You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

До питання про зв’язок робочого напруження та функціонального стану хірургів лікарні швидкої допомоги

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.18, №1, 2022


https://doi.org/10.33573/ujoh2022.01.029

До питання про зв’язок робочого напруження та функціонального стану хірургів лікарні швидкої допомоги

Бобко Н.А., Довгопола С.П.
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ


Повна стаття (PDF), РОС

Вступ. Формування робочого напруження розглядається як «підвищення інтенсивності фізіологічних процесів, що забезпечують професійну діяльність» (O. O. Навакатікян). Функціональний стан розуміється як інтегральний комплекс наявних характеристик тих функцій та якостей людини, які прямо чи опосередковано зумовлюють виконання діяльності (В. І. Медведєв). Чим кращий вихідний функціональний стан людини, тим більше може підвищитись інтенсивність його фізіологічних процесів для виконання необхідної діяльності. І що вище вимоги виконуваної діяльності, то швидше вичерпується ресурс її фізіологічного забезпечення. Мета дослідження – виявити зв’язок робочого напруження хірургів лікарні швидкої допомоги з їхнім вихідним функціональним станом та з його змінами у процесі виконання професійної діяльності. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 62 хірурги 24–62 років (M ± m: 40,4 ± 1,3) за допомогою комп’ютерних об’єктивних і суб’єктивних психологічних тестів (опитувальників). Вивчалося розумове та фізичне робоче напруження хірургів. Вихідний функціональний стан визначався як якість нічного сну перед початком робочої зміни. Функціональний стан у процесі роботи визначався в категоріях працездатності, втоми, сонливості, тривожності, стресу, показників ефективності виконання тестів розумової діяльності. Дані оброблені на рівні статистичної значимості p < 0,05. Результати. Виявлено лінійний від’ємний зв’язок якості нічного сну напередодні чергування та відчуття фізичного (p < 0,012) або розумового робочого напруження (p < 0,053). Зростання робочого напруження супроводжувалося зниженням працездатності, збільшенням втоми, стресу, тривожності та її структурних елементів; більшою мірою – зростання фізичного напруження, ніж розумового (p < 0,006). Збільшувалася частота появи додаткових кольорів на другій позиції вибору за Люшером при зростанні розумового (p < 0,05) або фізичного (p < 0,01) напруження, основних кольорів – на третій позиції вибору при зростанні розумового напруження (p < 0,01). Виявлено параболічну залежність ефективності виконання об’єктивних когнітивних тестів від рівня розумового напруження з найменш ефективними значеннями при напруженні «нижче середнього», коли спостерігалися найгірші показники пам’яті, уваги, найбільш прискорювалася оцінка часових інтервалів (2–5 с), погіршувалась точність оцінки 3-секундних інтервалів. При фізичному напруженні «нижче за середнє» погіршувалась точність оцінки 3-секундних інтервалів. При розумовому або фізичному напруженні «нижче за середнє» спостерігалося найбільше число мимовільних змін напрямку обертання фігури в тесті Нобуюкі Кайахара, що свідчать про зміни домінуючої півкулі з правої на ліву і навпаки. Висновки. Чим кращий вихідний функціональний стан (якість нічного сну), тим менше відчувалося робоче напруження. Зі зростанням робочого напруження зростало відчуття втоми, стресу, сонливості, тривожності та знижувалася працездатність, більш виражено – зі зростанням фізичного напруження (p < 0,006). При зростанні напруження власні особисті потреби відсувалися на другий план, але все ефективніше утримувалася нормальна картина бачення всієї ситуації. Зростання робочого напруження супроводжувалося параболічними змінами базових функцій (p < 0,05) – з порушенням принципу домінантності однієї з півкуль у функціонуванні головного мозку та збільшенням нестабільності в оцінці часових інтервалів при напруженні «нижче середнього», що супроводжувалося погіршенням пам’яті та уваги при зростанні розумового робочого напруження.

Ключові слова: розумове напруження, фізичне напруження, працездатність, втома, сонливість, тривожність, стрес, короткочасна пам’ять, увага, відчуття часу, сон.

