You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Мікрофлора офісних приміщень та профілактика її шкідливого впливу на організм працюючих

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.18, №1, 2022


https://doi.org/10.33573/ujoh2022.01.063

Мікрофлора офісних приміщень та профілактика її шкідливого впливу на організм працюючих

Леонов Ю.І.1, Назаренко В.І.1, Міщенко І.2
1Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ
2Лабораторія гігієни та безпеки праці, Вроцлавський університет науки і техніки, Вроцлав, Польща


Повна стаття (PDF), АНГЛ

Вступ. Сьогодні велика кількість працездатного населення зосереджена на роботі в офісах. Офісні приміщення мають свої особливості, зокрема, наявність системи кондиціонування повітря. Це створює особливий мікроклімат цих приміщень і насичує повітряний простір мікрофлорою, що може викликати різноманітні реакції та патологічні стани у працівників. У повітрі та на поверхнях в офісних приміщеннях можуть бути присутні бактерії (зокрема, стафілококи та стрептококи, чи навіть Legionella pneumophila), грибки, віруси, спори бактерій і грибків. Основна небезпека в тому, що всі ці мікроорганізми при надлишковій концентрації викликають інфекційні захворювання, атипові імунні реакції, алергічні реакції, аутоімунні захворювання. Окремо слід наголосити, що особливо небезпечними в цьому плані є віруси, які під час сезонних епідеміологічних спалахів чи під час пандемії (наприклад, SARS-CoV-2) становлять підвищену небезпеку. Тому проблема визначення безпечного рівня мікроорганізмів у повітрі офісних приміщень є сьогодні дуже актуальною. Як засоби профілактики і зменшення забруднення можна рекомендувати, в першу чергу, оптимізацію процесу прибирання, що дозволяє краще прибирати пил, який є основним джерелом накопичення мікрофлори, постійне обслуговування кондиціонерів і систем вентиляції з метою очищення фільтраційних систем та систем відстоювання води. І, головне, використання закритих систем (рециркуляторів) з джерелом УФ-променів, що ефективно зменшує мікробне навантаження в повітрі.

Мета дослідження – з’ясувати склад мікрофлори офісних приміщень, її можливий вплив на здоров’я працюючих і методи профілактики й очищення повітряного простору.

Матеріали та методи дослідження. Аналітичний огляд наукових публікацій проведено з використанням наукометричних баз даних, періодичних видань та публікацій і нормативно-методичних актів.

Результати. Оцінено стан повітря в офісних приміщеннях. Розглянуто склад мікрофлори цих приміщень, охарактеризовано її найрозповсюджених представників. Надано оцінку їхньої потенційної небезпеки для здоров’я людини. Розглянуто методи очистки повітря для зменшення мікробного навантаження.

Висновки. Мікробіом повітря та поверхонь офісних приміщень представлений бактеріями, грибками, їхніми спорами, вірусами, які при перевищенні допустимих концентрацій створюють небезпеку для здоров’я працюючих. Натепер в Україні відсутні нормативно-методичні акти щодо регламентації та контролю мікробіому офісних приміщень..

Ключові слова: офісне приміщення, мікробіом, бактерії, грибки, віруси, повітрообмін, профілактика.

