You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Неспецифічні адаптаційні реакції в комбатантів із соматичними захворюваннями в післягострому періоді стаціонарної медико-психологічної реабілітації

Неспецифічні адаптаційні реакції в комбатантів із соматичними захворюваннями в післягострому періоді стаціонарної медико-психологічної реабілітації

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.20, №2, 2024


https://doi.org/10.33573/ujoh2024.02.098

Неспецифічні адаптаційні реакції в комбатантів із соматичними захворюваннями в післягострому періоді стаціонарної медико-психологічної реабілітації

Зайцев Д.В.1,2, Лашко О.М.1, Варивончик Д.В.2, Курмишов О.В.1
1Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ
2Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ


 Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Участь у бойових діях може призводити до розвитку у військовослужбовців розладів адаптації, зокрема бойового стресу. Стрес комбатантів розглядають як психічне порушення, водночас порушення адаптації може мати недооцінені прояви у фізичному стані. Об’єктивна оцінка стану функціонально-адаптаційних механізмів організму в комбатантів у післягострому реабілітаційному періоді залишається малодослідженим питанням, хоча від його вирішення залежить ефективність заходів медико-психологічної реабілітації. Одним із методів неспецифічної інтегральної оцінки функціонально-адаптаційних механізмів є визначення типу реактивності за часовою динамікою показників лейкоцитарної формули периферичної крові.

Мета дослідження – розробити методи та критерії оцінки функціонально-адаптаційних змін організму комбатантів для прогнозування та визначення ефективності медико-психологічної реабілітації комбатантів.

Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 56 військовослужбовців чоловічої статі, учасників бойових дій, що отримували комплексну реабілітацію в Клініці професійних хвороб ДУ «Інституту медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» у 2023 році. Основні діагнози були представлені наступними класами: хвороби нервової системи (11,7 %), системи кровообігу (13,4 %), кістково-м’язової системи та сполучної тканини (26,4 %), травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (44,1 %). Під час дослідження від усіх включених у групи дослідження було отримано інформовану згоду. Забір зразків периферичної крові проводився за один день до початку курсу реабілітації та за один день до запланованої виписки зі стаціонару. Для ідентифікації пацієнтів, у яких зміни лейкоцитарних фракцій могли бути специфічною реакцією, був розрахований ряд лейкоцитарних індексів. Для оцінки ефективності комплексної медико-психологічної реабілітації була застосована оцінка динаміки адаптаційних реакцій за показниками лейкоцитарної формули (методика Л. Х. Гаркаві) за наступним алгоритмом: 1) за відсотковим вмістом лімфоцитів визначається тип неспецифічної адаптаційної реакції; 2) як проміжний розрахунок визначався ступінь напруженості неспецифічної адаптаційної реакції окремо за кожною з наступних фракцій: моноцити, еозинофіли, паличкоядерні нейтрофіли та базофіли; 3) за отриманими ознаками напруженості неспецифічної адаптаційної реакції визначався рівень реактивності: високий, середній або низький. Статистичну обробку даних проводили методами варіаційної статистики з використанням програми STATISTICA.

Результати. За всіма дослідженими лейкоцитарними індексами ознак запалення ендогенної інтоксикації виявлено не було, що дозволяє використати дані для оцінки неспецифічних адаптаційних процесів. За показниками лейкоцитарної формули фізіологічний стан організму наприкінці курсу реабілітації залишився незмінним у (55,4 ± 13,0) % осіб; у цій групі переважно спостерігались високі рівні реактивності (p < 0,05). Умовне покращення спостерігалось у (30,4 ± 12,0) % осіб. Умовне погіршення спостерігалось у (14,3 ± 9,2) % осіб. Кількість випадків покращення достовірно переважала над кількістю випадків погіршення (p < 0,01). Високі рівні реактивності відмічались до початку курсу в (42,9 ± 13,0) % осіб, наприкінці – у (66,1 ± 12,4) % осіб, приріст (Δ) – +23,2 % (p < 0,01). Середні рівні реактивності відмічались до початку курсу реабілітації в (46,4 ± 13,1) % осіб, напри- кінці – у (28,6 ± 11,8) % осіб, Δ = –17,8 % (p < 0,01). Реакція тренування відмічалась на початку курсу реабілітації в (25,0 ± 11,3) % осіб, наприкінці – у (14,3 ± 9,2) % осіб, Δ = –10,7 % (p < 0,05).

