You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Професійні інтерстиціальні захворювання: пневмоконіоз та наслідки гострого захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19). Епідеміологія, патогенез, клінічні прояви, діагностика, профілактика

Професійні інтерстиціальні захворювання: пневмоконіоз та наслідки гострого захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19). Епідеміологія, патогенез, клінічні прояви, діагностика, профілактика

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.18, №4, 2022


https://doi.org/10.33573/ujoh2022.04.285

Професійні інтерстиціальні захворювання: пневмоконіоз та наслідки гострого захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19). Епідеміологія, патогенез, клінічні прояви, діагностика, профілактика

Лашко О.М., Курмишов О.В., Муха Ю.Ю.
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ


 Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. У структурі професійної захворюваності населення України патологія бронхолегеневої системи займає перше місце. Інстерстиціальні захворювання легень відносяться до числа найпоширеніших хвороб системи органів дихання професійної етіології, серед яких домінує пневмоконіоз. Основна частка випадків захворювання реєструється у вугільній промисловості (70–80 % загального рівня професійної захворюваності). Захворювання характеризується прогресуючим перебігом і приєднанням тяжких ускладнень у вигляді хронічної обструктивної хвороби легень, туберкульозу, злоякісних новоутворень та ін., що призводить до втрати працездатності та інвалідизації пацієнта часто в молодому працездатному віці. Проблема набула широкого визнання як в Україні, так і на міжнародному рівні. У зв’язку з високою соціальною та економічною значущістю Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала проблему елімінації пневмоконіозу в світі однією з пріоритетних. В Україні гостре захворювання на COVID-19 було внесено до переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 року № 394 «Про внесення змін до переліку професійних захворювань». Медичні працівники є професійною групою, ризик зараження яких інфекцією на COVID-19 є одним з найвищих. Професійна захворюваність на COVID-19 в Україні залишається «недовизнаною» з чисельних соціальних, організаційних і медичних причин, а наслідки перенесеного гострого захворювання у вигляді інтерстиціальних змін легень фіброзного характеру надзвичайно рідко визнаються пов’язаними з професією. Економічний збиток, пов’язаний з відшкодуванням компенсацій у зв’язку з втратою працездатності, медичними витратами на лікування та реабілітацію хворих, а також відтворенням робочої сили, робить проблему профілактики та ранньої діагностики інтерстиціальних захворювань легень однією з пріоритетних у сфері медицини праці. На сучасному етапі питанням виключної важливості є розробка нових методів діагностики, що дозволять виявляти патологію на ранніх стадіях, об’єктивізувати діагноз, ефективно моніторувати її перебіг. У даній статті на підставі джерел літератури представлені сучасні дані щодо основних особливостей коронавірусної інфекції, пов’язаної з вірусом SARS-CoV-2, що викликав у 2019 році, за визначенням ВООЗ, пандемію. Ми також проаналізували різні новітні технології та узагальнили поточні досягнення в дослідженні пневмоконіозу та коронавірусної інфекції COVID-19, щоб визначити потенційні цілі лікування та області для майбутніх досліджень. Пневмоконіоз у свою чергу залишається поширений у всьому світі й останніми роками зберігає відносно високий рівень захворюваності. Це є серйозною глобальною проблемою громадського здоров’я через відсутність запобігання утворенню пилу на робочому місці, неможливість діагностики захворювання на ранніх стадіях та обмеження ефективних методів лікування захворювання. Нові методи діагностики та терапевтичні цілі дають надію на вирішення клінічних проблем пневмоконіозу, а різноманітні нові методи дослідження створюють можливості для поглибленого вивчення. Тому ми узагальнили останні епідеміологічні дослідження та сучасні методи діагностики й лікування пневмоконіозу та коронавірусної хвороби.

Мета дослідження – узагальнити основні уявлення про етіологію, патогенез, клінічні прояви, діагностику та заходи профілактики пневмоконіозу та коронавірусної хвороби.

Матеріали та методи дослідження. Відбір інформації відбувався з використанням даних наукової літератури та ресурсів Інтернету. Використано дані наукових бібліографічних баз «Occupational and Environmental Resources», «PubMed»; Міжнародного інформаційного центру професійної безпеки і здоров’я.

