You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Психофізіологічні особливості трансформації функціонального стану на тлі хронічного стомлення комбатантів у реабілітаційному періоді з урахуванням їхніх особистісних якостей

Психофізіологічні особливості трансформації функціонального стану на тлі хронічного стомлення комбатантів у реабілітаційному періоді з урахуванням їхніх особистісних якостей

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.17, №4, 2021


https://doi.org/10.33573/ujoh2021.04.225

Психофізіологічні особливості трансформації функціонального стану на тлі хронічного стомлення комбатантів у реабілітаційному періоді з урахуванням їхніх особистісних якостей

Кальниш В.В., Зайцев Д.В.
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ


 Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Особистісні якості можуть корелювати з проявами емоційного вигоряння та професійного стресу. Виявлення подібних закономірностей дозволяє суттєво покращити якість професійного відбору та реабілітаційного прогнозу.

Мета дослідження – встановити вплив профілю особистості на успішність реабілітаційного процесу ветеранів Антитерористичної операції/Операції Об’єднаних сил) (АТО/ООС).

Матеріали та методи дослідження. 68 військовослужбовців, чоловіків віком (32 ± 5,6) років, учасників АТО/ООС, які отримували комплексну медико-психологічну реабілітацію. До та після реабілітації вимірювались артеріальний тиск і частота серцевих скорочень. Під час реабілітації проводилось опитування за тестами Р. Кеттелла і СОПАС-8.

Результати. Виділено дві підгрупи обстежених: підгрупа 1 (46 %) і підгрупа 2 (54 %). За тестом Кеттелла підгрупи достовірно розрізняються за шкалами «A», «G», «H», «Q1», «Q2», «Q3» (інтелектуальні, емоційно-вольові та комунікативні особливості). За тестом СОПАС-8 в учасників підгрупи 2 (порівняно з підгрупою 1) спостерігається прояв меншого рівня прагнення до дії, але більшого рівня депресії та виснаження. Симптоми емоційного вигоряння в осіб підгрупи 2 виражені сильніше. Для підгрупи 1 характерна несформована фаза «напруги» і формування фази «резистенції», а для представників підгрупи 2 – зрілі фази «напруги» і «резистенції». У результаті реабілітації в представників обох підгруп достовірно покращуються показники систолічного та діастолічного артеріального тиску. У підгрупі 1 рівень зв’язності фізіологічних параметрів після реабілітації знижується (система регуляції функцій організму стає пластичнішою). У підгрупі 2 зв’язність фізіологічних параметрів після реабілітації падає і втрачає достовірність (пластичність регуляції різко зростає, а ступінь нервово-емоційної напруги падає більше, ніж у підгрупі 1).

Висновки. Особистісні якості впливають на рівень відновлення функціонального стану ветеранів АТО/ООС. Надійним індикатором ефективності реабілітації може бути показник зв’язності фізіологічних функцій, що відбивають діяльність серцево-судинної системи та відображають емоційний стан.

Ключові слова: особистісні якості, емоційний стан, емоційне вигоряння, комбатанти, реабілітація.

Література

  1. Minnesota multiphasic personality inventory as related factor for post traumatic stress disorder symptoms according to job stress level in experienced firefighters: 5-year study. I. S. Chung, M. Y. Lee, S. W. Jung, C. W. Nam. Ann Occup Environ Med. 2015. № 27. C. 16. https://doi.org/10.1186/s40557-015-0067-y.
  2. Wang Y., Zhang B. Impact of personality trait and professional identity on work-related depression, anxiety and irritation among chinese nurses. Southeast Asian J Trop Med Public Health. 2017. Т. 48. № 2. С. 447–454.
  3. Yang S. K., Ha Y. Predicting posttraumatic growth among firefighters: the role of deliberate rumination and problem-focused coping. Int J Environ Res Public Health. 2019. Т. 16. № 20. С. 3879. https://doi.org/10.3390/ijerph16203879.
  4. Genetic co-morbidity between neuroticism, anxiety/depression and somatic distress in a population sample of adolescent and young adult twins. N. K. Hansell, M. J. Wright, S. E. Medland et al. Psychol Med. 2012. Т. 42. № 6. С. 1249–1260. https://doi.org/10.1017/S0033291711002431.
  5. The relative importance of individual and organizational factors for the prevention of job stress during internship: a nationwide and prospective study. R. Tyssen, P. Vaglum, N. T. Grønvold, Ø. Ekeberg. Med Teach. 2005. Т. 27. № 8. С. 726–731. https://doi.org/10.1080/01421590500314561.
  6. Personality traits and stress levels among senior dental students: evidence from Malaysia and Singapore. Z. Y. M. Yusof, W. N. W., Hassan I. A. Razak et al. Southeast Asian J Trop Med Public Health. 2016. Т. 47. № 6. С. 1353–1365.
  7. Cabarkapa M., Korica V., Rodjenkov S. Personal traits and a sense of job-related stress in a military aviation crew. Vojnosanit Pregl. 2011. Т. 68. № 2. С. 143–149. https://doi.org/10.2298/VSP1102143C.
  8. Leblanc J., Ducharme M. B., Thompson M. Study on the correlation of the autonomic nervous system responses to a stressor of high discomfort with personality traits. Physiol Behav. 2004. Т. 82. № 4. С. 647–652. https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2004.05.014.
  9. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учебное пособие; за ред. Д. Я. Райгородского. Самара : Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2000. 672 с.
  10. Сопов В. Ф. Психические состояния в напряжeнной профессиональной деятельности. Москва : Академический Проект, 2005. 128 с.
  11. Марусинець М. М., Губська Є. В. Стресостійкість ветеранів АТО/ООС: емпіричний контекст дослідження. Актуальні проблеми психології. 2020. Т. 9. Вип. 13. С. 210–220.
  12. Кальниш В. В. Изменение напряжения подсистем организма у лиц, работающих посменно. Медицина труда и промышленная экология. 1994. № 11. С. 36–39.
  13. Ферстер Э., Ренц Ю. Методы корреляционного и регрессионного анализа. Москва : Финансы и статистика, 1983. 302 с.