You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Медичні наслідки війн, катастроф і стихійних лих (світовий досвід) та можливості Центру медико-психологічної реабілітації

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.19, №3, 2023


https://doi.org/10.33573/ujoh2023.03.227

Медичні наслідки війн, катастроф і стихійних лих (світовий досвід) та можливості Центру медико-психологічної реабілітації

Лашко О.М.1, Зайцев Д.В.1,2, Байдаліна В.Ю.1
1Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ
2Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ


Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Війна в Україні продовжує генерувати безліч складних і нетипових для мирного часу травм. Унаслідок застосування вибухової зброї зростає відсоток пацієнтів із пораненнями кінцівок, з переломами та дефектами довгих кісток. До надання допомоги часто залучаються цивільні лікарні, персонал яких не має достатньої підготовки, що створює додаткове навантаження на систему охорони здоров’я та вимагає розробки та впровадження нових програм діагностики та лікування. Невід’ємною, іноді основною, частиною відновлювального лікування пацієнтів, що зазнали воєнних травм опорно-рухового апарату і нервових шляхів, є фізична терапія. Сучасна відновлювальна медицина базується на традиційній фізичній реабілітації, використанні нових технологій і комплексному підході. Успіх лікування залежить також і від своєчасного початку та правильного вибору реабілітаційних програм.

Мета дослідження – розробка комплексного підходу до прогнозованої реабілітації, орієнтованої на відновлення боєздатності та поліпшення функціональних можливостей та якості життя учасників бойових дій.

Матеріали та методи дослідження. Для оцінки проблем медичної реабілітації учасників бойових дій було проведено систематичний аналіз джерел літератури, які реферуються базою даних PubMed за останні 30 років (з огляду на давність масштабних збройних конфліктів). До аналізу залучено наукові роботи, що сфокусовані на ураженнях опорно-рухового апарату, а також нервової системи, поверхневих ран та інших травм, які впливають на самообслуговування, якість життя, рухову активність, діяльність, працездатність і боєздатність військовослужбовців – ветеранів бойових дій. За результатами критичного аналізу наявної програми медичної реабілітації ветеранів на базі Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» (ДУ «ІМП імені Ю. І. Кундієва НАМН») були сформовані підходи до її модернізації. Запропоновано комплекс засобів реабілітації, що базується на сучасних роботизованих і комп’ютеризованих апаратних системах з авторизованими протоколами діагностики та лікування з елементами віртуальної реальності.

Результати. Довгострокові бойові дії з застосуванням сучасної зброї та сучасних засобів захисту та прийомів надання допомоги призводять до докорінних довготривалих змін у військовій і цивільній охороні здоров’я. Зростає використання вибухових механізмів, залишається значущим внесок вогнепальних поранень. У структурі травм воєнного часу переважають пошкодження кінцівок, голови та шиї, фізіотерапія яких залишається маловивченою. Бойові травми стають значущим фактором довгострокової непрацездатності. У клініці професійних захворювань ДУ «ІМП імені Ю. І. Кундієва НАМН» організовано Центр медико-психологічної реабілітації для учасників бойових дій у російсько-українській війні. Запроваджений Центром комплекс засобів реабілітації на основі сучасних роботизованих і комп’ютеризованих апаратних систем з авторизованими протоколами діагностики та лікування з елементами віртуальної реальності включає кілька елементів: роботизований стіл А1-S з функцією нахилу (вертикалізатор) для відновлення ходи, інтелектуальну систему А2-2 для відновлення рухових та сенсорних функцій верхніх кінцівок, платформу Sigma для тренування балансу та пропріоцепції, апарат радіальної ударно-хвильової терапії Zimmer EnPuls для фокусованої корекції ортопедичних захворювань.

Висновок. Запропонований комплекс сприятиме стандартизації об’єктивної діагностики з високою точністю вимірювання та можливістю динамічного спостереження, полегшить комунікацію в мультидисциплінарній команді та процедуру етапної передачі пацієнта для подальшої реабілітації, оптимізує умови для здійснення індивідуалізованої апаратної реабілітації.

Ключові слова: реабілітація, учасники бойових дій, опорно-руховий апарат, нервова система.