Результати. Наведено дані щодо захворюваності на пневмоконіоз та коронавірусну хворобу, визначено основні фактори ризику розвитку захворювання. Представлено аналіз діагностичної ефективності методів візуалізаційної та функціональної діагностики професійних інтерстиціальних захворювань легень.

Висновки. Пріоритетність розробки методів ранньої діагностики професійних інтерстиціальних захворювань легень визначається значною часткою патології в групі шахтарів і медичних працівників, які підлягають впливу шкідливих чинників виробничого середовища, необхідністю удосконалення діагностики захворювань на ранніх етапах розвитку.

Ключові слова: пневмоконіоз, COVID-19, діагностика, профілактиказапалення

Література

  1. Івчук Ю. Ю. Щодо питання наближення національного законодавства з охорони праці до міжнародних стандартів у сфері професійної безпеки, гігієни праці. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2021. № 1 (41). С. 11–20. https://doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-11-20.
  2. Clinical characteristics of older patients infected with COVID-19: а descriptive study. S. Niu et al. Arch Gerontol Geriatr. 2020. № 89. С. 104058. https://doi.org/10.1016/j.archger.2020.104058.
  3. Morley J. E., Vellas B. COVID-19 and Older Adult. J. Nutr Health Aging. 2020. https://doi.org/10.1007/s12603-020-1349-9.
  4. Clinical characteristics of 50466 hospitalized patients with 2019-nCoV infection. P. Sun et al. J. Med. Virol. 2020. https://doi.org/10.1002/jmv.25735.
  5. Негоспітальна пневмонія у дорослих осіб: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антимікробна терапія та профілактика. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Ю. І. Фещенко та ін. Київ, 2019. 94 с.
  6. «Про внесення змін до протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)»: наказ МОЗ України від 10.04.2020 № 852. URL: https://moz.gov.ua/uploads/4/20030-dn_10042020_852_protokol.pdf.
  7. CT densitometry of pulmonary nodules: a phantom study. J. D. Godwin, E. K. Fram, C. E. Cann et al. J. Comput Assist Tomogr. 1982. Vol. 6 (2). P. 254–258. https://doi.org/10.1097/00004728-198204000-00005.
  8. Computed tomography densitometry of the lung: a method to assess perfusion defects in acute pulmonary embolism. R. Groel, K. H. Peichel, M. M. Uggowitzer et al. Eur. J. Radiol. 1999. Vol. 32 (3). P. 192–196. https://doi.org/10.1016/S0720-048X(99)00032-7.
  9. An algorithmic approach to the interpretation of diffuse lung disease on chest CT imaging: a theory of almost everything. J. F. Gruden, D. P. Naidich, S. C. Machnicki et al. Chest. 2020. Vol. 157 (3). P. 612–635. https://doi.org/10.1016/j.chest.2019.10.017.
  10. Jones C. M., Pasricha S. S., Heinze S. B. et al. Med Imaging Radiat Oncol. 2020. Vol. 64 (2). P. 241–249. https://doi.org/10.1111/1754-9485.13015.
  11. Басанець А. В. Діагностика пневмоконіозу. Український пульмонологічний журнал. 2004. № 3. С. 69–71.
  12. Басанец А. В., Остапенко Т. А. Особенности функциональных нарушений бронхолегочной системы у рабочих угольной промышленности. Український журнал з проблем медицини праці. 2005. № 1. С. 12–15. https://doi.org/10.33573/ujoh2005.01.012.
  13. Басанець А. В., Варивончик Д. В., Єрмакова О. В. Оцінка клінічної ефективності антигомотоксичної терапії в комплексному лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень професійного генезу (контрольоване дослідження). Український журнал з проблем медицини праці. 2009. № 2 (18). С. 59–72. https://doi.org/10.33573/ujoh2009.02.059.
  14. Ткачишин В. С. Професійні хвороби. Київ : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2011. 895 с.
