You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Професійні фактори ризику в процесі трудової діяльності працівників металургійного підприємства

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.19, №4, 2023


https://doi.org/10.33573/ujoh2023.04.277

Професійні фактори ризику в процесі трудової діяльності працівників металургійного підприємства

Шаравара Л.П.1, Дмитруха Н.М.2, Андрусишина І.М.2
1 Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, м. Запоріжжя
2 Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ


Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. В Україні металургійна галузь є однією з провідних галузей виробництва, в якій зайнято близько 0,5 млн працюючих, серед яких понад 50 % зазнають впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, де основним є виробничий пил різного хімічного складу.

Мета дослідження – проведення гігієнічної оцінки умов праці на робочих місцях основних цехів металургійного виробництва з визначенням основних професійних факторів ризику для здоров’я працівників.

Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне дослідження умов праці працівників агломераційного, доменного, мартенівського цехів і заводоуправління (контроль). Досліджено умови праці: виробничий мікроклімат, шум, вібрація, важкість і напруженість праці, уміст пилу та хімічних речовин у повітрі робочої зони, концентрація зважених частинок дрібнодисперсного та ультрадисперсного діапазону, їхній хімічний склад.

Результати. Встановлено, що умови праці працівників усіх цехів відносяться до 4 класу 3 ступеня шкідливості. Уміст виробничого пилу дрібнодисперсної фракції РМ10 і РМ4 на робочих місцях працівників був суттєво більшим порівняно з працівниками контрольної групи (р ≤ 0,001). На робочих місцях працівників мартенівського, доменного та агломераційного цехів були присутні зважені частинки ультрадисперсного діапазону, які мали статистичну відмінність порівняно з контрольною групою за чисельною концентрацією та площею поверхні порівняно з контрольною групою (≤ 0,05). Найбільша питома вага за чисельною концентрацією спостерігалася серед частинок розміром від 48,7 нм до 86,6 нм. При досліджені їхнього хімічного складу встановлено, що в повітрі робочої зони працівників були присутні Алюміній, Кальцій, Хром, Манган, Нікель, Фосфор та Силіцій.

Висновки. Умови праці робітників основних цехів металургійного виробництва відносяться до 3 ступеня 4 класу шкідливості. Основними факторами ризику для здоров’я є несприятливий мікроклімат і виробничий пил. Процеси плавлення сталі, чавуну та спікання агломерату є джерелом утворення зважених ультрадисперсних частинок РМ10 і РМ4, а також < 100 нм, що вимагає урахування цих чинників у разі проведення гігієнічної оцінки умов праці, розрахунку професійних ризиків і подальших досліджень з вивчення їхнього негативного впливу на здоров’я працюючих.

Ключові слова: умови праці, зважені частинки ультрадисперсного розміру, фактори ризику, металургійне підприємство.

Література

  1. Тимофеєва І. М., Станіславчук О. В. Аналіз стану умов праці на підприємствах металургійної галузі України. Проблеми та перспективи розвитку системи безпеки життєдіяльності: зб. наук. праць ХІV Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, курсантів та студентів, м. Львів, 2019. Львів, 2019. С. 320–321.
  2. Шинкарьова Т. А., Гедрович А. І. Стан та причини професійної захворювань у ливарному виробництві. URL: http://readera.org/article/stan-ta-pryechyenye-profesiynyekh-zakhvorjuvan-u lyevarnomu-vyerobnyetstvi-10151991.html.
  3. Севальнєв А. І., Шаравара Л. П. Шкідливі умови праці як фактор ризику розвитку виробничо зумовленої захворюваності у працівників допоміжних професій. Запорізький медичний журнал. 2019. Т. 21, № 2 (113). С. 246–252. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.2.161505.
  4. Buzea C., Pacheco I., Robble K. Nanomaterial and nanoparticles: sources and toxicity. Biointerphases. 2007. Vol. 2 (4). P. 49–55.
  5. Забезпечення безпечних умов праці для профілактики професійних захворювань працівників металургійного і ливарного виробництва. Н. С. Євтушенко, О. І. Пономаренко, Н. Є. Твердохлєбова та ін. Метал та лиття України. 2022. Т. 30, № 3 (330). С. 117–125. https://doi.org/10.15407/steelcast2022.03.116.
  6. Спосіб визначення наночастинок в повітрі робочої зони: пат. 72951 Україна: МПК B82Y 35/00, G01N 15/02. № 201113770; заявл. 23.11.2011; опубл. 10.09.2012, Бюл. № 17. 4 с. URL: https://uapatents.com/4-72951-sposib-viznachennya-nanochastinok-v-povitri-robocho-zoni.html.
  7. ISO 15202-2008. Workplace air. Determination of metals and metalloids in airborne particulate matter by inductively coupled plasma atomic emission spectrometry. [Чинний від 2009-12-01]. Вид. офіц. Москва, 2009. 39 с. (Інформація та документація).
  8. Антомонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. 2-е изд. Киев, 2017. 576 с.
  9. Токсикологія аерозолів. Ю. І. Кундієв, М. М. Корда, М. О. Кашуба, О. В. Демецька. Тернопіль : ТДМУ «Укрмедкнига», 2015. 256 с.