Вступ. В умовах сьогодення з розвитком науково-технічного прогресу масово з’являються нові професії. Не є виключенням професія оператора безпілотних авіаційних комплексів (БпАК). Складні робочі завдання сприяють інтенсифікації процесу прийняття рішень, переключення уваги, що викликає розвиток втоми у операторів БпАК. Пристосувальні процеси організму військових льотчиків у значній мірі залежать від рівня розвитку втоми, що потрібно враховувати при оцінюванні резервів адаптації та ступеня надійності професійної діяльності цих фахівців. Зважаючи на відсутність подібної інформації щодо операторів БпАК, можемо думати про певну схожість щодо розвитку втоми у льотчиків та операторів. Проте дане питання залишається актуальним, а особливо в умовах війни, та потребує подальшого вивчення.
Мета дослідження – визначити психофізіологічні особливості розвитку втоми у операторів БпАК.
Матеріали та методи дослідження. Для виявлення психофізіологічних особливостей розвитку втоми у операторів БпАК було відібрано 225 спеціалістів відповідного фаху віком до 40 років в період проходження стаціонарної лікарсько-льотної експертизи на базі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (ВМКЦ ЦР) з урахуванням стану їх здоров’я. Обстеження виконувалось за допомогою програмно-апаратного комплексу для проведення психофізіологічних досліджень «ПФИ-2». Організація та методи обстежень були розроблені на основі теоретичних та практичних підходів.
Результати. З розвитком втоми у операторів БпАК погіршується низка психофізіологічних параметрів. В статті наведено інформацію щодо таких змін за основними досліджуваними показниками та середніми квадратичними відхиленнями відповідних параметрів з урахуванням терміну віддаленості відпустки до моменту обстеження. Серед швидкісних психофізіологічних характеристик відзначено показники функціональної рухливості нервових процесів, врівноваженості, кількості випереджень та запізнень при дослідженні швидкості реакції на рухомий об’єкт з достовірністю р<0,05. Стосовно характеристик орієнтації в просторі та короткочасної зорової пам’яті з достовірністю р<0,05 погіршився показник часу вірної вказівки при дослідженні короткочасної зорової пам’яті. Інша група показників, що представлена середніми квадратичними відхиленнями відповідних параметрів, може свідчити про ступінь мобілізації організму операторів при дослідженні різноманітних психофізіологічних функцій. Причому зменшення величини цього показника свідчить про збільшення рівня мобілізації організму оператора БпАК, тобто про більшу готовність до якісного виконання завдань за призначенням. Так, серед швидкісних психофізіологічних параметрів це підтверджують наступні показники: середнє квадратичне відхилення та характеристика помилок пропуску при дослідженні складної зорово-моторної реакції, функціональна рухливість та сила нервових процесів, врівноваженість при дослідженні швидкості реакції на рухомий об’єкт (р<0,05). Стосовно характеристик орієнтації в просторі та короткочасної зорової пам’яті з достовірністю р<0,05 погіршився показник кількості вірно відтворених геометричних фігур при дослідженні короткочасної зорової пам’яті.
Висновки. Встановлено, що розвиток втоми у операторів БпАК призводить до погіршення низки психофізіологічних характеристик операторів (показники функціональної рухливості нервових процесів, врівноваженості, кількості випереджень та запізнень при дослідженні швидкості реакції на рухомий об’єкт часу вірної вказівки при дослідженні короткочасної зорової пам’яті) та зниження показників рівня мобілізації організму (середнє квадратичне відхилення та характеристика помилок пропуску при дослідженні складної зорово-моторної реакції, функціональна рухливість та сила нервових процесів, врівноваженість при дослідженні швидкості реакції на рухомий об’єкт, кількості вірно відтворених геометричних фігур при дослідженні короткочасної зорової пам’яті). Досить багато досліджених функцій зазнають тільки тенденції до змін, що може свідчити про неоднакову швидкість погіршення психофізіологічних функцій з плином часу. Сформульовано гіпотезу, що зменшення функціональних резервів, супроводжуючих розвиток втоми, викликають в організмі людини такі компенсаторні перебудови, які впливають на зменшення чи збільшення ролі окремих психофізіологічних функцій і підсилюють їх зв’язність (коефіцієнт кореляції при цьому становить 0,72). Доведено, що найінтенсивнішій трансформації при розвитку втоми підлягають більш складні функції організму (латентний період при дослідженні простої зорово-моторної реакції, латентний період та середнє квадратичне відхилення при дослідженні складної зорово-моторної реакції, кількість вірних вказівок та час помилкової вказівки при дослідженні просторового орієнтування). На початку робочого періоду після відпочинку інформативні психофізіологічні показники детермінують тільки 16% фактору розвитку втоми. У втомлених операторів БпАК інформативні психофізіологічні показники детермінують 53,3% варіації професійно важливих психофізіологічних якостей. Це свідчить про суттєво більший вплив на розвиток стану втоми аналізованих психофізіологічних параметрів (латентний період та кількість пропусків ПЗМР, час вірної вказівки при орієнтуванні у просторі та час помилкової вказівки при дослідженні короткочасної зорової пам’яті).
Ключові слова: оператор безпілотних авіаційних комплексів, психофізіологічні параметри, втома, рівень мобілізації.
Література
Повна стаття (PDF), УКР