You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Cтрес та втома у медсестер відділення інтенсивної терапії в Cофії

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.18, №1, 2022


https://doi.org/10.33573/ujoh2022.01.022

Cтрес та втома у медсестер відділення інтенсивної терапії в Cофії

Стоянова Р., Цекова І., Вангелова К.
Національний центр громадського здоров’я та аналізів, Софія, Болгарія


Повна стаття (PDF), АНГЛ

Вступ. Медсестри відділення інтенсивної терапії (ВІТ) надають постійну, вузькоспеціалізовану та специфічну допомогу пацієнтам з гострими й тяжкими хронічними станами, що є причиною підвищеного рівня стресу.

Мета дослідження – простежити та порівняти рівень кортизолу в слині та самооцінку стресу, сонливості та втоми в медсестер ВІТ з такими самими показниками в медсестер, які працюють у клінічних відділеннях.

Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 48 медичних сестер жіночої статі, середній вік яких (49,7 ± 11,5) років: 16 – з ВІТ і 32 – з клінічних відділень. Було обстежено 10 медичних сестер денних змін і 6 – нічних змін ВІТ, а також 16 палатних медсестер у денні та нічні зміни. Рівні кортизолу в слині та самооцінку стресу, сонливості та втоми контролювали з 4-год інтервалами. Анкету за симптомами стресу заповнювали наприкінці денної та нічної змін. Статистичний аналіз проводили за допомогою SPSS.

Результати. Кортизол зберіг типовий добовий ритм зі значно вищими значеннями та більшими коливаннями під час змін у медсестер ВІТ порівняно з медсестрами клінічних палат. Самооцінка стресу, сонливості та стомлюваності збільшувалася в міру просування зміни, без суттєвих відмінностей між групами та змінами. Медсестри відчували себе напруженими, роздратованими та дуже втомленими наприкінці зміни; вони вважали, що навантаження є великим, а перерви у зміні – недостатні.

Ключові слова: стрес, втома, кортизол, реанімаційне відділення, 12-год зміни.

