You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Особливості формування стресового навантаження та шкідливих умов праці в населення різних регіонів України

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.20, №1, 2024


https://doi.org/10.33573/ujoh2024.01.003

Особливості формування стресового навантаження та шкідливих умов праці в населення різних регіонів України

Кальниш В.В., Нагорна А.М.
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ


Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Нерівномірність розвитку територій є рисою, яка притаманна суспільству будь-якої країни. Проте в умовах системної воєнної кризи, яка охоплює практично всі сфери людської життєдіяльності в Україні, значно посилюється нестабільність соціально-економічних процесів. Це призводить до глибинних трансформацій у суспільстві, а подекуди – і до виникнення небезпечних диспропорцій у розвитку окремих регіонів; загострює проблеми рівня життя населення. Нерівномірність розвитку регіонів у багатьох випадках визначає демографічна ситуація. Для сучасної демографічної ситуації характерне поступове старіння населення України, змінюється статево-віковий розподіл населення – співвідношення жінок/чоловіків. Здоров’я населення більш ніж на 70 % визначається способом життя та умовами довкілля, але й інші фактори – умови праці, стрес-фактори, що зумовлені війною (повітряні тривоги, обстріли тощо), причетні до формування стресового навантаження на населення окремих регіонів України.

Мета дослідження – виявити зв’язок між параметрами стресового навантаження та шкідливих умов праці за регіонами України з різними рівнями медико-демографічних характеристик населення.

Матеріали та методи дослідження. Визначення індексу стресового навантаження (ІСН) населення за регіональним розподілом. Для розрахунку використовували нормовану на 100 000 осіб смертність чоловіків і жінок працездатного віку; також ураховували шкідливість умов праці (ШК) в окремих областях, середній вік чоловіків (Мч) та жінок (Мж), а також стрес-фактори, що виникли в час воєнного стану в Україні: кількість повітряних тривог (КПТ) і сумарну тривалість повітряних тривог (ТПТ) за окремими областями. Статистичний аналіз даних проводили: порівняння вибірок – за допомогою непараметричного критерію Манна-Уітні; визначення сили зв’язку – за допомогою непараметричної кореляції Спірмена; класифікацію досліджуваної вибірки – за допомогою кластерного аналізу (критерій k-середніх) і покрокового дискримінантного аналізу.

Результати. За допомогою кластерного аналізу територію України було поділено на три групи стану стресового навантаження та рівня шкідливості умов діяльності працездатного населення. За отриманим поділом з урахуванням використаних показників було проведено покроковий дискримінантний аналіз, за результатами якого кількість використовуваних для класифікації територій показників була скорочена до чотирьох: Мч, ІСН, час повітряних тривог і ШК. До першого кластера з найнижчими рівнями стресового навантаження були віднесені периферійні області, які займають південну та західну частини країни. До другого – з середнім рівнем стресового навантаження – області територій центральної України. До третього – з найвищими показниками ІСН – області прикордонних з РФ територій, через обстріли артилерією в прикордонних, чи близьких до моря та Криму Миколаївської та Одеської областей, що додатково обстрілюються ракетами. Цей кластер характеризується найбільшим рівнем стресогенного навантаження за наступними показниками: ШК; ТПТ; КПТ; ІСН; Мч; Мж.

Висновки. Фактор стресового навантаження є неоднаковим для кожного кластера. Найнижче стресове навантаження спостерігається у складових другого кластера, який, в основному, представлений центральними областями України. Найнижчий рівень Мч і Мж спостерігається в областях, які належать першому кластеру. Найвищі ІСН, ШК та найбільший рівень середнього віку населення обох статей проявляється в третьому кластері, території якого межують з недружніми країнами та де утруднена міграція до більш благополучних західних країн. Особливості територій третього кластера характеризуються найбільшим рівнем стресогенного навантаження досліджених показників: ШК; ТПТ; КПТ; ІСН; Мч; Мж. Виявлені закономірності формування стресогенного навантаження на населення, особливо осіб працездатного віку, у різних регіонах України дають можливість більш обґрунтовано підходити до надання медико-санітарної допомоги, профілактики, реабілітації фізичного та ментального здоров’я населення, вирішувати соціально-економічні проблеми в суспільстві в мирний і воєнний час.

Ключові слова: індекс стресового навантаження, шкідливість умов праці, демографічні показники, повітряні тривоги, воєнний стан.

Література

  1. Людський розвиток в Україні: трансформація рівня життя та регіональні диспропорції: колект. монографія, у 2 т.; Е. М. Лібанова та ін.; за ред. Е. М. Лібанової. Київ : Ін-т демографії та соц. дослідж. ім. М. В. Птухи НАН України, 2012. 436 c.
  2. Банк даних населення України. Розподіл постійного населення за статтю, віковими групами та типом поселень: архів за 6 березня 2016. URL: http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp (дата звернення: 07.06.2022).
  3. Статево-віковий розподіл населення (1989– 2022). URL: https://www.lv.ukrstat.gov.ua/dem/piramid/all.php (дата звернення: 12.02.2024).
  4. Громадське здоров’я: Предмет і завдання, вступ у дисципліну. Oсновна термінологія. URL: https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/30011/1/%D0%93%D1%83%D0%BB%D0%B0_%D0%93%D0% 97_%D0%BB-1.pdf (дата звернення: 12.02.2024).
  5. Праця України у 2019 році: статистичний збірник; Державна служба статистики України. Київ : ТОВ «Август Трейд», 2020. 255 с.
  6. Кундиев Ю. И., Нагорная А. М. Профессиональное здоровье в Украине: эпидемиологический анализ. Киев : ВД «Авіцена», 2007. 396 с.
  7. Kalnysh V., Nahorna A. Psychoemotional strain and phenomenon of «men and women mortality ratio» in the age aspect. Journal of Ecology and Health. 2011. Vol. 15, No. 5. P. 230–236.
  8. Кальниш В. В., Нагорная А. М. Возрастные особенности трансформации полового равновесия уровня смертности и психоэмоциональное напряжение. Україна. Здоров’я нації. 2011. № 4 (20). С. 49–57.
  9. Кальниш В. В., Нагорная А. М., Майдиков Ю. Л. Особенности связи уровня стресса работающего населения и состояния экономики Украины. Україна. Здоров’я нації. 2021. № 1 (63). С. 23–31. https://doi.org/10.32782/2077-6594.1.1.2021.227146.