You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Біологічний вік і когнітивні функції у хірургів в умовах добових чергувань

Біологічний вік і когнітивні функції у хірургів в умовах добових чергувань

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.17, №1, 2021

Біологічний вік і когнітивні функції у хірургів в умовах добових чергувань

Бобко Н.А., Довгопола С.П.

https://doi.org/10.33573/ujoh2021.01.035

Державна установа "Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України"

Повна стаття (PDF), РОС

Вступ. Біологічний вік дає можливість деякої інтегральної оцінки стану здоров'я. Метод В.П. Войтенко (1991) заснований на показниках функціонування системи кровообігу і скаргах на стан здоров'я, метод А.Г. Горелкіна і Б.Б. Пінхасова (2010) - на антропометричних показниках, що характеризують стан сполучної тканини і процесів метаболізму. Умови праці хірургів кваліфікуються за найвищим класом шкідливості за фактором напруженості праці (клас 3.3), що описані в літературі як чинники ризику розвитку патології системи кровообігу, метаболічних порушень і формування ожиріння.

Мета дослідження - визначити біологічний вік і темп старіння хірургів, які працюють в умовах добових чергувань, і виявити особливості зв'язку ефективності реалізації професійно важливих когнітивних функцій з показниками, що формують біологічний вік хірургів.

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 67 хірургів 23-74 років (М ± m: 41,33 ± 1,37) за допомогою двох методів оцінки біологічного віку (за В.П. Войтенко і за А.Г. Горелкіним - Б.Б. Пінхасовим), з них – у 34 хірургів (24-62 років; М ± m: 42,41 ± 1,90) – тестувались також професійно важливі когнітивні функції. Статистична обробка даних проведена на рівні p<0,05.

Результати. Біологічний вік хірургів за В.П.Войтенко склав в середньому 53,55 років при належному біологічному віці 44,60 років, темп старіння - 8,96 років, що кваліфікується як прискорений темп, що межує з різко прискореним. Біологічний вік за А.Г. Горелкіним - Б.Б. Пінхасовим склав 43,0 роки з коефіцієнтом швидкості старіння 1,11, що трактується як прискорене старіння. При нормальних середньогрупових рівнях АТ і ЧСС, у хірургів виявлено ряд несприятливих змін в стані системи кровообігу (високий периферичний опір судин на тлі ваготонії і підвищеного індексу недостатності кровообігу). Індекс маси тіла склав 28,05 у.о. (що кваліфікується як передожиріння), об’єм талії - 96,62 см (абдомінальне передожиріння), відношення об'єму талії до об'єму стегон - 0,94 (ожиріння).

Ризик хронічних захворювань і число скарг негативно пов'язані з ефективністю перемикання уваги, його концентрації і роботи в потоці інформації при дефіциті часу. Об’єм короткочасної пам'яті збільшується при збільшенні пульсу і хвилинного об’єму кровотоку (ХОК), але її якість погіршується при підвищенні артеріального тиску. Увага поліпшується з підвищенням пульсу, артеріального тиску, ХОК, систолічного об’єму, середньодинамічного тиску, зі зниженням периферичного опору судин, з поліпшенням статичного балансування. Однак, якісна реалізація функції уваги пов'язана з патологічною зміною саморегуляції кровообігу. Стан метаболізму пов'язаний з концентрацією уваги: збільшення біологічного віку і зниження коефіцієнта швидкості старіння за А.Г. Горелкіним-Б.Б. Пінхасовим супроводжується зниженням ефективності реалізації цієї функції.

Висновки. Темп старіння організму у хірургів за показниками системи кровообігу і самопочуття перевищує такий за показниками метаболізму, при тому, що обидва знаходяться в зоні прискореного старіння. Формування ожиріння, що підвищує кардіоваскулярний ризик, може бути наслідком систематичного порушення добового ритму сну-неспання. Збільшення ризику хронічних захворювань і числа скарг негативно позначаються на ефективності реалізації функції уваги. Пам'ять залежить від стану системи кровообігу, а експлуатація функції уваги мобілізує її ресурси, включаючи судинну ланку, що з часом результується в патологічних змінах саморегуляції кровообігу (збільшенні ризику формування гіпертонії) як наслідок надмірно високої напруженості праці хірургів.

Ключові слова: темп старіння, система кровообігу, метаболізм, розумова діяльність, хірурги, змінна праця.

