. 2020. Vol. 109. P. 102434. https://doi.org/10.1016/j.jaut.2020.102434.
  4. Public responses to the novel 2019 coronavirus (2019-nCoV) in Japan: Mental health consequences and target populations. J. Shigemura, R. J. Ursano, J. C. Morganstein et al. Psychiatry Clin Neurosci. 2020. Vol. 74, № 4. P. 281–282. https://doi.org/10.1111/pcn.12988. Epub 2020 Feb 23. PMID: 32034840; PMCID: PMC7168047.
  5. 2019-nCoV epidemic: address mental health care to empower society. Y. Bao, Y. Sun, S. Meng et al. Lancet. 2020. № 22. P. 395 (10224): e37-e38. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30309-3. Epub 2020 Feb 7. PMID: 32043982; PMCID: PMC7133594.
  6. Tognotti E. Lessons from the history of quarantine, from plague to influenza A. Emerg Infect Dis. 2013. № 19. P. 254–259. https://doi.org/10.3201/eid1902.120312.
  7. Shultz J. M., Baingana F., Neria Y. The 2014 Ebola outbreak and mental health: current status and recommended response. JAMA. 2015. № 313. P. 567–568. https://doi.org/10.1001/jama.2014.17934.
  8. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. F. Zhou et al. Lancet. 2020. № 395. P. 1054–1062. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30566-3.
  9. Ovuga E., Boardman J., Wasserman D. Undergraduate student mental health at Makerere University, Uganda. World Psychiatry. 2006. Vol. 5, № 1. P. 51–52.
  10. Лісовий В. М., Капустник В. А., Коробчанський В. О. Медицина граничних станів: теорія і практика донозологічної діагностики. Науковий журнал МОЗ України. 2013. № 2 (3). С. 49–60.
  11. Сергета І. В. Донозологічні зрушення у стані психічного здоров’я: сучасні психогігієнічні підходи до тлумачення, діагностики та оцінки. Науковий журнал МОЗ України. 2013. № 3 (4). С. 36–49.
  12. Вітріщак С. В. Гігієнічні основи психодіагностики та реабілітації соціально дезадаптованих дітей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: 14.02.01. Київ, 2009. 37 с.
  13. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями; під ред. А. Й. Капської. Київ : ДЦССМ, 2003. 168 с.
  14. Factors associated with mental health outcomes among health care workers exposed to coronavirus disease 2019. J. Lai, S. Ma, Y. Wang et al. JAMA Netw Open. 2020. № 3 (3). Р. e203976. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.3976.
  15. Mental health status among children in home confinement during the coronavirus disease 2019 outbreak in Hubei Province, China. X. Xie, Q. Xue, Y. Zhou et al. JAMA Pediatr. 2020. Apr 24. Р. e201619. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2020.1619.
  16. Centers for Disease Control and Prevention. History of quarantine. 2012. cited 2020 Mar 12.
  17. Matovinovic J. A short history of quarantine (Victor C. Vaughan). Univ Mich Med Cent J. 1969. № 35. P. 224–228.
  18. Tognotti E. The Asiatic monster. History of cholera in Italy [in Italian]. Roma-Bari (Italy). Laterza. 2000
  19. Coronavirus disease 2019 (COVID-19): a perspective from China. Z. Y. Zu, M. D. Jiang, P. P. Xu et al. Radiology. 2020. № 296 (2). https://doi.org/10.1148/radiol.2020200490.
  20. World Health Organization. Rolling updates on coronavirus disease (COVID-19). cited 2020 Mar 12. URL: https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/events-as-they-happen.
  21. Mental Health and Behavior of College Students During the Early Phases of the COVID-19 Pandemic: Longitudinal Smartphone and Ecological Momentary Assessment Study. J. F. Huckins, A. W. DaSilva et al. Journal of Medical Internet Research. 2020. № 22 (6). Р. e 20185. https://doi.org/10.2196/20185. PMID: 32519963.
  22. Sprang G., Silman M. Posttraumatic stress disorder in parents and youth after health-related disasters. Disaster Med Public Health Prep. 2013. № 7. P. 105–110. https://doi.org/10.1017/dmp.2013.22.
  23. Mental health status of people isolated due to Middle East Respiratory Syndrome. H. Jeong, H. W. Yim, Y. J. Song et al. Epidemiol Health. 2016. № 38. Р. e 2016048. https://doi.org/10.4178/epih.e2016048.
  24. Understanding, compliance and psychological impact of the SARS quarantine experience. D. L. Reynolds, J. R. Garay, S. L. Deamond et al. Epidemiol Infect. 2008. № 136. P. 997–1007. https://doi.org/10.1017/S0950268807009156.
  25. Psychological Wellbeing and Academic Experience of University Students in Australia during COVID-19. R. H. Dodd, K. Dadaczynski, O. Okan et al. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021. № 18. P. 866. https://doi.org/10.3390/ijerph18030866.
  26. Cvetkovski S., Jorm A. F., Mackinnon A. J. An analysis of the mental health trajectories of university students compared to their community peers using a national longitudinal survey. Stud. High. Educ. 2019. № 44. P. 185–200. https://doi.org/10.1080/03075079.2017.1356281.
  27. An exploration of the psychologic impact of contact isolation on patients in Singapore. M. M. Soon, E. Madigan, K. R. Jones, R. A. Salata. Am J Infect Control. 2013. № 41. Р. 111–113. https://doi.org/10.1016/j.ajic.2013.01.037.
  28. Mental health status of the general population, healthcare professionals, and university students during 2019 coronavirus disease outbreak in Jordan: A cross-sectional study. A. Y. Naser, E. Z. Dahmash, R. Al-Rousan et al. Brain Behav. 2020. № 10. Р. e01730. https://doi.org/10.1002/brb3.1730.
  29. The impact of COVID-19 pandemic on mental health & wellbeing among home-quarantined Bangladeshi students: A cross-sectional pilot study. A. H. Khan, M. S. Sultana, S. Hossain et al. J. Affect. Disord. 2020. № 277. P. 121–128. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.07.135.
  30. Jiang R. Knowledge, attitudes and mental health of university students during the COVID-19 pandemic in China. Child. Youth Serv. Rev. 2020. № 119. Р. 105494. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2020.105494.
  31. Akhtar M., Kroener-Herwig B. Coping styles and socio-demographic variables as predictors of psychological well-being among international students belonging to different cultures. Curr. Psychol. 2019. № 38. P. 618–626. https://doi.org/10.1007/s12144-017-9635-3.
  32. Rapid assessment of psychological and epidemiological correlates of COVID-19 concern, financial strain, and health-related behavior change in a large online sample. B. Nelson, A. Pettitt, J. Flannery, N. Allen. Int J Methods in Psychiatr Res. 2020. № 21 (3). P. 169–184. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0241990.