You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Динаміка стану відповідності професійним вимогам до виконання робіт підвищеної небезпеки працівників Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.17, №3, 2021


https://doi.org/10.33573/ujoh2021.03.182

Динаміка стану відповідності професійним вимогам до виконання робіт підвищеної небезпеки працівників Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України

Кудієвський Я. В., Соловйов О. І.
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ


Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Специфічні умови праці гірничорятувальників Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України (ДВГРС) формуються під впливом безпосередньої комбінованої дії небезпечних факторів надзвичайних (аварійних) ситуацій, або опосередковано під час роботи в режимі чергування в умовах постійного очікування сигналу «тривога». Надвисокий рівень нервово-емоційного напруження в таких умовах потребує поглиблених досліджень відповідності певним професійним вимогам до виконання робіт підвищеної небезпеки працівників ДВГРС.

Мета дослідження – визначити динаміку стану відповідності професійним вимогам до виконання робіт підвищеної небезпеки працівників ДВГРС за даними психофізіологічної експертизи та за результатами виробничих досліджень професійно важливих якостей.

Матеріали та методи дослідження. Проведено дослідження стану психофізіологічних функцій у працівників ДВГРС. В аналіз включено матеріали аналізу показників психофізіологічної експертизи, проведених акредитованою лабораторією, та результати виробничих досліджень психологічних та фізіологічних функцій організму працівників особового складу ДВГРС (67 осіб), працюючих у режимі 12-год денного та нічного чергування.

Результати. Встановлено, що психофізіологічні показники гірничорятувальників упродовж досліджуваного періоду часу достовірно не розрізнялись, залишаючись на достатньо високому рівні професійно важливих якостей. Середня тривалість «індивідуальної хвилини» на початку 12-год чергування становила (60,60 ± 1,72) с, а наприкінці – (60,0 ± 1,68) с, при фізіологічній нормі (56,80 ± 1,76) с, що свідчить про достатній рівень вже сформованих адаптивних здібностей.

Висновки. Динаміка показників психофізіологічної оцінки професійно важливих якостей гірничорятувальників вказує на їхній стабільно високий рівень. Це свідчить про відповідність рівня адаптивних здібностей особового складу воєнізованих гірничорятувальних загонів професійним вимогам до виконання робіт підвищеної небезпеки. Зниження окремих показників професійно важливих якостей не знижує їхню загальну оцінку за рахунок належного рівня інших досліджуваних психофізіологічних показників.

Ключові слова: гірничорятувальники, вугільна промисловість, психофізіологічна експертиза професійно важливих якостей, умови праці.

Література

  1. Кучеренко С. М., Марющенко А. О. Професіографічне дослідження діяльності співробітників гірничо-рятувального підрозділу ДСНС України. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2015. Вип. 18. С. 126–133.
  2. Данилова С. В. Психологічні особливості оцінювання надзвичайної ситуації фахівцями воєнізованої гірничорятувальної служби України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец.: 19.00.09. Нац. ун-т цивільного захисту України. Харків, 2015. 21 с.
  3. Рядинська Є. М. Професіографічний аналіз діяльності фахівців державної воєнізованої гірничорятувальної служби України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец.: 19.00.09. Нац. ун-т цивільного захисту України. Харків, 2011. 24 с.
  4. Мордюшенко С. М. Соціально-психологічні детермінанти, що обумовлюють потребу практики в розробці професіограм основних спеціальностей МНС України. Вісник Національного університету оборони України. 2012. № 4 (29). С. 211–216.
  5. Спосіб психофізіологічної експертизи працівників: патент 83618 Україна: МПК (2013.01), А61В 5/16 (2001.06), А61В 5/18 (2006.01), G09B 7/00. № 201300781; заявл. 23.01.2013; опубл. 25.09.2013, Бюл. №18. 11 с.
  6. Корольчук М. С. Сучасні проблеми методології професійного психологічного відбору фахівців для ризиконебезпечних професій. Вісник Національного університету оборони України. 2011. № 4 (23). С. 156–160.
  7. Єна А. І., Маслюк В. В., Єна Т. А. Вагові коефіцієнти показників методик, що використовуються для визначення професійно важливих психофізіологічних якостей працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2015. Т. 2, № 3. С. 144–157.
  8. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности. Москва : ПЕР СЭ, 2001. 511 с.
  9. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці. Київ : КНЕУ, 2000. 232 с.
  10. Горго Ю. П., Маліков М. В., Богдановська Н. В. Оцінка та керування функціональними станами людини. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2005. 135 с.
  11. Свищева И. А., Олемпиева Е. В., Ходарев Н. В. Индивидуальная минута как скрининг-метод в оценке реабилитации лиц опасных профессий. Здоровье и образование в XXI веке. Серия медицина. 2012. Т. 14, № 1. С. 44–46.
  12. Мельникова С. Л. Показатель продолжительности индивидуальной минуты как интегральная характеристика адаптационных возможностей. Проблемы ритмов в естествознании: материалы Второго международного симпозиума (Москва, 1– 3 марта 2004 г.). Москва : Издательство РУДН, 2004. С. 280–284.
  13. Моисеева Н. И., Сысуев В. М. Временная среда и биологические ритмы. Ленинград : Наука, 1981. 121 с.
  14. Булгакова О. С., Булгаков А. Б. Связь вариабельности субъективного времени с работой механизмов адаптационной защиты. Фундаментальные исследования. 2009. № 5. С. 81–82.
  15. Фізіологія вищої нервової діяльності. І. А. Іонов та ін.; Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків : ФОП Петров В. В., 2017. 143 с.
  16. Основные показатели физиологической нормы у человека: руководство для токсикологов; ред. И. М. Трахтенберг. Киев : ИД «Авиценна», 2001. 372 с.