Вступ. Згідно з останніми оцінками Міжнародної організації праці (МОП), у світі 2,93 млн працівників щороку помирають через нещасні випадки та захворювання, що пов’язані з виробництвом. Ця кількість смертей і захворювань, пов’язаних з роботою, служить яскравим нагадуванням про поточні виклики захисту життя працівників у всьому світі. Головними причинами цього стали захворювання дихальної та системи кровообігу: на першому місці – хронічне обструктивне захворювання легень, на другому – інсульт, на третьому – ішемічна хвороба серця. Показники професійного здоров’я входять у комплексну оцінку стану залежності втрати працездатності та смертності працюючих на виробництві. Проблема виявлення й аналізу професійної захворюваності (ПЗ) залишається актуальною, особливо в період проведення воєнний дій при різких соціально-економічних змінах: правових, структурних, цифрових, економічних, медико-демографічних у разі масштабної міграції населення. ПЗ є одною з характеристик здоров’я трудового потенціалу, пов’язаного з роботою. Показники професійного здоров’я входять у комплексну оцінку стану залежності втрати працездатності і смертності працюючих на виробництві. Формування показників ПЗ має свої особливості залежно від професійних ризиків, інноваційної зайнятості, медико-демографічних і соціально-економічних умов, соціальної справедливості тощо.
Мета дослідження – визначити особливості динаміки ПЗ і факторів, що причетні до її формування в Україні, у період воєнних загроз.
Матеріали та методи дослідження. Визначення кількості ПЗ за 2019 рік (як доковідний і довоєнний), за 2020–2021 роки – період пандемії COVID-19, 2022–2023 роки – час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, що значно змінило уявлення про проблеми виявлення, реєстрації, аналізу ПЗ і соціально-економічних факторів, що причетні до її формування. Дослідження проведені за принципом суцільної статистичної вибірки первинних даних на всі випадки уперше виявлених зареєстрованих в Україні ПЗ. Матеріали отримані за допомогою Пенсійного Фонду України, Державної служби України з питань праці, Інституту економіки промисловості НАН України. Матеріали оброблено загальноприйнятими методами санітарної статистики, дескриптивним епідеміологічним аналізом.
Результати. Встановлено, що кількість виявлених ПЗ у воєнний час зменшилась на 20,1 % порівняно з 2019 довоєнним роком, особливо в областях, що знаходяться в зоні бойових дій, на прифронтових або на тимчасово окупованих територіях (Донецька, Дніпропетровська, Сумська, Чернігівська, Запорізька області) з раніше розвинутою видобувною та переробною промисловістю (вугільна, металургійна, машинобудівна). Основна кількість зниження (недовиявлення) випадків ПЗ зосереджена в Донецькій (на 23,9 %) та Дніпропетровській (на 18,9 %) областях, Це пов’язано з руйнуванням, закриттям, релокацією підприємств, руйнуванням житлового фонду, міграцією, зменшенням зайнятості населення тощо.
У 2019–2023 роках спостерігаються зміни щодо виявлення, реєстрації, аналізу поширеності професійної захворюваності, які свідчать, що з’явилась тенденція до її достовірного зниження (на 20,1 %) у період воєнного стану. У структурі ПЗ на першому місці хвороби органів дихання (34,0 %), в основному за рахунок хронічного бронхіту, на другому – захворювання опорно-рухового апарату (26,8 %), на третьому – сенсоневральна приглухуватість (19,7 %). Найбільша питома вага ПЗ припадає на працюючих у Дніпропетровській (37,0 %), Львівській (20,7 %), Донецькій та Луганській (19,8 %), Кіровоградській (6,4 %) та Запорізькій (6,0 %) областях, які сумарно складають 91,65 % від усіх випадків ПЗ протягом періоду спостереження. У цих областях зосереджені основні виробництва добувної, переробної промисловості, машинобудування тощо. Достовірне зниження показників ПЗ відмічається за окремими нозологіями: хвороби органів дихання (на 19,8 %), зокрема пневмоконіози, хронічні бронхіти, хронічне обструктивне захворювання легень; зменшилась кількість випадків хвороб опорно- рухового апарату (26,8 %), а також вібраційної хвороби (на 26,2 %). У 2023 році на 1920 осіб, яким встановлено професійне захворювання, зареєстровано 4879 діагнозів хронічних професійних захворювань (декілька хвороб на одну особу), з них за етіологією розвитку: органів дихання (пневмоконіози, хронічні бронхіти та інші) – 1963 діагнози; захворювання, які викликані дією фізичних факторів (вібраційна хвороба, нейросенсорна приглухуватість та інші) – 1550; захворювання, які пов’язані з фізичним перевантаженням і перенапруженням окремих органів і систем (радікулопатії та інші) – 1345 ; інші – 37 діагнозів. Таке явище з певними коливаннями відмічається кожного року. У картах П-5 практично не вказані комбіновані причини виникнення професійних захворювань від декількох факторів. Це спричинено соціально-економічними, медико-демографічними змінами за наявності масштабної міграції населення. Показники професійного здоров’я входять в комплексну оцінку стану залежності втрати працездатності та смертності працюючих на виробництві.
Висновки. 1. Причинами зниження кількості ПЗ у період воєнного стану є зменшення кількості населення, міграція населення всередині країни та за кордон, закриття або релокації підприємств, зменшення зайнятості населення, погіршення медичного обслуговування працюючих, зменшення медичних закладів і фахівців з профпатології, наявність домінанти щодо самозбереження та відтермінованого звернення до закладів охорони здоров’я. 2. Наявність декількох діагнозів у працівників пов’язана з низькою якістю проведення профілактичних медичних оглядів у зв’язку з недоліками комплектування медичних комісій, відсутністю окремих спеціалістів, необхідного інструментального та лабораторного обладнання. Несвоєчасне виконання рекомендацій заключних актів за результатами періодичних медичних оглядів працівників. У 2023 році медичними оглядами було охоплено 572 636 працівників. За результатами медичних оглядів у 549 (0,09 %) працівників виявлено підозру на хронічні професійні захворювання. Слід додати, що тільки 13,0 % ПЗ встановлено при медичних оглядах, 87 % – при самозверненні в заклади охорони здоров’я.
Ключові слова: професійні захворювання, воєнний стан, ринок праці, якість трудового життя, профілактичні медичні огляди, соціально-економічні, демографічні детермінанти, зайнятість населення.
Література
Повна стаття (PDF), УКР