You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Літій як фактор ризику для здоров’я людини та сучасні джерела забруднення навколишнього середовища (огляд літератури)

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.18, №3, 2022


https://doi.org/10.33573/ujoh2022.03.253

Літій як фактор ризику для здоров’я людини та сучасні джерела забруднення навколишнього середовища (огляд літератури)

Андрусишина І.М., Барикін М.А.
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ


Повна стаття (PDF), АНГЛ

Вступ. В Україні офіційних документів, які б регулювали поводження з літієвими хімічними джерелами енергії, не існує. Відомо лише про два документи (Перелік та Постанова №1287), які поки що є лише декларативними і не впливають на процеси контролю ввезення літієвих джерел енергії та подальшу переробку відходів. Тобто, відпрацьовані елементи викидаються у відходи, за якими ніякого відповідного контролю немає.

Мета дослідження.Дати аналітичний огляд сучасного стану забруднення навколишнього середовища літієм, показати ризики для здоров’я людини за умови екологічного та виробничого впливу металу.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження побудовано на аналізі вітчизняних та зарубіжних видань щодо сучасного стану забруднення навколишнього середовища літієм, аналізу вмісту літію у об’єктах довкілля, токсичності металу, виробничого впливу, нормативно-правових актів та керівних документів міжнародних організацій та таких, що впроваджені в Україні.

Результати. Основне індустріальне застосування літієвих руд доволі різностороннє. На сьогодні одним з головних чинників забруднення довкілля літієм є відходи виробів електроніки та електронного обладнання. Сполуки літію не мають здатності до біологічного концентрування в харчових ланцюгах у зв'язку з їх іонним характером. Літій виявляється в різних об’єктах навколишнього середовища, основна популяція може піддаватися експозиції літію через вдихання атмосферного повітря, споживання їжі та питної води. Виробничий вплив сполук літію може відбутися при вдиханні та контакті зі шкірою на робочих місцях під час виготовлення, переробки та утилізації літієвих виробів. Однак данні стосовно виробничого впливу металу поодинокі. Відомо, що при вдиханні повітря, яке забруднене сполуками літію, призводить до гіперемії шкіри, сльозотечі. Відомо, що експозиція літієм викликає підвищений ризик зменшення концентраційної здатності нирок, гіпотиреозу, гіперпаратиреозу і збільшення маси тіла. У Європейському Союзі діють директиви від 22 грудня 1998 р. та 24 листопада 2003 р., які обмежують використання та утилізацію літієвих виробів. Відповідних нормативних документів в Україні за якими, відпрацьовані електронні відходи не мають ніякого відповідного контролю.

Висновки. Проведені аналітичні дослідження дали можливість оцінити сучасні сфери застосування літієвих сполук, зокрема, показали, що в Україні відсутні нормативні документи, які регламентують використання та утилізацію літієвих виробів. Виробники літієвих джерел енергії, піклуючись про своїх працівників, мають погоджуватись з вимогами громадських і державних організацій, повинні розробляти й виконувати норми безпеки токсичних складових літієвих джерел енергії. Водночас, зростання використання електронної техніки в Україні має такі темпи, що населення має бути поінформоване про потенційну небезпеку активного забруднення довкілля, загрозу здоров'ю людини.

Ключові слова: літій, токсичність, допустимі кількості у об’єктах довкілля та біологічних середовищах, джерела забруднення, нормування.

