Повна стаття (PDF), УКР
Актуальність. Здоров’я працюючого населення є пріоритетом держави. Найчисельнішим контингентом працюючих, які зазнають професійного ризику, є працівники добувних підприємств. Близько 40 % працівників продовжують працювати в шкідливих умовах. Проблема стану професійної захворюваності потребує наукового обґрунтування, розробки та впровадження нових технологій з оцінки та керування професійним ризиком.
Метою дослідження було проведення поглибленого аналізу особливостей формування професійної патології у працівників добувної промисловості.
Методи. Аналіз складу, структури та динаміки професійної захворюваності у працівників добувної промисловості м. Кривий Ріг виконано за 2014–2019 рр. шляхом аналізу «Карта обліку профзахворювань (профотруєнь)» (467 карт) та статистичних звітів обліку професійних захворювань (34 статистичних звіти). Аналіз структури професійної патології проводився у відповідності до «Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я» Десятого перегляду. Під час досліджень було вжито заходів, щодо збереження медичної таємниці про хворих.
Результати дослідження. Найбільша кількість осіб з професійною патологією має місце на підприємстві В та коливаються від 4,92 до 8,66 на 1000 працюючих. На другому місці знаходиться підприємство С з коливанням показника захворюваності від 4,38 до 5,05 на 1000 працюючих. Трете рангове місце посідає підприємство D з кількістю осіб з професійною патологією від 1,47 до 2,19 на 1000 працюючих. Останнє, четверте місце, посідає підприємство А з коливанням від 2,28 до 1,58 на 1000 працюючих. Дані рівні професійної патології корелюються з наявним станом умов праці на зазначених підприємствах.
Висновки та рекомендації. Незважаючи на схожість технологічних процесів та умов праці на підприємствах добувної промисловості має місце відмінність у рівнях та структурі професійної патології. У структурі професійної патології у працівників добувної промисловості м. Кривий Ріг перше місце займає пиловий бронхіт (31–43 %). Вібраційна хвороба (33 %), радикулопатія (15–24 %) та нейросенсорна приглухуватість (6–13 %) займають наступні рангові місця. Найменші рівні захворюваності спостерігаються на деформуючий артроз (від 1,00±1,00 до 1,5±0,71) та сидеросилікоз (пневмоконіоз) (від 1,00±0,24 до 3,33±1,05).
Ключові слова: професійна патологія, медицина праці, умови праці, добувна промисловість, професійний ризик.
Література