You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Професійний вплив інфразвуку та низькочастотного шуму: актуальні проблеми гігієнічної регламентації

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.17, №4, 2021


https://doi.org/10.33573/ujoh2021.04.235

Професійний вплив інфразвуку та низькочастотного шуму: актуальні проблеми гігієнічної регламентації

Мищенко І.1, Назаренко В.І.2, Стопа М.1, Маслакевич М.1
1Акредитована лабораторія гігієни та безпеки праці, Вроцлавський університет науки і техніки, м. Вроцлав, Польща
2Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ, Україна


Повна стаття (PDF), АНГЛ

Вступ. Інфразвук і низькочастотний шум (НЧШ) є шкідливими для навколишнього середовища та професійної діяльності й їхній вплив постійно зростає. Загальноприйняті й уніфіковані гігієнічні стандарти та вимоги до їхніх вимірювань відсутні й відрізняються в різних країнах.

Мета дослідження – проведення аналізу даних літератури щодо оцінки професійної експозиції НЧШ та інфразвуку й порівняння рівнів НЧШ за допомогою частотного аналізу в 1/3-октавних діапазонах у діапазонах від 2 до 250 Гц на робочих місцях і в населених пунктах, аналіз суб’єктивних скарг осіб, які працюють/проживають у місцях проведення вимірювань, визначення методичних підходів до удосконалення гігієнічної оцінки НЧШ та інфразвуку.

Матеріали та методи дослідження. Аналітичний огляд наукометричних баз даних і нормативно-правових актів щодо регламентації НЧШ. Санітарно-гігієнічні вимірювання інфразвуку та НЧШ проводилися шумоміром Octave 110A в октавних і 1/3 октавних смугах частот з середньогеометричними частотами в діапазоні 2–250 Гц в офісних приміщеннях, приміщеннях антарктичної станції «Академік Вернадський», на території житлового масиву «Нова Дарниця» (м. Київ), на морських судах ДАТ «Чорноморнафтгаз» відповідно до чинних санітарних норм України. Проведено опитування 30 співробітників ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» щодо наявності скарг на умови праці (шум, мікроклімат, освітлення тощо).

Результати. Більшість опублікованих статей, присвячених впливу НЧШ та інфразвуку, розглядають результати вимірювань з використанням A-зважуючої характеристики, що суттєво звужує інформацію про НЧШ. Наші результати показують, що НЧШ у діапазоні 2–250 Гц широко поширений у промисловому середовищі, на транспорті, у житлових приміщеннях і на території житлової забудови. Незважаючи на те, що рівні шуму, виміряні за допомогою характеристики «А», не перевищують санітарних норм, на шум на робочих місцях скаржаться до (44,0 ± 3,7) % респондентів. Здатність до розповсюдження шуму збільшується з частиною низьких частот в його частотному спектрі. Так, поглинання акустичних коливань будівельними конструкціями становить 8 дБ на частоті 31,5 Гц і 14–16 дБ при частоті 250 Гц. Акустичні коливання в діапазоні 2–8 Гц на морських суднах поширюються приблизно в 1000 разів краще, ніж звук, який сприймається вухом людини.

Висновки. Існуючі підходи до проблеми оцінки професійного впливу інфразвуку та НЧШ поки не дозволили обґрунтувати загальноприйняті гігієнічні норми для цих фізичних факторів. Національні стандарти відрізняються від країни до країни і відрізняються один від одного встановленими межами та методами вимірювання. Більшість опублікованих статей розглядають результати вимірювань з використанням A-, C- і G-зважувальних характеристик, які не дають об’єктивної інформації про спектральні характеристики рівня небезпеки. Визнається, що подальше визначення проблеми слід починати з загального підходу. Для більш глибокої ідентифікації джерел низькочастотного шуму та для об’єктивного аналізу реакцій організму людини авторами запропоновано методологію вимірювання даних у діапазоні 1–500 Гц з використанням діапазону 1/3-октавних смуг, лінійної шкали та лінійного RMS, показників Min і Max рівнів його впливу.

Ключові слова: низькочастотний шум, інфразвук, професійне опромінення, гігієнічне нормування.

