Вступ. Нерівномірність розвитку територій є рисою, яка притаманна суспільству будь-якої країни. Проте в умовах системної воєнної кризи, яка охоплює практично всі сфери людської життєдіяльності в Україні, значно посилюється нестабільність соціально-економічних процесів. Це призводить до глибинних трансформацій у суспільстві, а подекуди – і до виникнення небезпечних диспропорцій у розвитку окремих регіонів; загострює проблеми рівня життя населення. Нерівномірність розвитку регіонів у багатьох випадках визначає демографічна ситуація. Для сучасної демографічної ситуації характерне поступове старіння населення України, змінюється статево-віковий розподіл населення – співвідношення жінок/чоловіків. Здоров’я населення більш ніж на 70 % визначається способом життя та умовами довкілля, але й інші фактори – умови праці, стрес-фактори, що зумовлені війною (повітряні тривоги, обстріли тощо), причетні до формування стресового навантаження на населення окремих регіонів України.
Мета дослідження – виявити зв’язок між параметрами стресового навантаження та шкідливих умов праці за регіонами України з різними рівнями медико-демографічних характеристик населення.
Матеріали та методи дослідження. Визначення індексу стресового навантаження (ІСН) населення за регіональним розподілом. Для розрахунку використовували нормовану на 100 000 осіб смертність чоловіків і жінок працездатного віку; також ураховували шкідливість умов праці (ШК) в окремих областях, середній вік чоловіків (Мч) та жінок (Мж), а також стрес-фактори, що виникли в час воєнного стану в Україні: кількість повітряних тривог (КПТ) і сумарну тривалість повітряних тривог (ТПТ) за окремими областями. Статистичний аналіз даних проводили: порівняння вибірок – за допомогою непараметричного критерію Манна-Уітні; визначення сили зв’язку – за допомогою непараметричної кореляції Спірмена; класифікацію досліджуваної вибірки – за допомогою кластерного аналізу (критерій k-середніх) і покрокового дискримінантного аналізу.
Результати. За допомогою кластерного аналізу територію України було поділено на три групи стану стресового навантаження та рівня шкідливості умов діяльності працездатного населення. За отриманим поділом з урахуванням використаних показників було проведено покроковий дискримінантний аналіз, за результатами якого кількість використовуваних для класифікації територій показників була скорочена до чотирьох: Мч, ІСН, час повітряних тривог і ШК. До першого кластера з найнижчими рівнями стресового навантаження були віднесені периферійні області, які займають південну та західну частини країни. До другого – з середнім рівнем стресового навантаження – області територій центральної України. До третього – з найвищими показниками ІСН – області прикордонних з РФ територій, через обстріли артилерією в прикордонних, чи близьких до моря та Криму Миколаївської та Одеської областей, що додатково обстрілюються ракетами. Цей кластер характеризується найбільшим рівнем стресогенного навантаження за наступними показниками: ШК; ТПТ; КПТ; ІСН; Мч; Мж.
Висновки. Фактор стресового навантаження є неоднаковим для кожного кластера. Найнижче стресове навантаження спостерігається у складових другого кластера, який, в основному, представлений центральними областями України. Найнижчий рівень Мч і Мж спостерігається в областях, які належать першому кластеру. Найвищі ІСН, ШК та найбільший рівень середнього віку населення обох статей проявляється в третьому кластері, території якого межують з недружніми країнами та де утруднена міграція до більш благополучних західних країн. Особливості територій третього кластера характеризуються найбільшим рівнем стресогенного навантаження досліджених показників: ШК; ТПТ; КПТ; ІСН; Мч; Мж. Виявлені закономірності формування стресогенного навантаження на населення, особливо осіб працездатного віку, у різних регіонах України дають можливість більш обґрунтовано підходити до надання медико-санітарної допомоги, профілактики, реабілітації фізичного та ментального здоров’я населення, вирішувати соціально-економічні проблеми в суспільстві в мирний і воєнний час.
Ключові слова: індекс стресового навантаження, шкідливість умов праці, демографічні показники, повітряні тривоги, воєнний стан.
Література