Висновки. У всіх досліджених пацієнтів у післягострому періоді стаціонарної медико-психологічної реабілітації спостерігались сприятливі типи адаптаційних реакцій. Визначення лейкоцитарних індексів є інформативним і дешевим методом моніторингу функціональної реактивності організму комбатантів під час їхньої медико- психологічної реабілітації.

Ключові слова: бойовий стрес, порушення адаптації, реабілітація, лейкоцити.

Література

  1. Комбатанти. Юридична енциклопедія; ред. Ю. С. Шемшученко. Київ, 1998. Т. 3.
  2. Кальниш В. В. Фізіолого-гігієнічні особливості процесу реабілітації військовослужбовців після перебування в зоні бойових дій. Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2020. 300 с.
  3. Оцінка ефективності комплексної реабілітації комбатантів з посттравматичним стресовим розладом; Д. В. Варивончик та ін. The unity of science. 2019. С. 60–63.
  4. Приходько І. І., Колесніченко О. С., Мацегора Я. В. Психологічний супровід службово-бойової діяльності військовослужбовців Національної гвардії України в екстремальних умовах. Честь і закон. 2014. Т. 3. С. 68–74.
  5. A scoping review on the prevalence and determinants of post-traumatic stress disorder among military personnel and firefighters: implications for public policy and practice. G. Obuobi-Donkor et al. International journal of environmental research and public health. 2022. Vol. 19, No. 3. P. 1565. https://doi.org/10.3390/ijerph19031565.
  6. Маркова М. В., Росінський Г. С. Порушення здоров’я сім’ї демобілізованих військовослужбовців – учасників АТО: психопатологічний, психологічний, психосоціальний і сімейний виміри проблеми. Український вісник психоневрології. 2018. Т. 26, № 1 (94). С. 78–82.
  7. Medical and psychological aspects of safety and adaptation of military personnel to extreme conditions; I. I. Prykhodko et al. Wiadomości lekarskie. 2020. Vol. 73, No. 4. P. 679–683. https://doi.org/10.36740/WLek202004110.
  8. Proroković A., Cavka M., Cubela Adorić V. Psychosomatic and depressive symptoms in civilians, refugees, and soldiers: 1993–2004 longitudinal study in Croatia. Croatian medical journal. 2005. Vol. 46, No. 2. P. 275–281.
  9. Disorders of adaptation of combatants and their medical and psychological rehabilitation at the sanatorium stage of treatment. M. V. Markova et al. Wiadomości lekarskie. 2022. Vol. 75, No. 2. P. 444–450. https://doi.org/10.36740/wlek202202121.
  10. The effectiveness of the process of restoring the functional status of servicemen who were in the area of the Joint Forces operation. V. V. Kalnysh et al. Biomedical and biosocial anthropology. 2021. No. 43. P. 45–53. https://doi.org/10.31393/bba43-2021-08.
  11. Гаркави Л. Х., Квакина Е. Б., Кузьменко Т. С. Антистрессорные реакции и активационная терапия. Москва : Имедис, 1988. 565 с.
  12. Моісеєнко Є. В., Стежка В. А. Профілактика оксидаційного стресу і порушень імунного статусу учасників антарктичних експедицій: метод. рек. Київ, 2007. 50 с.
  13. Пат. 131226 Україна, G01N33/50 A61B5/00 A61B5/16. Спосіб оцінки ефективності реабілітації організму комбатантів за показниками лейкоцитарної формули. № u201807108; заявл. 25.06.2018; опубл. 10.01.2019, Бюл. № 1/2019. 4 с.
  14. Разнатовская Е. Н. Интегральные индексы эндогенной интоксикации у больных химиорезистентным туберкулезом легких. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. 2012. № 2. С. 119–120.
  15. Показники ендогенної інтоксикації у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит із цукровим діабетом 1-го типу. О. О. Мазур та ін. Буковинський медичний вісник. 2017. Т. 21, № 1 (81). С. 76–80. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.1.81.2017.16.
  16. Солошенко Е. М., Ярмак Т. П., Шевченко З. М. Стан адаптації у пацієнтів з поширеними дерматозами, що коморбідні з полівалентною сенсибілізацією. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2015. № 5–6 (84–85). С. 68–70.