  15. Внутрішні хвороби: посібник у 10 ч.: упоряд. О. О. Абрагамович. Т. 2, Ч. 9: Професійні хвороби. Львів: ВАТ «Львівська книжкова фабрика “Атлас”», 2004. С. 461–521.
  16. Маленький В. П. Професійні хвороби. Київ : Нова книга, 2005. 336 с.
  17. Костюк І. Ф., Капустник В. А. Occupational diseases. Професійні хвороби: підручник (англійською мовою). Харків : Факт, 2005. 416 с.
  18. A Practical Approach to Occupational and Environmental Medicine. R. J. McCunney, P. P. Rountree, C. S. Barbanel et al. 5th edition. Lippincott Williams & Wilkins, 2013. 912 p.
  19. Textbook of Clinical Occupational and Environmental Medicine. L. Rosenstock, M. R. Cullen, C. Brodkin, C. Redlich. 4th edition. Saunders, 2014. 1328 p.
  20. Басанец А. В. О классификации пневмокониозов: новая редакция Международной организации Труда 2000 года. Укр. пульмонол. журнал. 2003. № 4. С. 61–64.
  21. Highresolution CT of asbestosis and idiopathic pulmonary fibrosis. M. Akira, S. Yamamoto, Y. Inoue, M. Sakatani. Am. J. Roentgenol. 2003. Vol. 181, № 1. P. 163–169. https://doi.org/10.2214/ajr.181.1.1810163.
  22. Functional variables associated with the clinical grade of dyspnoea in coal miners with pneumoconiosis and mild bronchial obstruction. T. T. Bauer, G. SchultzeWerninghaus, J. Kollmeier et al. Occup. Environ. Med. 2001. Vol. 58. P. 794–799. https://doi.org/10.1136/oem.58.12.794.
  23. Chi L., Piao Z., Liu Y. Change of pulmonary diffusing capacity, membrane diffusing capacity and pulmonary capillary blood volume in patients with COPD and connective tissue disease at rest and postexercise. Zhonghua Jie He He Hu. 2001. Vol. 21, № 6. P. 344–347.
  24. Chin R., Knower M. T., Adair N. E. Baseline oxygen saturation predicts exercise desaturation below pres treshold in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Archives of Internal Medicine. 2001. Vol. 161, № 5. P. 732–736. https://doi.org/10.1001/archinte.161.5.732.
  25. Effect of occupational silica exposure on pulmonary function. V. S. Hertzberg, K. D. Rosenman, M. J. Reilly, C. H. Rice. Chest. 2002. Vol. 122, № 2. P. 721–728. https://doi.org/10.1378/chest.122.2.721.
  26. Highresolution computed tomography of the lungs in coal miners with a normal chest radiograph. R. J. Lamers, R. P. Schins, E. F. Wouters, J. M. van Engelshoven. Exp. Lung Res. 1994. Vol. 20, № 5. P. 411–419. https://doi.org/10.3109/01902149409064397.
  27. Lin L. C., Yang S. C., Lu K. W. Ventilatory defect in coal workers with simple pneumoconiosis: early detection functional abnormalities. Kaohsiung J. Med. Sci. 2001. Vol. 17, № 5. P. 245–252.
  28. Muller N. L. Computed tomography and magnetic resonance imaging: past, present and future. European Respiratory Journal, Suppl. 2002. № 35. P. 3s–12s. https://doi.org/10.1183/09031936.02.00248202.
  29. RemyJardin M. Highresolution CT of the lungs of miners. Radiol. Clin. North Am. 1992. № 30. P. 1155–1176.
  30. Wang X. R., Christiani D. C. Respiratory symptoms and functional status in workers exposet to silica, asbestos and coal mine dust. J. Occup. Environ. Med. 2000. Vol. 42, № 11. P. 1076–1084. https://doi.org/10.1097/00043764-200011000-00009.
  31. Measurement and clinical use of recoil pressure of the respiratory system. Y. Wang, Y. Luo, Y. Yuan, J. Zeng. Journal West China University Of Medical Sciences. 2001. Vol. 30, № 4. P. 422–423.
  32. Yeoh C. I., Yang S. C. Pulmonary function impairment in pneumoconiotic patients with progressive massive fibrosis. Chang. Gung. Med. J. 2002. Vol. 25, № 2. P. 72–80.
  33. Danrad R., Lin L., Salehi S. Medical Imaging and Computational Image Analysis in COVID-19 Diagnosis: A Review. Computers in Biology and Medicine. 2021. Vol. 135, № 9. P. 104605. https://doi.org/10.1016/j.compbiomed.2021.104605.