Література

  1. World Health Organization. Environmental noise guidelines for the European region. 2018:160, available at: https://www.euro.who.int/en/publications/abstracts/environmental-noise-guidelines-for-the-europeanregion-2018.
  2. Leventhall, G., Pelmear, P. and Benton, S. (2003), A review of published research on low frequency noise and its effects, UK Department for Environment, Food and Rural Affairs, https://doi.org/EPG1/2/50.
  3. Pawlaczyk-Łuszczyńska, M. (2010), Ocena uciążliwości hałasu niskoczęstotliwościowego w środowisku pracy oraz jego wpływ na funkcje umysłowe. Rozprawa habilitacyjna wyd. IMP Łódź.
  4. Berglund, B., Hassmen, P., Job, R. F. (1996), «Sources and effects of low-frequency noise», J Acoust. Soc. Am., Vol. 99, No. 5, pp. 2985–3002, https://doi.org/10.1121/1.414863.
  5. Alves-Pereira, M., Castelo Branco, N. (2007), «Vibroacoustic disease: Biological effects of infrasound and low-frequency noise explained by mechanotransduction cellular signaling», Progress in Biophysics and Molecular Biology, Vol. 93, No. 1–3, pp. 256–279, https://doi.org/10.1016/j.pbiomolbio.2006.07.011.
  6. DIN 45680:1997 Messung und Bewertungtieffrequenter Gerauschimmissionen in der Nachbarshaft (Measurement and assessment of low-frequency noise immissions in the neighbourhood).
  7. Hygiene norm HN 30:2016, Infrasound and low frequency sounds: Limit values for residential and public buildings, Minister of Health of the Republic of Lithuania.
  8. Low frequency noise, infrasound and vibration in the environment. Information from the Danish Environmental Protection Agency no. 9/1997 (State Sanitary Norms, Denmark).
  9. SOSFS 1996:7/E: Indoor Noise and High Sound Levels, Socialstyrelsen, Sverige, 15 Maj 1996 (State Sanitary Norms, Sweden).
  10. ISO 7996:1995 Acoustics. Frequency. Weighting characteristics for infrasound measurements.
  11. PN-N-01338:1986 Hałas infradźwiękowy. Dopuszczalne wartości poziomów ciśnienia akustycznego na stanowiskach pracy u ogólne wymagania dotyczące wykonywania pomiarów (wersja polska, Poland).
  12. Leventhall, G. (2006), «Infrasound from wind turbines – fact, fiction or deception», Canadian Acoustic, Vol. 34, No. 2, pp. 29–36.
  13. PN-Z-01338:2010 Akustyka – Pomiar i ocena hałasu infradźwiękowego na stanowiskach pracy (wersja polska, Poland).
  14. SSN 3.3.6.037-99 State sanitary norms occupational noise, ultrasounf and infrasound [DSN 3.3.6.037- 99 Sanitarni normi virobnichogo shumu, ul'trazvuku ta infrazvuku], available at: https://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/va037282-99#Text.
  15. AFS 2005:16 Arbetsmiljöverkets föreskrifter om buller samt allmänna råd om tillämpningen av föreskrifterna (The Swedish Work Environment Authority's regulations on noise and general advice on the application of the regulations), available at: https://www.av.se/globalassets/filer/publikationer/foreskrifter/bullerforeskrifter-afs2005-16.pdf.
  16. Downey, G., Parnell, J. (2017), Assessing low frequency noise from industry – a practical approach. 12th ICBEN Congress on Noise as a Public Health Problem.
  17. Jakobsen, J. (2000), Danish Guidelines on Environmental Low Frequency Noise, Infrasound and Vibration, in: Moller H. and Lydolf M., eds. Proceedings of the 9th International Meeting on Low Frequency Noise & Vibration, 17th–19th May 2000, Aalborg, Denmark, pp. 57-64.
  18. Mirowska, M. (2001), «Evaluation of Low-frequency Noise in Dwellings. New Polish Recommendations», Journal of Low Frequency Noise, Vibration and Active Control, Vol. 20, No. 2, pp. 67–74, https://doi.org/10.1260/0263092011493163.
  19. Pawlaczyk-Łuszczyńska, M., Szymczak, W., Dudarewicz, A., liwińska-Kowalska, M. (2006), «Proposed criteria for assessing low frequency noise annoyance in occupational settings», Int. J. Occup. Med. Environ Health, Vol. 19, No. 3, pp. 185–197, https://doi.org/10.2478/v10001-006-0022-9.
  20. Alves-pereira, M., Motylewski, J., Kotlicka, E., Branco, N. (2005), «Low frequency noise legislation», 12th International Congress on Sound and Vibration, ICSV, Vol. 2, pp. 1478–1485.
  21. Alves-Pereira, M., Castelo Branco, M., Motylewski, J. et al. (2001), Airflow-induced infrasound in commercial aircraft, In: Proceedings of the Internoise, The Hague, Holland, pp. 1011–1014.
  22. Alves-Pereira, M., Joanaz de Melo, J., Castelo Branco, N. (2001), Low frequency noise in trains, In: Proceedings of Internoise, Prague, Czech Republic, No. 643, 5 p.
  23. Hodgdon, K., Atchley, A., Bemhard, R. (2007), Low frequency noise study, Final report. Partner-COE-2007- 001. 2007:105 available at: https://rosap.ntl.bts.gov/view/dot/26137/Print.
  24. Broner, N. (2010), «A simple criterion for low frequency noise emission assessment», Journal of low frequency noise, vibration and active control, Vol. 29, No. 1, pp. 1–13, https://doi.org/10.1260/0263-0923.29.1.1.
  25. Pawlas, K., Pawlas, N., Boroń, M. et al. (2013), «Przegląd kryteriów oceny infradźwięków i hałasu niskoczęstotliwościowego w środowisku zawodowym i pozazawodowym», [Infrasound and low frequency noise assessment at workplaces and environment – review of criteria], Environmental Medicine, Vol. 16, No. 1, pp. 82–89.
  26. Beglung, B., Lindvall, T. (1999), Guidelines for community noise. WHO.