You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Діагностичне значення біомаркерів запалення у працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на пневмоконіоз у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень

Діагностичне значення біомаркерів запалення у працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на пневмоконіоз у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.18, №4, 2022


https://doi.org/10.33573/ujoh2022.04.277

Діагностичне значення біомаркерів запалення у працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на пневмоконіоз у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень

Ковальчук Т.А., Рубцов Р.В.
Державна установа «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», м. Кривий Ріг


 Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Хвороби органів дихання є одними з найрозповсюдженіших в Україні. Вони є причиною стрімкого та невпинного погіршення якості життя, втрати працездатності, високих показників інвалідизації та смертності населення країни. Щодо професійних захворювань легень – їхніми провідними нозологічними формами у промислових працівників є хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) і пневмоконіоз (ПК). Вивчення патогенетичних механізмів формування системного запалення при поєднаному перебігу ПК та ХОЗЛ у працівників гірничорудної та металургійної промисловості з визначенням вмісту маркерів запалення дотепер не проводились. Необхідність вирішення проблеми своєчасної діагностики та лікування хворих працівників обумовило актуальність проведених досліджень.

Мета дослідження – вивчити особливості змін показників маркерів системного запалення у працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ, для своєчасної діагностики захворювання.

Матеріали та методи дослідження. Вивчено показники деяких маркерів запалення у працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на професійні захворювання легень. Обстежено: 30 хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ, 17 хворих на ПК і 32 хворих на ХОЗЛ професійної етіології. До контрольної групи було включено 13 практично здорових працівників.

Результати. У працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ, вміст С-реактивного протеїну порівняно з контрольною групою був більшим у 3,7 разу (р < 0,01). Цей показник був більшим у 2,4 разу, ніж у хворих на ПК та, навпаки, меншим у 2,2 разу (р < 0,05), ніж у хворих на ХОЗЛ професійної етіології. Порівняно з контрольною групою вміст інтерлейкіну (IL)-1β у хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ був більшим на 1,4 %, у хворих на ПК – на 59,8 %, а у хворих на ХОЗЛ професійної етіології був меншим на 15,7 %. Вміст IL-4 у хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ і ХОЗЛ професійної етіології був більшим відповідно на 31,2 % і на 7,3 %, у хворих на ПК, навпаки, меншим на 4,3 %. Вміст IL-6 у хворих працівників був більшим: у хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ у 3,0 разу (р < 0,002), у хворих на ПК у 3,4 разу (р < 0,002), у хворих на ХОЗЛ у 2,7 разу (р < 0,01). Вміст TNF-α- фактору у хворих працівників перевищував аналогічний у контрольній групі відповідно на 27,9 % у хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ, у 2,1 разу (р < 0,002) у хворих на ПК і на 17,3 % у хворих на ХОЗЛ професійної етіології. Порівняно з хворими на ПК у поєднанні з ХОЗЛ вміст IL-1β у хворих на ПК був більшим на 57,6 %, у хворих на ХОЗЛ, навпаки, був меншим на 17,3 %. Вміст IL-4 у хворих на ПК і ХОЗЛ був меншим відповідно на 36,9 % і 22,3 %. Вміст IL-6 був більшим у хворих на ПК на 12,8 % і меншим у хворих на ХОЗЛ професійної етіології на 11,2 %. Вміст TNF-α-фактору у хворих на ПК був більшим на 63,7 % (р < 0,002), у хворих на ХОЗЛ – меншим на 9,0 %.

Висновки. У працівників гірничорудної та металургійної промисловості, хворих на ПК у поєднанні з ХОЗЛ, збільшення вмісту IL-1β та IL-4 є маркером активації з подальшою регуляцією неспецифічного захисту та специфічного імунітету, стимуляції процесів накопичення клітин, які є основою формування у хворих алергічних реакцій. Збільшення вмісту IL-6 і фактору некрозу пухлини вказує на деструктивні процеси в легеневій паренхімі та слизовій оболонці бронхів, виникнення та формування автоімунних процесів, розвиток клітинних захисних процесів, активацію «гострої фази» запалення з гіперпродукцією, перш за все, С-реактивного білка. Вказані зміни призводять до активації імунної системи, виникнення неспецифічних реакцій та формування схильності до розвитку інфекційних ускладнень. Вони визначають несприятливий прогноз гіперпродукції прозапальних тригерів: IL-1, IL-6, фактору некрозу пухлини та є підґрунтям для розробки заходів, спрямованих на своєчасну діагностику, лікування та профілактику ПК в поєднанні з ХОЗЛ у працівників гірничорудної та металургійної промисловості.

