You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

До питання гігієнічного нормування кількості мікроорганізмів у повітрі офісного приміщення

До питання гігієнічного нормування кількості мікроорганізмів у повітрі офісного приміщення

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.18, №2, 2022


https://doi.org/10.33573/ujoh2022.02.147

До питання гігієнічного нормування кількості мікроорганізмів у повітрі офісного приміщення

Леонов Ю.І.1, Назаренко В.І.1, Міщенко І.2
1Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ
2Лабораторія гігієни та безпеки праці, Вроцлавський університет науки і техніки, Вроцлав, Польщав


 Повна стаття (PDF), АНГЛ

Вступ. Сьогодні існує нагальна необхідність створення нормативних актів, що регламентують рівень мікроорганізмів у повітрі офісних приміщень. Раніше в Україні це питання не привертало таку увагу, як це сталось нині, у період пандемії COVID-19. Однак в інших країнах це є не лише об’єктом досліджень останніх 20 років, але й введено певні санітарні правила, яких роботодавець має дотримуватись. Зокрема, згідно з проведеними у Сполучених Штатах Америки (США) дослідженнями, забруднене повітря в приміщенні входить до 5 найнебезпечніших факторів для здоров’я людини. Найважливішою складовою, що визначає безпечність і придатність повітря, є його мікробіом, який може містити як патогенні мікроорганізми, так і мікроорганізми, що не будучи небезпечними можуть викликати негативні реакції організму: алергії, навантаження імунної системи тощо.

Мета дослідження – провести аналіз даних літератури та нормативно-правової бази в Україні й інших країнах щодо гігієнічної регламентації мікробіологічного стану повітря офісних приміщень.

Матеріали та методи дослідження. Аналітичний огляд наукових публікацій проведено з використанням наукометричних баз даних, санітарного законодавства розвинутих країн, періодичних видань та публікацій.

Результати. У США, Європейському Союзі (ЄС), Японії, Бразилії та багатьох інших розвинутих країнах світу існують гігієнічні стандарти, що регламентують допустимі межі кількості мікроорганізмів у повітрі офісних приміщень. Слід зазначити, що ці нормативні акти мають помітні відмінності в методичних підходах до оцінки та критеріїв ризику. В основному для бактеріальної мікрофлори та грибів за стандартами різних країн й організації допускається 250–1000 колоній утворюючих одиниць/м3. Дані літератури свідчать про значну кореляцію (r = 0,35–0,40) між концентрацією мікроорганізмів (бактерій і грибів) у повітрі приміщень і параметрами мікроклімату, що може бути основою для вдосконалення заходів профілактики. В Україні сьогодні гігієнічні нормативи щодо кількості мікроорганізмів у повітрі стосуються лише приміщень у закладах охорони здоров’я або приміщень на виробництві фармакологічної продукції чи харчових підприємствах. У той самий час нормативних актів щодо адміністративних чи офісних приміщень, які б давали безпечні межі наявності мікроорганізмів у їхньому повітрі – не розроблено й не впроваджено в практику вітчизняної охорони здоров’я.

Висновки. В Україні існує помітна потреба в розробці санітарно-протиепідемічних правил роботи в офісному приміщенні, що, зокрема, регламентує кількість мікроорганізмів (бактерій і грибків) у повітрі приміщення. Для вирішення цього питання дуже корисним може стати науковий і нормативно-правовий досвід ЄС, США та інших розвинених країн щодо регулювання допустимої концентрації мікроорганізмів у повітрі офісних приміщень. Водночас дуже важливо враховувати не тільки кількісний, а й якісний склад мікробного середовища, здатного впливати на організм людини. При розробці профілактичних заходів достатньо слушним є визначення впливу мікрокліматичних умов й інших фізичних факторів на мікробіом повітря.

