You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Експресія протоонкогенів сурвівіну (BIRC5), епідермального фактору росту (ERBB-2 / HER2-NEU), GLI, фактору росту ендотелію судин (VEGF) і антионкогена ТР53 в тканинах експериментальних тварин при токсоплазмозі

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.17, №2, 2021


https://doi.org/10.33573/ujoh2021.02.116

Експресія протоонкогенів сурвівіну (BIRC5), епідермального фактору росту (ERBB-2 / HER2-NEU), GLI, фактору росту ендотелію судин (VEGF) і антионкогена ТР53 в тканинах експериментальних тварин при токсоплазмозі

Пашинська К.С.
Установа освіти «Вітебський державний ордена Дружби народів медичний університет», Республіка Білорусь, м. Вітебськ


Повна стаття (PDF), РОС

Вступ. Токсоплазмоз – захворювання, причиною якого є паразитування токсоплазм. Відомо, що взаємини паразит-господар можуть характеризуватися фізичною, хімічною, токсичною та мутагенною дією з формуванням аутоімунного процесу.

У сучасній науковій літературі зустрічається інформація, що деякі найпростіші можуть сприяти розвитку процесів бластомогенеза. Що стосується токсоплазм, це питання вивчено недостатньо.

Мета дослідження – вивчити експресію протоонкогенов сурвівіну (BIRC5), епідермального фактору росту (ERBB-2 / HER2-NEU), GLI, фактору росту ендотелію судин (VEGF) і антіонкогена ТР53 в тканинах експериментальних тварин при токсоплазмозі.

Матеріали і методи дослідження. Проведення експерименту здійснювали на 70 самках лінії Wistar масою 170-220 грам.

У першій серії здійснювали визначення експресії протоонкогенів сурвівіну (BIRC5), епідермального фактору росту (ErbB-2 / HER2-Neu), GLI, фактору росту ендотелію судин (VEGF) і антионкогена ТР53 в порівнянні з генами референсами - β-актином (ACTB) і GAPDH шляхом ПЛР-аналізу в тканинах 10 здорових самок щурів (інтактний контроль, перша серія, печінка, селезінка, легені, головний мозок). Тварин серії номер два (60 голів) використовували з метою з'ясування ролі паразита в канцерогенних процесах шляхом оцінки зміни експресії протоонкогенів сурвівіну (BIRC5), епідермального фактору росту (ErbB-2 / HER2-Neu), GLI 1, фактору росту ендотелію судин (VEGF) і антіонкогена ТР53 в порівнянні з генами референсами β-актином (ACTB) і GAPDH в тканинах перорально інвазованих самок щурів в залежності від терміну розвитку токсоплазм. Самок заражали в дозі 50 тахізоітів токсоплазм на 1 г маси тіла тварини (10000 тахізоітів на самку). Тварин виводили з експерименту під впливом ефірного наркозу на 7-му, 14-ту, 21-шу, 28-му, 35-ту, 42-гу добу після зараження («чиста інвазія») і проводили забір біоптатів печінки, селезінки, легенів, головного мозку.

Експресію генів вимірювали за допомогою Real-Time PCR.

Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за допомогою програми Statistica 10.0. Отриманий результат фіксували у вигляді середньої і ДІ (M (95% CI). Для отримання достовірного результату використовували U-тест Манна-Уїтні (Mann-Whitney) або дисперсійний аналіз Краскела-Уолліса (Kruskal-Wallis ANOVA). Відмінності вважали достовірними при рівні значущості менше 0,05 (р <0,05).

Результати. У піддослідних щурів спостерігається зростання експресії протоонкогенів сурвівіну (BIRC5), епідермального фактору росту (ErbB-2 / HER2-Neu), GLI, фактору росту ендотелію судин (VEGF) у всіх досліджуваних органах (печінка, селезінка, легені, головний мозок).

Висновки. Токсоплазма може викликати збільшення експресії протоонкогенів сурвівіну (BIRC5), епідермального фактору росту (ErbB-2 / HER2-Neu), GLI, фактора росту ендотелію судин (VEGF) і знижувати експресію антионкогена ТР53 в тканинах печінки, селезінки, легенів і головного мозку.

Ключові слова: токсоплазма, експресія, протоонкогени, щури.

Література

  1. Пашинская Е.С., Побяржин В.В., Бекиш Л.Э. (2016) Биогенетические аспекты паразитирования трихинелл у млекопитающих: монография. Витебск: ВГМУ: 201 с. ISBN: 978-985-466-828-4
  2. Rajapakse S, Weeratunga P, Rodrigo C, de Silva NL, Fernando SD. (2017) Prophylaxis of human toxoplasmosis: a systematic review. Pathog Glob Health. 111(7): 333-342. https://doi.org/10.1080/20477724.2017.1370528
  3. Marra CM. (2018) Central nervous system infection with Toxoplasma gondii. Handb Clin Neurol. 152: 117 122. https://doi.org/10.1016/B978-0-444-63849-6.00009-8
  4. Montoya JG., Liesenfeld O. (2004) Toxoplasmosis. Lancet. 363 (9425): 1965- 76. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(04)16412-X
  5. Jeske S., Bianchi T.F., Moura M.Q, Baccega B., Pinto N.B., Berne M.E.A., Villela M.M.( 2018) Intestinal parasites in cancer patients in the South of Brazil. Braz J Biol. 78 (3): 574 578. https://doi.org/10.1590/1519-6984.175364
  6. Abdurakhim Toychiev, Sulayman Abdujapparov, Alim Imamov, Behzod Navruzov, Nikolay Davis, Najiya Badalova, Svetlana Osipova (2018) Intestinal helminths and protozoan infections in patients with colorectal cancer: prevalence and possible association with cancer pathogenesis. Parasitol Res. 117 (12): 3715 3723. https://doi.org/10.1007/s00436-018-6070-9