Література

  1. Kuzminsky, E.V. and others. (2020), Unconventional electrochemicalen ergyconversion systems, Akademperiodika, Kyiv,182 p.
  2. Lviv, A.L. (2001), "Lithium chemical current sources", Soroseducational magazine, Vol. 7, No. 3, pp. 45-51.
  3. Poviakel, L.I. etc. (2015), "Heavy metals as a risk factor orhuman health and the environment in the managemen to of waste electrical and electronic equipment (literature review)". Poviakel LI. Modern problem soft oxicology, food and chemical safety, No.1-2, P.41-49.
  4. Sheleshko, E.I., Isayev, S.D. (2004), "Lilith current sources as environmental pollutants", pp.1-5 available at: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/8970/Sheleshko_Litiyevi_dzherela_strumu.pdf?sequence=1&isAllowed=
  5. Shestopalov, V.M., Negoda, G.M., Naboka, M.V., Ovchinnikova, N.B. (2002), "Problems of classification of mineral waters of Ukraine and prospects of revealing their diversity", Problems of mineral waters, pp. 13-32.
  6. Kavanagh, L. et al. (2018), "Global lithium sources-industrial use and future in the electric vehicleindustry: a review", Resources, Vol. 7, No. 3, pp. 57, https://doi.org/10.3390/resources7030057
  7. Lindsey, B. D. et al. (2021), "Lithium in groundwater used for drinking-water supply in the United States", Science of the Total Environment, Vol. 767, pp.144691. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.144691
  8. Flexer, V., Baspineiro, C. F., Galli, C. (2018), "I Lithium recovery from brines: A vital raw material for green energies with a potential environmental impact in its mining and processing", Science of the Total Environment, Vol. 639, pp. 1188-1204. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2018.05.223
  9. Sobolev, O. I. etal. (2019), "Lithium in the natural environment and its migration in the trophicchain", Ukrainian Journal of Ecology, Vol. 9, No. 2, pp.195-203.
  10. Kaunda, R. B. (2020), "Potential environmental impacts of lithium mining", Journal of Energy & Natural Resources Law, Vol. 38, No. 3. pp. 237-244, https://doi.org/10.1080/02646811.2020.1754596
  11. Karsidag, N. Cinar, S. (2011), "Sahin From Lithium Intoxication to Lung Cancer: A Woman's Diagnostic Journey", Prim Care Companion CNS Disord, Vol. 13, No. 2, pp. 10l0-1048 https://doi.org/10.4088/PCC.10l01048gre
  12. Mc Knight, R.F., Adida, M., Budge, K. et al. (2012), "Lithium toxicity profile: a systematic review and meta-analysis", Lancet, No. 379, pp. 721, https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)61516-X
  13. Hamid, O. A., Ibrahim, E. M., Hussie, M.S., Khateeb, Sh. A. (2020), "The molecular mechanisms of lithium-induced cardiotoxicity in male rats and its amelioration by N-acetyl cysteine", Human and Experimental Toxicology, https://doi.org/10.1177/0960327119897759
  14. Szklarska, D., Rzymski, P. "Is Lithium a Micronutrients From Biological Activity and Epidemiological Observation to Food Fortification", Biological Trace Element Research, https://doi.org/10.1007/s12011-018-1455-2
  15. Aral, H., Vecchio-Sadus, A. (2008), "Toxicity of lithium to humans and the environment-A literature review", Ecotoxicology and Environmental Safety, No. 70 pp. 349- 356, https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2008.02.026
  16. Harari, F., Åkesson, A., Casimiro, E., Lu, Yi., Vahter, M. (2016), "Exposure to lithium through drinking water and calcium homeostasis during pregnancy: A longitudinall study", Environmental Research, No. 147. pp.1-7, https://doi.org/10.1016/j.envres.2016.01.031
  17. Mrozik W. et al. (2021) "Environmental impacts, pollution sources and pathways of spent lithium-ion batteries" Energy & Environmental Science, V. 14. No 12. pp. 6099-6121, https://doi.org/10.1039/D1EE00691F
  18. US EPA [United States Environmental Protection Agency] (2008) "Provisional Peer Reviewed Toxicity Values for Lithium (CASRN 7439-93-2)". [PDF] Superfund Health Risk Technical Support Center National Center for Environmental Assessment Office of Research and Development U.S. Environmental Protection Agency. Cincinnaty. 31 p.
  19. Ramoju S., Andersen M., Poddalgoda D., Nong A., Karyakinaa N., Shilnikova N., Krishnana K., Krewskia D. (2020) "Derivation of whole blood biomonitoring equivalents for lithium for the interpretation of biomonitoring data" Regulatory Toxicology and Pharmacology. 111. 104581, https://doi.org/10.1016/j.yrtph.2020.104581
  20. U.S. Geological Survey, Mineral Commodity Summaries (2020), "Lithium", available at: https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2020/mcs2020-lithium.pdf