Література

  1. Войтенко В. П. Здоровье здоровых. Київ : Здоров’я, 1991. 248 с.
  2. Горелкин А.Г., Пинхасов Б.Б. Способ определения биологического возраста человека и скорости старения : пат. Российская Федерация. № 2387374 Опубл. 27.04.2010. Приоритет от 22.07.2008. URL:http://www.freepatent.ru/patents/2387374
  3. Ким Л.Б., Путятина А.Н., Кожин П.М. Биологический возраст как показатель состояния здоровья рабочих горнорудной промышленности в арктической зоне Российской Федерации // Новосибирск: ФГБУ «НЦКЭМ» СО РАМН, 2014. 10 с. URL: www.ras.ru/FStorage/Download.aspx?id=302e4858-77aa-4de7-ab06-c2599966c174
  4. Thurston R. C., Rewak M., Kubzansky L. D. An anxious heart: anxiety and the onset of cardiovascular diseases. Prog. Cardiovasc. Dis. 2013. 55(6). Р. 524-537. doi: 10.1016/j.pcad.2013.03.007.
  5. Kervezee L., Kosmadopoulos A., Boivin D. B. Metabolic and cardiovascular consequences of shift work: The role of circadian disruption and sleep disturbances. Eur J Neurosci. 2020. 51(1). Р. 396-412. doi: 10.1111/ejn.14216.
  6. Котенева А.В. Смысложизненные ориентации и биопсихологический возраст сотрудников уголовно-исполнительной системы. Психология и право.2020. Т. 10. № 3. C. 36–51. URL:https://DOI:10.17759/psylaw.20201003
  7. Статистичний щорічник України за 2018 рік / Держ. ком. статистики України. Житомир: ТОВ "БУК-ДРУК", 2019. 482с. URL: https:// www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/11/zb_yearbook_2018.pdf
  8. Чернюк В.И., Бобко Н.А., Гадаева Д.О. Влияние ночных работ на функциональное состояние водителей грузовых автомобилей. Клінічна та експериментальна патологія, 2018, Т. XVIІ, №3 (65), Ч.2. С. 150-155. DOI:10.24061/1727- 4338.XVІI.3.65.2018.174.
  9. Impact of nightshift work on overweight and abdominal obesity among workers of a poultry processing plant in southern Brazil / Macagnan J. [et al.] Chronobiol Int. 2012. 29(3). Р. 336-343. doi: 10.3109/07420528.2011.653851.
  10. Аринчин Н. И., Кулаго Г.В. Гипертоническая болезнь как нарушение саморегуляции кровообращения. Минск : Наука и техника, 1969. 104 с.
  11. Храмов Ю. А., Вебер В.Р. Вегетативное обеспечение и гемодинамика при гипертонической болезни . Новосибирск : Наука, 1985. 129 c.
  12. Макаренко М. В. Основи професійного відбору військових спеціалістів та методи вивчення індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми / Ін-т фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Наук.-досл. центр гуманітарних пробл. збройних сил України. Київ, 2006. 395 с.
  13. Chernyuk V.I., Bobko N.A., Yavorskiy E.E. Age and experience related changes in cognitive performance of surgeons working daily duties. Український журнал з проблем медицини праці. 2016. №2 (47). C. 27-32. https://doi.org/10.33573/ujoh2016.02.027
  14. Бойко А. Здоровые тесты. 2003. Москва: Российская газета; 202 с. ISBN: 5-94829-008-5. URL: http://www.libex.ru/detail/book856988.html
  15. WHO/Europe – Nutrition - Body mass index – BMI. - Available from: URL: http://www.euro.who.int/en/health-topics/disease-prevention/nutrition/a-healthy-lifestyle/body-mass-index-bmi
  16. Minghelli B, Nunes C, Oliveira R. Body mass index and waist circumference to define thinness, overweight and obesity in Portuguese adolescents: comparison between CDC, IOTF, WHO references. Pediatr Endocrinol Rev. 2014.12(1). Р.35-41.
  17. Касаткина Ю.И., Петрова Е.А. Сравнительная характеристика методик по определению биологического возраста человека по В.П.Войтенко и по А.Г.Горелкину. Международный студенческий научный вестник. 2018. № 5; DOI 10.17513/msnv.18656. URL: http://eduherald.ru/ru/article/view?id=18656
  18. Waist Circumference and Waist–Hip Ratio: Report of a WHO Expert Consultation, Geneva, 8–11 December 2008. WHO, Geneva, Switzerland, 2011. 47p. URL: http://whqlibdoc.who.int/publications/2011/9789241501491_eng.pdf
  19. Бузунов В. А. Производственные факторы и возрастная работоспособность. Київ : Здоровья, 1991. 161 с.
  20. “World Health Organization-International Society of Hypertension Guidelines for the management of hypertension. Guidelines sub-committee of the World Health Organization” / J. Chalmers et al. Clin. Exp.Hypertens. 1999. 21(5-6). Р. 1009-1060.
  21. Чазова И. Е., Чихладзе Н. М. Подходы к обследованию больных артериальной гипертонией. Российский кардиологический научно-производственный комплекс МЗ и СР РФ. Москва, 2014. URL: http://www.alpha-medica.ru/?pId=53&sId=114
  22. Функциональное состояние системы кровообращения у работников видеодисплейных терминалов в динамике смены / Тебенова К.С. и др. Успехи современного естествознания. 2015. №1. С. 382-386.
  23. Избыточная масса тела и ожирение среди жителей Кемеровской области: распространенность, ассоциация с факторами сердечно-сосудистого риска / Барбараш О.Л. и др. КАРДИОЛОГИЯ: новости, мнения, обучение, 2016. №4. С. 44-49.
  24. Колькюхунь П. Ритмы работоспособности / Колькюхунь П. Биологические ритмы. М. : Мир, 1984. Т. 1. С. 389–408.
  25. Соколов Е. И. Эмоции и патология сердца / Е. И. Соколов, Е. В. Белова. М. : Наука, 1983. 302 с.