Вступ. Професійна захворюваність є провідною складовою показників загальної захворюваності працюючого населення більшості країн світу, відображенням комплексного впливу екологічних, генетичних чинників, якості надання медичної допомоги, способу життя та умов праці. Пневмоконіоз (ПК) як провідна форма професійних захворювань легень спричинений вдиханням мінерального пилу при виконанні певних професійних дій. Поєднаний перебіг ПК та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) у працівників гірничорудної та металургійної промисловості зумовлює необхідність спостереження за хворими працівниками, розробку заходів, спрямованих на зменшення рівнів впливу промислових полютантів, визначення ризиків виникнення клініко- функціональних, лабораторних і рентгенологічних ознак, властивих для поєднаного перебігу цих захворювань.
Мета дослідження – визначити значущість клініко-функціональних показників у формуванні ризику розвитку ПК в поєднанні з ХОЗЛ у працівників гірничорудної та металургійної промисловості для розробки заходів, спрямованих на профілактику цього професійного захворювання.
Матеріали та методи дослідження. Для оцінки клініко-функціональних показників ризику розвитку ПК в поєднанні з ХОЗЛ обстежено 98 працівників гірничорудної та металургійної промисловості, які хворі на ПК в поєднанні з ХОЗЛ. Оцінювали вираженість задишки за шкалою Міжнародної Дослідницької Ради, загальне самопочуття хворого за Тестом Оцінки Хвороби, а також показники життєвої ємності легень, форсованої життєвої ємності легень, об’єм форсованого видиху за 1 с, пікову об’ємну швидкість видиху, максимальну об’ємну швидкість видиху на рівні 25–75 % від форсованої життєвої ємності легень, відношення форсованої життєвої ємності легень до об’єму форсованого видиху за 1 с, приріст об’єму форсованого видиху за 1 с – бронходилатаційний тест. Визначали значущі показники ризики розвитку пневмоконіозу в поєднанні з ХОЗЛ: Мкр. – критичне значення показника, se – чутливість показника, R1 – умовну ймовірність появи діагностичного значення, R0 – фонову ймовірність появи діагностичного значення, EF – етіологічну частку впливу показника; pr – поширеність показника; sp – специфічність показника; f– – хибно негативний зв’язок показника; f+ – хибно позитивний зв’язок показника; PV– – прогнозну цінність негативного зв’язку; PV+ – прогнозну цінність позитивного зв’язку; P0 – процент узгодження; Pe – процент очікуваного узгодження; показник Капа – статистика.
Результати. Встановлено, що в працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на ПК в поєднанні ХОЗЛ, найбільшу чутливість мали: «тест оцінки хвороби» – більше ніж 11 балів, форсована життєва ємність легень – менше ніж 60,0 %, життєва ємність легень – менше ніж 67,0 %, приріст об’єму форсованого видиху за 1 с після бронходилатаційного тесту – менше ніж 16,1 %. Умовна ймовірність появи наведених показників була найбільшою також щодо пікової об’ємної швидкості видиху – менше ніж 40,8 %. Фонова ймовірність появи захворювання стосувалась лише наведених функціональних показників, а також максимальної об’ємної швидкості видиху на рівні 75,0 % від форсованої життєвої ємності легень меншої, ніж 59,0 %. Встановлено, що етіологічна частка відносного ризику впливу пневмоконіозу на виникнення хронічного обструктивного захворювання легень була найзначущою щодо показників «тесту оцінки хвороби», форсованої життєвої ємності легень, життєвої ємності легень і бронходилатаційного тесту, значення яких знаходилось у межах від 52,1 до 63,2 %, визначаючи поряд з піковою об’ємною швидкістю видиху тенденції щодо спрямованості запальних процесів у бронхо-легеневій системі, які реалізувались явищами незворотної обструкції бронхів з формуванням у легеневій паренхімі та інтерстиції явищ пневмофіброзу. Встановлені показники визначали ризики виникнення, мали достатню діагностичну специфічність, яка знаходилась у межах від 0,88 до 0,95, а поширеність серед хворих працівників – від 24,0 % до 60,0 %. Найбільшу прогнозну цінність позитивного зв’язку мали показники бронходилатаційного тесту, життєвої ємності легень, пікової об’ємної швидкості видиху та «тесту оцінки хвороби» – від 0,79 до 0,93, визначаючи найсуттєвищі ризики виникнення та згодом прогресування захворювання. Процент очікуваного узгодження при встановленні діагнозу ПК в поєднанні з ХОЗЛ визначали показники «тесту оцінки хвороби», форсованої життєвої ємності легень, об’єму форсованого видиху за 1 с та відношення форсованої життєвої ємності легень до об’єму форсованого видиху за 1 с від 0,57 до 0,68. Показник Капа – статистики, тобто найвищих ризиків поєднаного перебігу цих захворювань, вказував на «достовірну», хоча й незначну узгодженість наведених клініко- функціональних показників, які знаходились у межах від 0,22 до 0,34 (р < 0,05).
Ключові слова: працівники, пневмоконіоз, хронічне обструктивне захворювання легень, ризики, клініка, функціональний стан.
Література
Повна стаття (PDF), УКР