Література

  1. Lin, P. C., Chen, C. H., Pan, S. M. et al. (2012), «Atypical work schedules are associated with poor sleep quality and mental health in Taiwan female nurses», International Archives of Occupational and Environmental Health, No. 85, pp. 877–884. https://doi.org/10.1007/s00420-011-0730-8.
  2. Hoffman, A. J., Scott, L. D. (2003), «Role stress and career satisfaction among registered nurses by work shift patterns», Journal of Nursing Administration, No. 33, pp. 337–342. https://doi.org/10.1097/00005110-200306000-00006.
  3. Ettorre, G., Greco, M. (2015), «Healthcare Work and Organizational Interventions to Prevent Work-related Stress in Brindisi, Italy», Safety and Health at Work, Vol. 6, No. 1, pp. 35–38. https://doi.org/10.1016/j.shaw.2014.10.003.
  4. Lothschuetz, M. K., Geiger-Brown, J. (2010), «Is it time to pull the plug on 12-hour shifts? Part 2. Barriers to change and executive leadership strategies», J Nurs Adm, Vol. 40, No. 4, pp. 147–149. https://doi.org/10.1097/NNA.0b013e3181d40e63.
  5. Khamisa, N., Peltzer, K., Dragan, I. D. et al. (2016), «Work related stress, burnout, job satisfaction and general health of nurses: A follow-up study», Int J Nursing Practice, Vol. 22, No. 6, pp. 538–545. https://doi.org/10.1111/ijn.12455.
  6. Freimann, T., Merisalu, E. (2015), «Work-related psychosocial risk factors and mental health problems amongst nurses at a university hospital in Estonia: A cross-sectional study», Scand J Publ Health, No. 43, pp. 447–452. https://doi.org/10.1177/1403494815579477.
  7. Jones, G., Hocine, M., Salomon, J. et al. (2015), «Demographic and occupational predictors of stress and fatigue in French intensive-care registered nurses and nurses' aides: A cross-sectional study», International Journal of Nursing Studies, No. 52, pp. 250–259. https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2014.07.015.
  8. Lakanmaa, R. L., Suominenb, T., Perttilä, J. et al. (2010), «Competence requirements in intensive and critical care nursing – Still in need of definition? A Delphi study», Intensive Crit Care Nurs, No. 28, pp. 329–336. https://doi.org/10.1016/j.iccn.2012.03.002.
  9. Ceballos-Vásquez, P., Rolo-González, G., Hérnandez-Fernaud, E. et al. (2015), «Psychosocial factors and mental work load: a reality perceived by nurses in intensive care units», Revista latino-americana de enfermagem, Vol. 23, No. 2, pp. 315–322. https://doi.org/10.1590/0104-1169.0044.2557.
  10. Mealer, M., Jones, J., Newman, J. et al. (2012), «The presence of resilience is associated with a healthier psychological profile in intensive care unit (ICU) nurses: Results of a national survey», International Journal of Nursing Studies, No. 49, pp. 292–299. https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2011.09.015.
  11. Myhren, H., Ekeberg, Ø., Stokland, O. (2013), «Job Satisfaction and Burnout among Intensive Care Unit Nurses and Physicians», Critical Care Research and Practice. Volume, Article ID 786176. https://doi.org/10.1155/2013/786176.
  12. Vangelova, K., Dimitrova, I, Cekova, I, Stoyanova, R. (2021), «The effect of work-related risk factors on health symptoms of hospital nurses», Acta Medica Bulgarica, Vol. 58, No.1, pp. 81–87. https://doi.org/10.2478/amb-2021-0013.
  13. Kivimäki, M., Kawachi, I. (2015), «Work Stress as a Risk Factor for Cardiovascular Disease», Current cardiology reports, Vol. 17, No. 9, p. 74. https://doi.org/10.1007/s11886-015-0630-8.
  14. Anjum, B., Verma, N. S., Tiwari, S. et al. (2014), «Altered Circadian Secretion of Salivary Cortisol during Night Shift», IJHSR, Vol. 4, No. 2, pp. 46–52.
  15. Niu, S. F., Chung, M. H., Chu, H. et al. (2015), «Differences in cortisol profiles and circadian adjustment time between nurses working night shifts and regular day shifts: A prospective longitudinal study», International Journal of Nursing Studies, Vol. 52 No. 7, pp. 1193–1201. https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2015.04.001.
  16. Cekova, Ir., Stoyanova, R., Vangelova, K. (2018), «Ekskretsiya na melatonin i kortizol v slyunka na bolnichni meditsinski sestri po vreme na 12-chasovi smeni», B'lg. spisanie po obschestveno zdrave, No. 10 (4), pp. 46–55.
  17. Metzenthin, P., Helfricht, S., Loerbroks, A. et al. (2009), «A one-item subjective work stress assessment tool is associated with cortisol secretion levels in critical care nurses», Prev Med, Vol. 48, No. 5, pp. 462–466. https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2009.02.001.
  18. Fischer, J. E., Calame, A., Dettling, A. C. et al. (2000), «Experience and endocrine stress responses in neonatal and pediatric critical care nurses and physicians», Critical Care Medicine, Vol. 28, No. 9, pp. 3281–3288. https://doi.org/10.1097/00003246-200009000-00027.
  19. Dahlgren, A., Kecklund, G., Åkerstedt, T. (2005), «Different levels of work-related stress and the effects on sleep, fatigue and cortisol», Scand J Work Environ Health, Vol. 31, No. 4, pp. 277–285. https://doi.org/10.5271/sjweh.883.
  20. Åkerstedt, T., Gillbert, M. (1990), «Subjective and objective sleepiness in active individual», Int J Neurosci, No. 52, pp. 29–37. https://doi.org/10.3109/00207459008994241.
  21. Karhula, K., Härmä, M., Sallinen, M. et al. (2016), «Association of Job Strain with Cortisol and Alpha-Amylase Among Shift-Working Health Care Professionals in Laboratory and Field», Biological Research for Nursing, Vol. 18, No. 1, pp. 101–112. https://doi.org/10.1177/1099800415577801.
  22. Viana, R., Vargas, M., Carmagnani, M. et al. (2014), «Profile of an intensive care nurse in different regions of Brazil», Texto & Contexto – Enfermagem, Vol. 23, No. 1, pp. 151–159. https://doi.org/10.1590/S0104-07072014000100018.
  23. Di Muzio, M., Reda, F., Diella, G. et al. (2019), «Not only a Problem of Fatigue and Sleepiness: Changes in Psychomotor Performance in Italian Nurses across 8-h Rapidly Rotating Shifts», Journal of Clinical Medicine, Vol. 8, No. 1, pp. 47. https://doi.org/10.3390/jcm8010047.
  24. Thompson, B. J. (2019), «Does work-induced fatigue accumulate across three compressed 12 hour shifts in hospital nurses and aides?», PLoS One, Vol. 14, No. 2, e0211715. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0211715.