Література

  1. Навакатикян А. О., Крыжановская В. В., Кальниш В. В. Физиология и гигиена умственного труда. Киев: Здоров’я, 1987. 157 с.
  2. Медведев В. И. Функциональные состояния мозга человека (Методологические аспекты изучения). XV Съезд Всес. физиол. им. И. П. Павлова. Кишинев : Наука, 1987. Т. 1. С. 53–55.
  3. Медведев В. И. Теоретические проблемы физиологии труда. Физиология человека. 1975. Т. 1, № 1. С. 27–35.
  4. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 248 від 08.04.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06.05. 2014 за № 472/25249.
  5. Цуканов Б. И. Фактор времени и проблема сердечно-сосудистых заболеваний. Психологический журнал. 1989. Т. 10, № 1. С. 83–88.
  6. Основы профессионального психофизиологического отбора. Н. В. Макаренко, Б. А. Пухов, Н. В. Кольченко и др. Киев : Наукова думка, 1987. 244 с.
  7. Собчик Л. Н. Модифицированный восьмицветовой тест Люшера. Практическое руководство. Санкт-Петербург : Речь, 2001. 112 с.
  8. Spinning dancer. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Spinning_dancer.
  9. Методика диагностики самооценки Ч. Д. Спилбергера, Ю. Л. Ханина. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/.
  10. Tuomi K., Ilmarinen J., Jahkola A. Work Ability Index. Helsinki : Finnish Institute of Occupational Health, 1998. 34 p.
  11. The impact of night work on subjective reports of well-being: an exploratory study of health care workers from five nations. D. I. Tepas, J. L. Barnes-Farrell, N. Bobko et al. Rev Saude Publica. 2004. № 38. P. 26–31. https://doi.org/10.1590/S0034-89102004000700005.
  12. Sleep and recovery in physicians on night call: a longitudinal field study. B. Malmberg, G. Kecklund, B. Karlson et al. BMC Health Serv Res. 2010. № 10. P. 239. https://doi.org/10.1186/1472-6963-10-239.
  13. A diary study of fatigue in air traffic controllers during a period of high workload. M. B. Spencer, A. S. Rogers, C. L. Birch, A. J. Belyavin. Shiftwork in the 21st Century; S. Hornberger, P. Knauth, G. Costa, S. Folkard (eds.). Frankfurt am Main; Berlin; Bern; Bruxelles; New York; Oxford; Wien : Lang, 2000. P. 251–256.
  14. Толстова Ю. Н. Одномерное шкалирование: тестовая традиция в социологии. Социология: 4М. 1997. № 8. С. 54–65.
  15. Анохин П. К. Узловые вопросы теории функциональной системы. Москва : Наука, 1980. 196 с.
  16. Krupnik R., Yovel Y., Assaf Y. Inner Hemispheric and Interhemispheric Connectivity Balance in the Human Brain. J Neurosci. 2021. Vol. 41, № 40. P. 8351–8361. https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.1074-21.2021.
  17. Age-related reduction of hemispheric asymmetry by pigeons: A behavioral and FDG-PET imaging investigation of visual discrimination. S. Shabro, C. Meier, K. Leonard et al. Learn Behav. 2022. Mar 25. https://doi.org/10.3758/s13420-021-00507-z. Online ahead of print.
  18. Age-Related Changes in Hemispherical Specialization for Attentional Networks. M. Casagrande, F. Agostini, F. Favieri et al. Brain Sci. 2021. Vol. 11, № 9. P. 1115. https://doi.org/10.3390/brainsci11091115.
  19. Hemispheric asymmetries of cortical thickness in civil aviation pilots. Y. Cao, C. Qiu, C. Zhao et al. Aerosp Med Hum Perform. 2019. Vol. 90, № 5. P. 456–461. https://doi.org/10.3357/AMHP.5218.2019.
  20. The effect of cognitive load on horizontal and vertical spatial asymmetries. A. Ciricugno, M. L. Bartlett, O. S. Gwinn et al. Laterality. 2021. Vol. 26, № 6. P. 706–724. https://doi.org/10.1080/1357650X.2021.1920972.
  21. Plumert J. M., Kearney J. K. Timing Is Almost Everything: How Children Perceive and Act on Dynamic Affordances. Adv Child Dev Behav. 2018. № 55. P. 173–204. https://doi.org/10.1016/bs.acdb.2018.05.002.
  22. Influence of Motor and Cognitive Tasks on Time Estimation. S. Castellotti, O. D'Agostino, A. Biondi et al. Brain Sci. 2022. Vol. 12. № 3. P. 404. https://doi.org/10.3390/brainsci12030404.