Ключові слова: офісні приміщення, бактерії, грибки, віруси, повітря

Література

  1. On the Antiseptic Principle in the Practice of Surgery.( 1867), Sep 21, No. 2 (351), pp. 246-248. https://doi.org/10.1136/bmj.2.351.246
  2. Kotzias, D. (2005), "Indoor air and human exposure assessment-needs and approaches", Exp Toxicol Pathol, No. 57, pp. 5-7, https://doi.org/10.1016/j.etp.2005.05.002
  3. Gawrońska, H., Bakera, B. (2015), "Phytoremediation of particulate matter from indoor air by Chlorophytum comosum L. Plants", Air Qual Atmos Health, No. 8, pp. 265-272, https://doi.org/10.1007/s11869-014-0285-4
  4. Burge, P.S. (2004), "Sick Building Syndrome", Occup.Environ. Med, Vol. 61, pp. 185-190, https://doi.org/10.1136/oem.2003.008813
  5. Li, D.W., Yang, C.S. (2004), "Fungal Contamination as a Major Contributor to Sick Building Syndrome", Advances in Applied Microbiology, Vol. 55, pp. 31-112 https://doi.org/10.1016/S0065-2164(04)55002-5
  6. Watson, A.Y., Bates, R.R., Kennedy, D. (1988), Assessment of human exposure to air pollution: methods, measurements, and models. Air Pollution, the Automobile, and Public Health. National Academy Press, Washington.
  7. Gizaw, Z., Gebrehiwot, M., Yenew, C. (2016), "High bacterial load of indoor air in hospital wards: the case of University of Gondar teaching hospital, Northwest Ethiopia", Multidiscip Respir Med, No. 11, pp. 24, https://doi.org/10.1186/s40248-016-0061-4
  8. Di Giulio, M., Grande, R., Di Campli, E. et al. (2010), "Indoor air quality in university environments", Environ Monit Assess, No. 170, pp. 509-517, https://doi.org/10.1007/s10661-009-1252-7
  9. Hewitt, K.M., Gerba, C.P., Maxwell, S.L., Kelley. S.T. (2012), "Office space bacterial abundance and diversity in three metropolitan areas", PLoS One. No. 7, pp. 37849, https://doi.org/10.1371/journal.pone.0037849
  10. Nazaroff, W.W. (2016), "Indoor bioaerosol dynamics", Indoor Air, No. 26, pp. 61-78, https://doi.org/10.1111/ina.12174
  11. Yang, W., Elankumaran, S. and Marr, L.C. (2011), "Concentrations and size distributions of airborne influenza A viruses measured indoors at a health centre, a day-care centre and on aeroplanes", J. R. Soc. Interface, Vol. 8, No. 61, pp. 1176-1184. https://doi.org/10.1098/rsif.2010.0686
  12. Klepeis, N.E., Nelson, W.C., Ott, W.R. et al (2001), "The National human activity pattern survey (NHAPS): a resource for assessing exposure to environmental pollutants", J Expo Anal Environ Epidemiol, No. 11, pp. 231-252, https://doi.org/10.1038/sj.jea.7500165
  13. Brasche, S., Bischof, W. (2005), "Daily time spent indoors in German homes - Baseline data for the assessment of indoor exposure of German occupants", Int J Hyg Environ Health, No. 208, pp. 247-253, https://doi.org/10.1016/j.ijheh.2005.03.003
  14. Gołofit-Szymczak, M., Górny, R.L. (2010), "Bacterial and fungal aerosols in air-conditioned office buildings in Warsaw, Poland - the winter season", Int J Occup Saf Ergon. No. 16, pp. 465-476. https://doi.org/10.1080/10803548.2010.11076861
  15. Law, A.K.Y., Chau, C.K., Chan, G.Y.S. (2001), "Characteristics of bioaerosol profile in office buildings in Hong Kong", Build Environ, No. 36, pp. 527-541, https://doi.org/10.1016/S0360-1323(00)00020-2
  16. Qian J., Hospodsky, D., Yamamoto, N., Nazaroff, W. W., Peccia, J. (2012), "Size-resolved emission rates of airborne bacteria and fungi in an occupied classroom", Indoor Air, Vol. 22, No. 4, pp. 339-51, https://doi.org/10.1111/j.1600-0668.2012.00769.x
  17. Spengler, J., Neas L., Nakai S. et al. (1994), "Respiratory symptoms and housing characteristics", Indoor Air, No. 4, pp. 72-82. https://doi.org/10.1111/j.1600-0668.1994.t01-2-00002.x
  18. Górny, R.L., Reponen, T., Grinshpun, S.A. and Willeke, K. (2001), "Source strength of fungal spore aerosolization from moldy building material", Atmos. Environ, No. 35, pp. 4853-4862. https://doi.org/10.1016/S1352-2310(01)00261-8
