Вступ. Війна в Україні продовжує генерувати безліч складних і нетипових для мирного часу травм. Унаслідок застосування вибухової зброї зростає відсоток пацієнтів із пораненнями кінцівок, з переломами та дефектами довгих кісток. До надання допомоги часто залучаються цивільні лікарні, персонал яких не має достатньої підготовки, що створює додаткове навантаження на систему охорони здоров’я та вимагає розробки та впровадження нових програм діагностики та лікування. Невід’ємною, іноді основною, частиною відновлювального лікування пацієнтів, що зазнали воєнних травм опорно-рухового апарату і нервових шляхів, є фізична терапія. Сучасна відновлювальна медицина базується на традиційній фізичній реабілітації, використанні нових технологій і комплексному підході. Успіх лікування залежить також і від своєчасного початку та правильного вибору реабілітаційних програм.
Мета дослідження – розробка комплексного підходу до прогнозованої реабілітації, орієнтованої на відновлення боєздатності та поліпшення функціональних можливостей та якості життя учасників бойових дій.
Матеріали та методи дослідження. Для оцінки проблем медичної реабілітації учасників бойових дій було проведено систематичний аналіз джерел літератури, які реферуються базою даних PubMed за останні 30 років (з огляду на давність масштабних збройних конфліктів). До аналізу залучено наукові роботи, що сфокусовані на ураженнях опорно-рухового апарату, а також нервової системи, поверхневих ран та інших травм, які впливають на самообслуговування, якість життя, рухову активність, діяльність, працездатність і боєздатність військовослужбовців – ветеранів бойових дій. За результатами критичного аналізу наявної програми медичної реабілітації ветеранів на базі Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» (ДУ «ІМП імені Ю. І. Кундієва НАМН») були сформовані підходи до її модернізації. Запропоновано комплекс засобів реабілітації, що базується на сучасних роботизованих і комп’ютеризованих апаратних системах з авторизованими протоколами діагностики та лікування з елементами віртуальної реальності.
Результати. Довгострокові бойові дії з застосуванням сучасної зброї та сучасних засобів захисту та прийомів надання допомоги призводять до докорінних довготривалих змін у військовій і цивільній охороні здоров’я. Зростає використання вибухових механізмів, залишається значущим внесок вогнепальних поранень. У структурі травм воєнного часу переважають пошкодження кінцівок, голови та шиї, фізіотерапія яких залишається маловивченою. Бойові травми стають значущим фактором довгострокової непрацездатності. У клініці професійних захворювань ДУ «ІМП імені Ю. І. Кундієва НАМН» організовано Центр медико-психологічної реабілітації для учасників бойових дій у російсько-українській війні. Запроваджений Центром комплекс засобів реабілітації на основі сучасних роботизованих і комп’ютеризованих апаратних систем з авторизованими протоколами діагностики та лікування з елементами віртуальної реальності включає кілька елементів: роботизований стіл А1-S з функцією нахилу (вертикалізатор) для відновлення ходи, інтелектуальну систему А2-2 для відновлення рухових та сенсорних функцій верхніх кінцівок, платформу Sigma для тренування балансу та пропріоцепції, апарат радіальної ударно-хвильової терапії Zimmer EnPuls для фокусованої корекції ортопедичних захворювань.
Висновок. Запропонований комплекс сприятиме стандартизації об’єктивної діагностики з високою точністю вимірювання та можливістю динамічного спостереження, полегшить комунікацію в мультидисциплінарній команді та процедуру етапної передачі пацієнта для подальшої реабілітації, оптимізує умови для здійснення індивідуалізованої апаратної реабілітації.
Ключові слова: реабілітація, учасники бойових дій, опорно-руховий апарат, нервова система.
Література