Література

  1. Erector spinae plane block for affective and safe analgesia in a patient with severe penetrating chest trauma caused by an explosion in the battlefield. D. Dmytriiev, D. S. Dîrzu, M. Melnychenko, R. Eichholz. Clinical case reports. 2022. Vol. 10 (10). P. e6433. https://doi.org/10.1002/ccr3.6433.
  2. Ukraine's Experience with Management of Combat Casualties Using NATO's Four-Tier «Changing as Needed» Healthcare System. A. Kazmirchuk, Y. Yarmoliuk, I. Lurin et al. World journal of surgery. 2022. Vol. 46 (12). P. 2858–2862. https://doi.org/10.1007/s00268-022-06718-3.
  3. Implementation of a Multimodal Knowledge-Exchange Platform to Provide Trauma Critical Care Education During the Ongoing Conflict in Ukraine. L. Rovati, S. Zec, D. Dziuba et al. JAMA network open. 2023. Vol. 6 (2). P. e230050. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.0050.
  4. Rezaeian M. «War Epidemiology» versus «peace epidemiology»: A personal view. Arch Iran Med. 2020. Apr 1. Vol. 23 (4 Suppl1). P. S38–S42. https://doi.org/10.34172/aim.2020.s8.
  5. Rustemeyer J., Kranz V., Bremerich A. Injuries in combat from 1982–2005 with particular reference to those to the head and neck: a review. Br J Oral Maxillofac Surg. 2007. Vol. 45 (7). P. 556–560. https://doi.org/10.1016/j.bjoms.2007.01.003.
  6. The effect of vehicle protection on spine injuries in military conflict. D. R. Possley, J. A. Blair, B. A. Freedman et al. Spine J. 2012. Vol. 12 (9). P. 843–848. https://doi.org/10.1016/j.spinee.2011.10.007.
  7. Pediatric casualties in contemporary armed conflict: A systematic review to inform standardized reporting. H. Wild, B. T. Stewart, C. LeBoa et al. Injury. 2021. Jul. Vol. 52 (7). P. 1748–1756. https://doi.org/10.1016/j.injury.2021.04.055.
  8. Musculoskeletal injuries in Iraq and Afghanistan: epidemiology and outcomes following a decade of war. P. J. Belmont, B. D. Owens, A. J. Schoenfeld. J Am Acad Orthop Surg. 2016. Jun. Vol. 24 (6). P. 341–348. https://doi.org/10.5435/JAAOS-D-15-00123.
  9. Injuries sustained in noncombat motor vehicle accidents during Operation Iraqi Freedom. A. J. MacGregor, J. A. Mayo, A. L. Dougherty et al. Injury. 2012. Vol. 43 (9). P. 1551–1555. https://doi.org/10.1016/j.injury.2011.04.017.
  10. Characteristics of combat-related spine injuries: a review of recent literature. J. D. Bernstock, C. M. Caples, S. C. Wagner et al. Mil Med. 2015. Vol. 180 (5). P. 503–512. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-14-002.
  11. Owens J. G. Physical therapy of the patient with foot and ankle injuries sustained in combat. Foot Ankle Clin. 2010. Vol. 15 (1). P. 175–186. https://doi.org/10.1016/j.fcl.2009.10.005.
  12. Grimm P. D., Mauntel T. C., Potter B. K. Combat and noncombat musculoskeletal injuries in the US military. Sports Med Arthrosc Rev. 2019. Sep. Vol. 27 (3). P. 84–91. https://doi.org/10.1097/JSA.0000000000000246.
  13. Ketz A. K. Pain management in the traumatic amputee. Care Nurs Clin North Am. 2008. Vol. 20 (1). P. 51–57. https://doi.org/10.1016/j.ccell.2007.10.006.
  14. Lehman C. Mechanisms of injury in wartime. Rehabil Nurs. 2008. Vol. 33 (5). P. 192–197, 205. https://doi.org/10.1002/j.2048-7940.2008.tb00227.x.
  15. A call to action: direct access to physical therapy is highly successful in the US military. When will professional bodies, legislatures, and payors provide the same advantages to all US civilian physical therapists? B. Clark, L. Clark, C. Showalter, T. Stoner. J Man Manip Ther. 2022. Vol. 30 (4). P. 199–206. https://doi.org/10.1080/10669817.2022.2099893.
  16. The effects of early physiotherapy treatment on musculoskeletal injury outcomes in military personnel: a narrative review. P. Campbell, R. Pope, V. Simas et al. Int J Environ Res Public Health. 2022. Vol. 19 (20). P. 13416. https://doi.org/10.3390/ijerph192013416.
  17. A systematic literature review of the use and effectiveness of the Computer Assisted Rehabilitation Environment for research and rehabilitation as it relates to the wounded warrior. J. D. Collins, A. Markham, K. Service et al. Work. 2015. Vol. 50 (1). P. 121–129. https://doi.org/10.3233/WOR-141927.
  18. Load carriage-related paresthesias (Part 2): meralgia paresthetica. J. J. Knapik, K. L. Reynolds, R. Orr, R. Pope. J Spec Oper Med. 2017. Vol. 17 (1). P. 94–100. https://doi.org/10.55460/6KRP-71DF.
  19. Targeted rehabilitation after extracellular matrix scaffold transplantation for the treatment of volumetric muscle loss. N. E. Gentile, K. M. Stearns, E. H. Brown et al. Am J Phys Med Rehabil. 2014. Vol. 93 (11 Suppl 3). P. S79–87. https://doi.org/10.1097/PHM.0000000000000145.
  20. The mangled foot and leg: salvage versus amputation. S. B. Shawen, J. J. Keeling, J. Branstetter et al. Foot Ankle Clin. 2010. Vol. 15 (1). P. 63–75. https://doi.org/10.1016/j.fcl.2009.11.005.
  21. Fergason J., Keeling J. J., Bluman E. M. Recent advances in lower extremity amputations and prosthetics for the combat injured patient. Foot Ankle Clin. 2010. Vol. 15 (1). P. 151–74. https://doi.org/10.1016/j.fcl.2009.10.001.