Вступ. Натепер отримано наукові дані про те, що малі дози іонізуючого опромінення можуть бути фактором ризику розвитку окремих непухлинних захворювань, зокрема, системи кровообігу. Унаслідок аварії на Чорнобильській атомній елекростанції (ЧАЕС) опромінення зазнали не тільки учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але й населення, евакуйоване зі зони відчуження. Жителі 30-км зони отримали дозове навантаження за відносно короткий період часу. Рівні й характер опромінення цієї категорії дозволили виділити їх в окрему групу ризику й включити до державного регістру осіб, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС.
Мета дослідження – оцінити ризик розвитку непухлинних хвороб системи кровообігу в осіб, евакуйованих з 30-кілометрової зони Чорнобильської зони відчуження, упродовж 1992–2022 років епідеміологічного спостереження.
Матеріали та методи дослідження. Упродовж 1992–2022 років у поліклініці радіаційного реєстру Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України кардіологічне обстеження пройшли 3757 осіб, евакуйовані з 30-кілометрової зони ЧАЕС, зокрема 2750 жінок і 1007 чоловіків віком 18–60 років на дату аварії на ЧАЕС. Евакуйовані особи обстежувалися у віці від (23 ± 5) років до (53 ± 7,34) років (жінки – від 18 до 60 років, чоловіки – від 18 до 49 років). У досліджуваних індивідуальні ефективні дози іонізуючого випромінювання сягали 0,001 Зв ÷ 0, 38 Зв (у жінок – 0,001 Зв ÷ 0,37 Зв, у чоловіків – 0,001 Зв ÷ 0,38 Зв). Уперше виявлені захворювання системи кровообігу реєстрували за міжнародною статистичною класифікацією хвороб десятого перегляду. Епідеміологічні дослідження проведено з використанням основних епідеміологічних показників: структури (С), абсолютного ризику AR з 95% довірчим інтервалом (± СІ 95 %). Статистичну обробку проведено з використанням пакетів програм «Excel–2017».
Результати. У структурі захворювань системи кровообігу лідируючу позицію займає група «інші хвороби серця» (I130–I52), друге місце посідають «хвороби, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском» (I110–I15), разом це становить 82,10 %. Із 17,9 % решти реєстрованих хвороб системи кровообігу значна частка належить таким групам: «хвороби артерій, артеріол та капілярів», «ішемічна хвороба серця», «хронічні ревматичні хвороби серця». За статевою належністю досліджуваних особливість розвитку хвороб системи кровообігу є ідентичною з характером розвитку в загальній когорті. У загальній когорті досліджуваних абсолютний ризик AR (± СІ) становив 425,29 (425,34 ÷ 425,85) на 1000 люд.-років спостереження [у жінок – 490,85 (490,54 ÷ 491,15), у чоловіків – 190,41 (190,04 ÷ 190,77)]. Значно нижчим абсолютний ризик розвитку непухлинних хвороб системи кровообігу є в чоловіків (на 1000 люд.-років спостереження), що можливо пояснити молодшим віком чоловіків приблизно на десять років.
Висновки. Вплив радіації під час евакуації населення характеризувався короткостроковою дією малими (до 1 Зв) дозами іонізуючого випромінювання (0,001 Зв ÷ 0, 38 Зв). Високі абсолютні ризики розвитку деяких непухлинних хвороб системи кровообігу в осіб, евакуйованих з Чорнобильської зони відчуження, виявлені за 30-річний післяаварійний період (1992–2022 рр.) за відсутності радіації, що може свідчити про «причинно-наслідкові зв’язки» радіація-ефект.
Ключові слова: евакуйовані особи, хвороби системи кровообігу, структура хвороб, абсолютний ризик розвитку.
Література
Повна стаття (PDF), УКР