Вступ. Сьогодні одним із важливих, пріоритетних напрямів розвитку гігієнічної науки є вивчення впливу нанотехнологій на здоров’я людини. Щодо наночастинок антропогенного походження, то до багатьох з них живі організми не мають будь-яких механізмів адаптації. Із точки зору гігієністів, наночастинки антропогенного походження сьогодні є новим важливим імовірним шкідливим чинником, який набуває все більш значного поширення в навколишньому середовищі й може негативно впливати на організм людини. Тому висвітлення способу розрахунку показників, що необхідні для зниження концентрації аерозолю до гранично допустимих рівнів, є актуальним.
Мета дослідження – створити та обґрунтувати математичну модель, яка дозволить розрахувати час, що необхідний для зниження концентрації аерозолю до безпечного (гранично допустима концентрація для даного аерозолю) рівня для працюючих, виходячи з концентрації, дисперсного складу, фізичних властивостей речовини та повітря.
Матеріали та методи дослідження. Для математичного моделювання поведінки наночастинок і мікрочастинок у газовому середовищі використано додатки, що реалізовані у програмних пакетах SPSS 16, Statisticа 12.0, EXCEL.
Результати. У статті висвітлено нові математичні моделі, які дозволяють описати у заданих просторово-часових координатах процеси агрегації та седиментації наночастинок і мікрочастинок різних розмірів, виходячи з їхньої концентрації, дисперсного складу та інших фізичних властивостей речовини частинок і повітря.
Висновки. Таким чином, отримано математичні моделі, які дозволяють кількісно описати процеси агрегації та седиментації частинок різних розмірів. За допомогою цих моделей можна розрахувати час, за який у заданій точці простору (на практиці, як правило, йдеться про зону дихання робітника) концентрація нано- та мікрочастинок різної дисперсності (кількісна та вагова) досягне певного рівня.
Ключові слова: математична модель, дрібнодисперсні частинки, наночастинки, агрегація, седиментація.
Література