  19. Seo, S.C., Reponen, T., Levin, L. et al. (2008), "Aerosolization of particulate (1→3)-β-D-glucan from moldy materials, Appl", Environ. Microbiol, No. 74, pp. 585-593. https://doi.org/10.1128/AEM.01791-07
  20. Muise, B., Seo, D.C., Blair, E.E., Applegate, T. (2010), "Mold spore penetration through wall service outlets: a pilot study", Environ. Monit. Assess, No. 163, pp. 95-104. https://doi.org/10.1007/s10661-009-0819-7
  21. Liu, D.L., Nazaroff, W.W. (2001), "Modeling pollutant penetration across building envelopes", Atmos. Environ, No. 35, pp. 4451-4462. https://doi.org/10.1016/S1352-2310(01)00218-7
  22. Wolff, C.H. (2011), "Innate immunity and the pathogenicity of inhaledmicrobial particles", Int. J. Biol. Sci, No. 7, pp. 261-268. https://doi.org/10.7150/ijbs.7.261
  23. Testo unico in materia di tutela della salute e della sicurezza nei luoghi di lavoro. D.Lgs n. 81/2008. In Gazzetta Ufficiale della Repubblica Italiana; n. 101 (30 Aprile 2008); Ministero della Giustizia, Ufficio Pubblicazione Leggi e Decreti: Rome, Italy.
  24. Dacarro, C., Grisoli, P., Del, Frate, G. et al. (2005), "Micro-organisms and dust exposure in an Italian grain mill", J. Appl. Microbiol, No. 98, pp. 163-171. https://doi.org/10.1111/j.1365-2672.2004.02437.x
  25. European Collaborative Center - Indoor Air Quality & Its Impact On Man, Report No. 12, Biological Particles in Indoor Environment, Luxembourg, 1993.
  26. IRSST, Occupational Health and Safety Research Institute Robert Sauvé: Bioaerosol in Workplace: Evaluation, Control and Prevention Guide. Technical guide, 2001, www.irsst.qc.ca.
  27. AIHA. Field Guide for the Determination of Biological Contaminates in Environmental Samples. Fairfax, VA: American Industrial Hygiene Association, 1996.
  28. Abel, E., Andersson, J.V., Dawidowicz, N. et al. (2002), "The Swedish key action 'The Healthy Building' - research results achieved during the first three years period 1998-2000", Indoor Air, Proceedings of the 9th International Conference on Indoor Air Quality and Climate, No. 2, pp. 996-1001.
  29. de Aquino Neto, F.R., de GóesSiqueira, L.F. (2000), "Guidelines for indoor air quality in offices in Brazil", Proceedings of Healthy Buildings, No. 4, pp. 549-554.
  30. Nunes, Z.G., Martins, A.S., Altoe, A.L.F. et al. (2005), "Indoor air microbiological evaluation of offices, hospitals, industries, and shopping centers", Mem Inst Oswaldo Cruz, Vol.100, No. 4, pp. 351-357. https://doi.org/10.1590/S0074-02762005000400003
  31. Lee, S.C., Li. W.M., Ao, C.H. (2002), "Investigation of indoor air quality at residential homes in Hong Kong - case study", Atmos Environ, No 36, pp. 225-237. https://doi.org/10.1016/S1352-2310(01)00435-6
  32. Li. W.M., Lee. S.C., Chan. L.Y. (2001), "Indoor air quality at nine shopping malls in Hong Kong", Sci Total Environ, Vol. 12, No. 273 (1-3), pp. 27-40. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(00)00833-0
  33. Huang, P.Y., Shi, Z.Y., Chen, C.H. et al. (2013), "Airborne and surfacebound microbial contamination in two intensive care units of a medical center in Central Taiwan", Aerosol Air Qual Res, No. 13, pp. 1060-1069. https://doi.org/10.4209/aaqr.2012.08.0217
  34. Hsu, C.H., Lu, M.C., Huang, D.J. (2012), "Application of chlorine dioxide for disinfection of student health centers", Environ Monit Assess, No. 184, pp. 741-747. https://doi.org/10.1007/s10661-011-1998-6
  35. Katiyar, V. (2013), "Assessment of indoor air micro-flora in selected schools", Adv Environ Res, No. 2 (1), pp. 61-80. https://doi.org/10.12989/aer.2013.2.1.061
  36. Obbard, J.P., Fang, L.S. (2003), "Airborne concentrations of bacteria in a hospital nvironment in Singapore", Water Air Soil Pollut, No 144 (1), pp. 333-341. https://doi.org/10.1023/A:1022973402453
  37. Supplement to the Standard of Building Biology Testing Methods SBM-2015: Building Biology Evaluation Guidelines for Sleeping Areas. Baubiologie maes. Inst. für Baubiologie, Nachhaltigkeit, 2015, 4 p.