You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Прогнозування виникнення гострих токсичних ефектів при шкірному та інгаляційному впливі фунгіцидів різних класів на працівників агропромислового сектору

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.19, №2, 2023


https://doi.org/10.33573/ujoh2023.02.098

Прогнозування виникнення гострих токсичних ефектів при шкірному та інгаляційному впливі фунгіцидів різних класів на працівників агропромислового сектору

Бардов Г.П.
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ


Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Проблема безпеки виробничого середовища залишається актуальною. Особливе питання приділяється впливу хімічних засобів захисту крізьшкірним шляхом при безпосередньому контакті. Найпоширенішими професійними захворюваннями шкіри, пов’язаними зі застосуванням пестицидів, є оніхолізис, контактний дерматит, деформація нігтів.

Мета дослідження – прогнозування виникнення гострих токсичних ефектів при шкірному та інгаляційному впливі фунгіцидів різних класів на працівників агропромислового сектору.

Матеріали та методи дослідження. Прогноз гострих токсичних ефектів виконано з використанням наступних критеріїв: коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння (КМІО), коефіцієнт вибіркової дії при інгаляційному та дермальному впливі (КВД, КВД). Обробку отриманих результатів виконано при використанні програми MS інг. дерм. Excel (2000 р.) і ліцензійного пакета програм IBM SPSS Statistics Base v.22.

Результати. Встановлено, що за КМІО всі аналізовані фунгіциди різних класів є малонебезпечними (IV клас небезпечності) згідно з ДСанПіН 8.8.1.002-98. Ранжування досліджуваних фунгіцидів за цим критерієм свідчить про те, що найнебезпечнішими є фунгіциди класу анілінопіримідини > аміди > фенілпіроли та тіазоли > бензаміди та триазоли. Порівняння обчислених величин КВД при різних шляхах надходження досліджуваних діючих речовин показало, що він достовірно вищий при дермальному впливі для практично всіх аналізованих класів фунгіцидів (р ≤ 0,05), за виключенням мандипропаміду, для якого відмінності були недостовірні (р > 0,05). Виявлено в більшості випадків достовірно вищі показники КВД при інгаляційному впливі порівняно з величинами КВД при дермальному впливі аналізованих пестицидних формуляцій (р ≤ 0,05). Отримані результати показали, що практично всі формуляції фунгіцидів достовірно більш небезпечні при інгаляційному впливі.

Висновки. Проведений аналіз показав достовірно вищу небезпеку для професійних контингентів при застосуванні аналізованих фунгіцидів при інгаляційному впливі, що необхідно враховувати при плануванні робіт зі зазначеною групою хімічних засобів захисту рослин.

Ключові слова: хімічні засоби захисту, ризик, прогнозування професійних шкірних захворювань, отруєння, хімічне забруднення виробничого середовища.

Література

  1. Identification Of Impacts And Human Health Risks Produced By The Presence Of Pesticides In The Environment Ii. Human Health Risks Generated By The Presence Of Pesticides In Plant Products. M. Minuț, M. Roșca, P. Cozma, M. Gavrilescu. Annals of the Academy of Romanian Scientists Series on Physics and Chemistry. 2022. Vol. 7, No. 2. P. 120–146. https://doi.org/10.56082/annalsarsciphyschem.2022.2.120.
  2. Non-Judicious Use of pesticides Indicating Potential Threat to Sustainable Agriculture. A. K. Mishra, R. Arya, R. Tyagi et al. Sustainable Agriculture Reviews 50: Emerging Contaminants in Agriculture; Ed. Kumar Singh V., Singh R., Lichtfouse E. Springer, Cham. 2021. https://doi.org/10.1007/978-3-030-63249-6_14.
  3. Prevalence of pesticide related occupational diseases among Indonesian vegetable farmers – A collaborative work Author links open overlay panel. S. A. Febriana, M. Khalidah, F. N. Hyda et al. Toxicology Reports. 2023. Vol. 10. P. 571–579. https://doi.org/10.1016/j.toxrep.2023.04.016.
  4. ДСанПіН 8.8.1.002-98. Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності. Київ : МОЗ України, 1998. 20 с. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va002282-98#Text.
  5. Вавріневич О. П. Гігієнічне обґрунтування критеріїв відбору для проведення моніторингу фунгіцидів в агропромисловому комплексі України. Environment and health. 2019. No 1. С. 4–9. https://doi.org/10.32402/dovkil2019.01.004
  6. Ткаченко І., Антоненко А. Оцінка ризику та про- гнозування можливості виникнення гострих токсич- них ефектів у працівників при роботі з препаратом Оберон Рапід 240 SC, КС. Український науково-медич- ний молодіжний журнал. 2021. No 4 (127). С. 124–128. https://doi.org/10.32345/USMYJ.4(127).2021.124-128.
  7. Антоненко А. М. Прогнозування розвитку гострих отруєнь у сільськогосподарських робітників при використанні фунгіцидів на основі діючих речо- вин – індукторів монооксигеназної системи печінки. Український журнал з проблем медицини праці. 2018. No 1 (54). С. 57–60. https://doi.org/10.33573/ujoh2018.01.057.
  8. Ставніченко П. В., Антоненко А. М., Бардов В. Г. Прогнозування розвитку гострих отруєнь у сільсько-господарських робітників при використанні комбінованих препаратів на основі дифеноконазолу. Медичні перспективи. 2017. Т. ХХІІ, No 3. С. 116–120. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2017.3.111938.
  9. Новохацька О. О. Прогнозування розвитку гост-рих отруєнь у сільськогосподарських працівників при використанні пестицидів в системі хімічного захисту картоплі. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2017. No 2 (101). С. 20–24.
  10. Білоус О., Вавріневич О. Прогнозування гострих отруєнь у працівників сільського господар- ства при застосуванні пестицидів на ягідних та баштанних культурах. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2022. No 3 (132). С. 80–86. https://doi.org/10.32345/USMYJ.4(134).2022.80-86.