You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Порівняльна характеристика енергетичної повноцінності вітчизняних і закордонних раціонів військовослужбовців

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.20, №1, 2024


https://doi.org/10.33573/ujoh2024.01.059

Порівняльна характеристика енергетичної повноцінності вітчизняних і закордонних раціонів військовослужбовців

Андрусишина І.М.1, Баль-Прилипко Л.В.2, Слободянюк Н.М.2, Ніколаєнко М.С.2, Устименко І.М.2, Максимова О.С.2, Ткач Г.Ф.2
1Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ
2Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ


Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Під час багатоденних навчань і бойових дій військовослужбовці майже систематично стикаються з помірним або великим дефіцитом енергії, що впливає на їхній склад і масу тіла, а також на їхню фізичну та когнітивну спроможність. Розвиток втоми, зниження фізичної працездатності, зміни настрою та порушення імунної функції вважаються ризиками, що пов’язані з дефіцитом енергії.

Мета дослідження – дати оцінку та узагальнити опрацьовані результати харчової, енергетичної та фізіолого-гігієнічної повноцінності вітчизняних і закордонних раціонів військовослужбовців в умовах звичайних і бойових дій.

Матеріали та методи дослідження. Досліджено харчову та енергетичну цінність добових раціонів для харчування військовослужбовців виробництва України, Німеччини, Великої Британії та Франції загальноприйнятими методами.

Результати. Встановлено, що досліджувані набори харчових продуктів характеризуються різними масовими частками білка, жиру, вуглеводів і показниками енергетичної цінності. Найбільшою масовою часткою білка (205,6 г) характеризується пайок для харчування військовослужбовців вітчизняного виробництва, найменшою (76,4 г) – раціон військовослужбовців Німеччини. Досліджений пайок для харчування військовослужбовців України характеризується вмістом жиру 235,1 г, що є найбільшим значенням серед усіх досліджуваних раціонів, у той самий час найменшу масову частку жиру (123,4 г) відмічено в раціоні військовослужбовців Німеччини. Масова частка вуглеводів у пайку вітчизняного виробництва (613,7 г) є найбільшим показником серед інших раціонів, а в раціоні військовослужбовців Франції – найменшим і становить 383,1 г. Серед досліджуваних раціонів найвищим показником енергетичної цінності (4369,9 ккал) характеризується пайок для харчування військовослужбовців України, найнижчим (3226,4 ккал) – раціон військовослужбовців Франції. Добові раціони вітчизняного та закордонного виробництва характеризуються невідповідністю співвідношення білків, жирів і вуглеводів. Повноцінне забезпечення в енергії при споживанні раціонів вітчизняного виробництва, окрім рекомендацій НАТО при бойових операціях, відбувається переважно за рахунок надмірного вмісту жирів.

Висновки. Дисбаланс у споживанні та витрачанні енергії викликає негативний енергетичний баланс, який може виникнути протягом кількох днів або тижнів під час військових дій. Формат їжі та її поживний склад повинен бути різноманітним, щоб відповідати специфічним потребам особового складу та їхній діяльності в різних кліматичних умовах.

Ключові слова: харчування військовослужбовців, пайки, витрати енергії, енергетичний баланс, військовослужбовці.

Література

  1. Про норми харчування військовослужбовців Збройних сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту: постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2002-%D0%BF#Text (дата звернення: 25.01.2024).
  2. Застосування інформаційної моделі розрахунку раціону харчування для компенсації енергетичних витрат військовослужбовців Збройних сил України. Ю. М. Депутат, М. П. Гулі, В. Л. Савицький та ін. Медичні перспективи. 2021. Т. 26, № 3. С. 161–168. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.3.242249.
  3. Tassone E. C., Baker B. A. Body weight and composition changes in military personnel consuming combat rations: a systematic review. Journal of Nutrition & Intermediary Metabolism. 2017. Vol. 8. P. 99. https://doi.org/10.1016/j.jnim.2017.04.145.
  4. Наукове обгрунтування удосконалення технології харчових продуктів спеціального призначення: монографія. Л. В. Баль-Прилипко, М. С. Ніколаєнко, Г. Ф. Ткач та ін. Київ : НУБіП, 2022. 436 с.
  5. Stanley R., Forbes-Ewan C., McLaughlin T. Foods for the Military. Encyclopedia of Food Chemistry. 2019. P. 188–195. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-100596-5.22334-2.
  6. Impact of the Revision of European Food Hygiene Legislation and the Introduction of Convenience-based Food on Food Safety in the German Military. A. Nau, J. Fröhlich, C. Lauck et al. Journal of Food Protection. 2023. Vol. 86, № 5. P. 100073. https://doi.org/10.1016/j.jfp.2023.100073.
  7. Energy Balance, Hormonal Status, and Military Performance in Strenuous Winter Training. T. Nykänen, T. Ojanen, J. P. Vaara et al. International Journal Environmental Research and Public Health. 2023. Vol. 20, No. 5. P. 4086. https://doi.org/10.3390/ijerph20054086.
  8. Appetite and endocrine regulators of energy balance after 2 days of energy restriction: Insulin, leptin, ghrelin, and DHEA-S. S. M. Pasiakos, C. M. Caruso, M. D. Kellogg et al. Obesity. 2011. Vol. 19, No. 6. Р. 1124–1130. https://doi.org/10.1038/oby.2010.316.
  9. Effect of prolonged military field training on neuromuscular and hormonal responses and shooting performance in warfighters. T. Ojanen, H. Kyröläinen, M. Igendia, K. Häkkinen. Military Medicine. 2018. Vol. 183, No. 11–12. Р. e705-e712. https://doi.org/10.1093/milmed/usy122.
  10. A diet of U.S. military food rations alters gut microbiota composition and does not increase intestinal permeability. J. P. Karl, N. J. Armstrong, H. L. McClung et al. The Journal of Nutritional Biochemistry. 2019. Vol. 72. P. 108217. https://doi.org/10.1016/j.jnutbio.2019.108217.
  11. Charlot K. Negative energy balance during military training: the role of contextual limitations. Appetite. 2021. Vol. 164. P. 105263. https://doi.org/10.1016/j.appet.2021.105263.