Література

  1. Labor of Ukraine in 2019. Statistical collection. State Statistics Service of Ukraine. Kyiv: ed. August Trade LLC, 2020. 225 p.
  2. Morey, P. R., Chatigny, M., Otten, J. et al. (1986), «Airborne viable microorganisms in office environments: sampling protocols and analytical procedures», Applied Industrial Hygiene, No.1. pp. 19–23. https://doi.org/10.1080/08828032.1986.10390461.
  3. Vincent, D., Annesi, I., Lambrozo, J. (1997), «Ventilation system, in door air quality, and health out comes in parisian modern office workers», Environmental Research, No. 75, pp. 100–112. https://doi.org/10.1006/enrs.1997.3764.
  4. Cooley, J. D., Wong, W. C., Jumper, C. A., Straus, D. C. (1998), Correlation between the prevalence of certain fungi and sick building syndrome. Occupational Environment Medicine, No. 55, pp. 579–584. https://doi.org/10.1136/oem.55.9.579.
  5. Ross, C., Menezes, J. R., Svidzinski, T. E. et al. (2004), «Studies on Fungal and Bacterial Population of Air conditioned Environments», Braz. Arch. Biol. And Technol, Vol. 47, No. 5, pp. 827–835. https://doi.org/10.1590/S1516-89132004000500020.
  6. Tereshchenko, P. S. (2015), Physiological and hygienic significance of the microclimate of office premises and prevention of its adverse effects: dis. … kand. of Medical Sciences, Kiev, 174 p.
  7. Dyky, L. I., Kholupyak, Y. I., Shevelyova, N. Yu. et al. (2006), Microbiology, Professional, Kharkiv, 433 p.
  8. Kornienko, I. M. (2017), Ecological biotechnology, DDTU, Kamyanske, 40 p.
  9. Chuyeshov, V. I., Khokhlova, L. M., Lyapunova, O. O. et al. (2013), Regulations on the organization of pharmacy and chemical-pharmaceutical enterprises. Technology of industrial drugs., NUPh «Original», Kharkiv, Т. 1, 693 p.
  10. Black, P. N., Udy, A. A., Brodie, S. M. (2000), «Sensitivity to fungal allergens is a risk factorfor life-threatening asthma», Allergy, Vol. 55., pp. 501–504. https://doi.org/10.1034/j.1398-9995.2000.00293.x
  11. Muradova, E. O. (2007), Synopsis of lectures on children's infectious diseases, Exmo, Moscow, 160 p.
  12. Causes and Symptoms of Staphylococcus aureus. Minnesota Department of Health Fact Sheet Revised (2010). URL: https://web.archive.org/web/20170205100026/ http://www.health.state.mn.us/divs/idepc/diseases/staph/basics.html.
  13. Baorto, E., P. (2021), Staphylococcus Aureus Infection. Medscape. URL: https://emedicine.medscape.com/article/971358-overview.
  14. Baron, S. (1996), Medical Microbiology. 4th edition. University of Texas Medical Branch at Galveston. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK7699/.
  15. Ryan, K. J., Ray, C. G. (2004), Sherris Medical Microbiology. 4th Edition, McGraw-Hill, NewYork, 979 р.
  16. Kramaryov, S. O., Golubovska, O. A., Shkurba, A. V. et al. (2019), Infectious diseases: encyclopedic reference book. 2nd edition supplemented and revised, Harmony LLC, Kyiv, pp. 405–407.
  17. Philip, J McDonald, Pranatharthi, Haran Chandrasekar (2018), Mucormycosis (Zygomycosis). Medscape. Drugs&Diseases. Infectious Diseases. URL: https://emedicine.medscape.com/article/222551-overview.
  18. Pathogenic fungi: method. decree. in the discipline «Microbiology, virology and immunology with microbiological diagnostics» for undergraduate students of II–IV course in the specialty «Laboratory diagnostics» (2016) / order. V. V. Minukhin, T. M. Zamaziy, N. I. Kovalenko, KhNMU, Kharkiv, 76 p.
  19. Tishchenko, I. Yu., Filimonova, N. I. (2014), The role of fungi in the pathogenesis of bronchial asthma, Pharmaceutical microbiology and clinical laboratory diagnostics : thesis add. international scientific-practical conf. 27–28, NUPh, Kharkiv, pp. 22–24.
  20. Fitzhenry, R., Weiss, D., Cimini, D. et al. (2017), «Legionnaires’ Disease Outbreaks and Cooling Towers, New York City», Emerging Infectious Diseases, Vol. 23, No. 11, pp. 1769–1776. https://doi.org/10.3201/eid2311.161584.
  21. Guyard, C., Low, D. E. (2011), «Legionella infections and travel associated legionellosis», Travel Med Infect Dis, Vol. 9, No. 4, pp. 176–86.
  22. Nina Atanasova, Antti-Pekka Hyvdrinen, Antti Hellsten, Tarja Sironen, Lotta Oksanen. Tutkijat kehittivdt mallin, jolla voidaan arvioida virusten ilmanvaraista levidmistd sisdtiloissa. URL: https://www.helsinki.fi/fi/uutiset/pandemiat/tutkijat-kehittivat-mallin-jolla-voidaan-arvioida-virusten-ilmanvaraista-leviamista-sisatiloissa.
  23. Krivomaz, T. I. (2018), «Microorganisms in public places», Pharmacist practitioner, 5, pp. 28–29.
  24. Indoor air quality: biological contaminants. (1988), World Health Organization, European Series, Copenhagen, Denmark, No. 31.
  25. Hood, M. A. (1990), Gram-negative bacteria as aerosols. Biological Contaminants in Indoor Environments. American Society for Testing and Materials; Eds. P. R. Morey; J. C. Feeley, J. A. Otten, ASTM, Philadelphia, Pennsylvania, pp. 60–70.
  26. Jensen, P. A., Schafer, M. P. (1998), Sampling and characterization of bioaerosols. Manual of Analytical Methods, National Institute for Occupational Safety Healthy, USA, pp. 82–112.
  27. Bobrik, N. Yu., Vamosh, O. M., Kryvtsova, M. V. et al. (2011), Assessment of sanitary-bacteriological indicators of air and soil of some points of railway infrastructure of Transcarpathian region. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Biology series, pp. 146–148.
  28. Leonov, Y. I. (2020), «How to choose the right disinfectant», Handbook of the head nurse, pp. 8–11.
  29. Krivomaz, T. I. (2018), «Microorganisms in ventilation systems», Pharmacist practitioner, No. 7/8, pp. 40–41.
  30. On the organization of control and prevention of postoperative purulent-inflammatory infections caused by microorganisms resistant to antimicrobial drugs: Order of the Ministry of Health of Ukraine from 04.04.2021 No. 236. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0912-12#Text.
  31. About the statement of sanitary and anti-epidemic rules and norms of use of ultraviolet bactericidal radiation for air disinfection and disinfection of surfaces: the Order of the Ministry of Health of Ukraine from 06.05.2021 No. 882. URL: https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-06052021--882-pro-zatverdzhennja-sanitarno-protiepidemichnih-pravil-i-norm-vikoristannja-ultrafioletovogo-baktericidnogo-viprominjuvannja-dlja-znezarazhennja-povitrja-ta-dezinfekcii-poverhon.
  32. Semenov, A. O., Kozhushko, G. M. (2014), «Devices for bactericidal disinfection of air by ultraviolet radiation», Eastern European Journal of Advanced Technologies, Ecology Series. No. 3/10 (69). pp. 13–17. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.24822.
  33. Popov, O. O. (2021), Optimization of disinfectological technologies for prevention of infections associated with the provision of medical care in the burn department: author's ref. dis... kand. of medical sciences, Kyiv, 27 p.
  34. Chirico, F., Sacco, A., Bragazzi, N. L., Magnavita, N. (2020), «Can air-conditioning systems contribute to the spread of SARS/MERS/COVID-19 infection? Insights from a rapid review of the literature», International Journal of Environmental Research and Public Health. Vol. 17. pp. 1–11. https://doi.org/10.3390/ijerph17176052.