Повна стаття (PDF), УКР
Вступ. Захворюваність на COVID-19 продовжує стрімко зростати. Нова хвиля захворюваності в черговий раз стає випробуванням для наших медичних працівників і системи охорони здоров’я в цілому. За даними Фонду соціального страхування України (ФССУ) від 18 жовтня 2021 року з початку пандемії отримано понад 52 567 (+321 за останній тиждень) повідомлень про клінічно підтверджені випадки захворювання медичних працівників на COVID-19, з них 783 випадки – смертельні. Розслідування завершено по 42 458 випадкам, 10 385 з них визнано пов’язаними з виробництвом, у тому числі 268 – смертельні. Одноразові страхові виплати за кошти державного бюджету для медичних працівників, яким встановлено інвалідність, що настала внаслідок гострого професійного захворювання на COVID-19, ФССУ профінансовано для 43 медиків (908 тис. грн у разі I групи інвалідності, 794 тис. 500 грн – II групи інвалідності і 681 тис. грн – III групи інвалідності при встановленні у 2021 році). ФССУ прийняв на оплату лікарняні листки на суму 52,1 млн грн для компенсації втраченого заробітку медикам, які захворіли на COVID-19 внаслідок виконання професійних обов’язків. У зв’язку з цим надзвичайної актуальності набувають правові аспекти регулювання процедури розслідування та встановлення факту професійного захворювання.
Мета дослідження – визначити основні нормативно-правові акти, які регулюють процедуру розслідування та встановлення факту професійного захворювання, та надати чіткий алгоритм дій щодо порядку проведення розслідування у випадку гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Матеріали та методи дослідження. Метод аналізу використано при опрацюванні документів і матеріалів, що становлять джерельну базу дослідження. Для систематизації матеріалів, необхідних для досягнення мети дослідження, застосовувався конкретно-пошуковий метод. У дослідженні використано нормативно-правові акти щодо порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві; переліку професійних захворювань; інструкції про застосування переліку професійних захворювань, а також постанов КМ і наказів МОЗ України.
Результати. З метою недопущення затягування розслідувань професійного захворювання на COVID-19 та для обізнаності медичних працівників про свої права в разі захворювання розроблено чіткий алгоритм дій щодо порядку проведення розслідування даного професійного захворювання. Необхідно звернути увагу на те, що алгоритм дій щодо проведення розслідування та встановлення випадку професійного захворювання у випадку гострої респіраторної хвороби COVID-19 включає багаторівневі етапи (від сімейного лікаря, лабораторного тестування методом ПЛР до територіального органу Державної служби України з питань праці (Держпраці), ФССУ, керівника первинної організації профспілки). Обов’язково додається лабораторне підтвердження діагнозу COVID-19 (копія тесту ПЛР). Слід звернути увагу, що несвоєчасне подання екстреного повідомлення (Додаток 1 до Порядку № 337) та повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 337) тягнуть за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтею 1654 Кодексу України про адміністративні правопорушення. До складу комісії з розслідування гострого професійного захворювання мають бути включені керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку керівником медичного закладу покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії); представник робочого органу виконавчої дирекції ФССУ; представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності – уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці; у разі потреби та за відповідним погодженням – інші представники підприємств, установ, організацій, посадові особи органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби). Після утворення комісії керівник медичного закладу організовує проведення епідрозслідування випадку інфікування медпрацівника лікарем-епідеміологом, за результатами проведення якого складається відповідний документ, після чого всі матеріали епідрозслідування направляються до лікаря-інфекціоніста або профпатолога, які встановлюють наявність гострого професійного захворювання або його відсутність. У матеріалах розслідування обов’язково мають бути: діагноз лікаря-інфекціоніста, висновок лікаря-профпатолога та форма № 357/о «Карта епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання». При цьому, при направленні матеріалів до лікаря-інфекціоніста або профпатолога для складання Карти епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання на керівника медзакладу наказом МОЗ України від 30.07.2020 № 1726 «Про затвердження Порядку ведення обліку, звітності та епідеміологічного нагляду (спостереження) за інфекційними хворобами та Переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації» покладено обов’язок: опитування пацієнта (детальний збір епідеміологічного анамнезу); встановлення переліку осіб, що контактували з пацієнтом (контактні особи), і надання цього переліку закладам громадського здоров’я на регіональному рівні; направлення пацієнта на лабораторне обстеження та госпіталізацію (за потреби); встановлення можливих причин виникнення інфекційної хвороби та факторів передачі інфекції; участь у здійсненні протиепідемічних і профілактичних заходів щодо обмеження подальшого поширення інфекційної хвороби за пропозиціями, наданими лікарями-епідеміологами закладів громадського здоров’я; внесення даних до електронних реєстрів у частині здійснення епідеміологічного нагляду; надання інформації щодо зареєстрованих випадків інфекційних захворювань до закладів громадського здоров’я на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць у рамках проведення епідеміологічного нагляду. Таким чином, за результатами розслідування комісія складає картку обліку професійного захворювання за формою П-5, акт форми Н-1 (Н-1/П), якщо гостре професійне захворювання визнано пов’язаним з виробництвом або Н-1/НП, якщо гостре професійне захворювання визнано непов’язаним з виробництвом.
Висновки. Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності медичним працівникам виплачується в розмірі 100,0 % середньої заробітної плати, незалежно від страхового стажу. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві потребує спрощення процедури розслідування професійного захворювання, пов’язаного з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням розвитку електронної системи охорони здоров’я, у тому числі зі запровадженням електронного листка тимчасової непрацездатності.
Ключові слова: гостра респіраторна хвороба COVID-19, нормативно-правові акти, професійне захворювання.
Література