Повна стаття (PDF), УКР
Вступ. У звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і Міжнародної організації праці (МОП) (2021 р.) наведено, що захворювання та травми, які пов’язані з професійною діяльністю, забрали у 2016 році 1,9 млн життів в основному внаслідок захворювань дихальної та серцево-судинної систем. В Україні за останні роки відмічається поступове зниження професійної захворюваності (ПЗ). Поглиблений аналіз даних свідчить, що статистичні показники не повністю розкривають складність наявної ситуації щодо формування професійної патології, особливо в період пандемії COVID-19, коли спостерігається зниження уваги медичних працівників і суспільства до виявлення професійних захворювань у працюючих на всіх виробництвах, за виключенням галузі охорони здоров’я.
Мета дослідження – виявлення закономірностей формування ПЗ в Україні в умовах пандемії COVID-19.
Матеріали та методи дослідження. У динаміці 2011–2020 років надана характеристика ПЗ з використанням принципу суцільної статистичної вибірки первинних документів, складених на всі випадки вперше виявлених і зареєстрованих ПЗ в Україні. Окремо здійснений аналіз ПЗ за 2018–2019 роки в порівнянні з 2020 роком, у період пандемії COVID-19.
Результати. Показники ПЗ мають постійну тенденцію до зниження, що пов’язано зі змінами в системі санітарно-епідемічного контролю за умовами праці, медичним забезпеченням працюючих, недосконалістю обліку та реєстрації ПЗ тощо. У 2020 році було зареєстровано 3054 випадків професійних захворювань, пов’язаних з COVID-19. Пандемія спричинила зниження уваги фахівців до проблеми ПЗ серед працюючих на виробництві.
Висновки. Кількість працюючих в основних галузях економіки в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам, складає 29,6 % від облікової кількості штатних працівників. Відмічається постійне зменшення зареєстрованої кількості хворих та падіння рівня ПЗ у динаміці 2011–2020 років. У структурі ПЗ перше місце належить хворобам пилової етіології (40–83 %), друге – захворюванням опорно-рухового апарату (близько 21,2–40,0 %), третє – вібраційній хворобі (3,0–9,0 %), четверте – нейросенсорній приглухуватості (2,6–6,0 %) та профпатології хімічного генезу (2,4–3,6 %). Порівняльний аналіз рівнів ПЗ за 2018–2020 роки свідчить, що пандемія COVID-19 змінила співвідношення показників у бік зменшення або стабілізації, що залежить від зниження уваги медичних працівників і суспільства до виявлення ПЗ у працюючих різних галузей виробництва, за виключенням галузі охорони здоров’я. Основними обставинами, внаслідок яких виникли професійні захворювання у 2020 році, є: недосконалість технологічного процесу – 33,1 %, невідповідність засобів колективного та індивідуального захисту встановленим вимогам та їхня недостатність, невикористання засобів індивідуального захисту – 10,8 % та недосконалість механізмів і робочого інструменту – 10,0 % від їхньої загальної кількості.
Ключові слова: професійні захворювання, види економічної діяльності, облік і реєстрація.
Література