Ключові слова: пневмоконіоз, хронічне обструктивне захворювання легень, працівники, маркери запалення

Література

  1. Хронічне обструктивне захворювання легень: нові відтінки проблеми. Ю. І. Фещенко, Ю. Б. Чайковський, М. М. Островський та ін. Івано-Франківськ : СПМИК, 2016. 400 с.
  2. Кундієв Ю. І., Басанець А. В. Пневмоконіоз: епідеміологія, рання діагностика, профілактика. Київ : ВД «Авіцена», 2012. 192 с.
  3. Перцева Т. А., Санина Н. А. Выраженность системных воспалительных реакций у больных хронической обструктивной болезнью легких. Пульмонология. 2013. № 1. С. 38–41. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2013-0-1-38-41.
  4. Диагностическое значение биомаркеров при обострений хронической обструктивной болезни легких. А. В. Будневский, Е. С. Овсянников, А. В. Чернов, Е. С. Дробышева. Пульмонология. 2014. № 4. С. 100–104. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2014-0-4-100-104.
  5. Цитокиновый профиль сыворотки крови при хронической обструктивной болезни легких профессиональной этиологии в стабильной фазе болезни и ее ассоциация с другими маркерами воспалительного процесса. Т. В. Блинова, Л. А. Страхова, Н. А. Лавренюк, И. А. Умнягина. Пульмонология. 2015. № 5. С. 566–573. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2015-25-5-566-573.
  6. Баймаканова Г. Е., Авдеев С. Н. Значение биомаркеров при хронической обструктивной болезни легких. Пульмонология. 2013. № 3. С. 105–110. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2013-0-3-105-110.
  7. Yoon H. J., Siu D. D. Biomarkers of therapeutic response in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a critical review of the literature. Drugs. 2011. Vol. 71 (14). P. 1821–1837. https://doi.org/10.2165/11595180-000000000-00000.
  8. Cytokine inhibition in the treatment. G. Caremori, J. M. Adcock, A. Di Stefano et al. Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis. 2014. Vol. 9. P. 397–412. https://doi.org/10.2147/COPD.S42544.
  9. Implication of interleukin (il-18) in the pathogenesis of chronic obstructive pulmonary disease (COPD). E. Dima, O. Koltsida, P. Katsaounou et al. Cytokine. 2015. Vol. 74 (2). P. 313–317. https://doi.org/10.1016/j.cyto.2015.04.008.
  10. Celli B. R., Locantore N., Yotes J. Inflammatory impose clinical prediction of mortality in chronic obstructive pulmonary disease. Am. Respir. Crit. Care Med. 2012. Vol. 185 (10). P. 1065–1072. https://doi.org/10.1164/rccm.201110-1792OC.
  11. Абросимов В. Н. Хроническая обструктивная болезнь легких и пневмосклероз – еще один фенотип. Пульмонология. 2012. № 4. С. 95–99. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2012-0-4-95-99.
  12. Кузнєцова Л. В. Імунологія. Вінниця : ТОВ «Меркьюрі Поділля», 2012. 560 с.
  13. Методичні рекомендації «Застосування класифікації пневмоконіозів в Україні». Київ : Міністерство охорони здоров’я України, 2002. 16 с.
  14. Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному обструктивному захворюванні легень: наказ МОЗ України від 27 червня 2013 p. № 555. URL: http://document.ua/pro-zatverdzhennja-ta-vprovadzhennja-mediko-tehnologichnih-d-doc166218.html (дата звернення: 23.11.2021).
  15. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Poket guide to COPD diagnosis, management and prevention 2021. URL: https://goldcopd.org (дата звернення: 23.11.2021).