Вступ. На сучасному етапі розвитку підприємств гірничорудної промисловості України особливої актуальності набули проблеми оцінки стану здоров’я працівників та рівнів захворюваності, в тому числі на професійну патологію. Ситуація з професійними захворюваннями (ПЗ) в Україні щорічно погіршується. Найбільше ПЗ сталося у галузі добувної промисловості та розробленні кар’єрів – 83,8 % від загальної кількості по Україні. Стан захворюваності й поширеності загальної та професійної патології серед населення працездатного віку, характер зайнятості населення в трудовому процесі формують якість життя та обороноздатність держави. Підприємства гірничодобувної промисловості України, незважаючи на проведення військових дій, продовжують працювати, забезпечуючи її соціально-економічний розвиток. Таким чином, вивчення особливостей ПЗ у працівників підприємств гірничодобувної промисловості є актуальним та своєчасним.
Мета дослідження. Вивчити особливості формування ПЗ у працівників гірничодобувної промисловості.
Матеріали та методи дослідження. Вивчення ПЗ у працівників підприємства гірничодобувної промисловості м. Кривого Рогу виконано за 2017–2021 роки шляхом аналізу «Карт обліку профзахворювань (профотруєнь)». Під час досліджень було вжито заходів щодо збереження медичної таємниці про хворих.
Результати. В структурі професійної патології на перше місце вийшла вібраційна хвороба (31,58 %), на друге – ХОЗЛ (27,19 %), третє – радикупатія (24,56 %). Виявлено відмінність структури ПЗ працівників підприємства від галузі в цілому. Майже половина працюючих отримали одне захворювання (47,14 %), дещо менше – два (45,71 %), решта – три або чотири (4,29 % та 2,86 % відповідно). Декілька діагнозів у однієї особи можуть бути обумовлені як тривалою дією комплексу шкідливих виробничих факторів, так і індивідуальною чутливістю організму до їх дії. Середній вік працівників за період спостереження склав 54,53±0,60 роки, середній стаж – 25,37±0,75 років. Найбільшу кількість ПЗ отримали машиністи екскаватора – 10 осіб (14,29 %) та машиністи конвеєра – 9 осіб (12,86 %), в меншій мірі – машиністи крана та слюсарі чергові – по 5 осіб відповідно (разом 14,28 %), електрогазозварники та водії – по 4 особи (разом 11,42%). Різноманітність професійного складу може свідчити про переважний вплив інших факторів, не притаманних певній професії. Аналіз особливостей ПЗ у воєнний час і післявоєнний період та їх порівняння з довоєнним періодом є перспективним напрямком для подальшого вивчення.
Висновки. В структурі професійної патології на перше місце вийшла вібраційна хвороба (31,58 %), на друге – ХОЗЛ (27,19 %), третє – радикупатія (24,56 %). Відмінність структури ПЗ працівників підприємства від галузі в цілому свідчить про необхідність подальшого поглибленого вивчення причин цієї ситуації та факторів, що їй сприяли. Різноманітність професійного складу працівників може свідчити про переважний вплив факторів, які є спільними для усіх професій. Отримані результати дозволять провести подальший аналіз ПЗ для порівняння даних, а також створити наукове підґрунтя для розробки та впровадження відповідних профілактичних заходів.
Ключові слова: професійні захворювання, працівники, гірничодобувна промисловість.
Література
Повна стаття (PDF), УКР