You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Біологічний вік як критерій оцінки ризику смертності та захворюваності

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.18, №3, 2022


https://doi.org/10.33573/ujoh2022.03.189

Біологічний вік як критерій оцінки ризику смертності та захворюваності

Кашуба М.О., Мельник Н.А. Сопель О.М.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна


Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. На сьогоднішній час більшість існуючих підходів щодо оцінки ризику смерті або професійного захворювання при хронічному впливі мають низку загальних недоліків. Тому висвітлення способу використання показників біологічного віку для оцінки ризику професійної захворюваності є актуальним.

Мета дослідження – обґрунтувати можливість застосування даних про біологічний вік для оцінки ризику розвитку захворювання чи смерті.

Матеріали й методи дослідження. Були проведені дослідження залежності між дозою шкідливого фактору, біологічним віком та ефектом дії у 97 чоловіків, які працювали на підприємствах комунального господарства та у 112 чоловіків (електрозварювальників) у віковому діапазоні від 21 до 57 років, які працювали на підприємствах Тернопільської області. Оцінку біологічного віку проводили за допомогою створеної нами програми.

Результати. У статті висвітлено використання показників біологічного віку для оцінки ризику професійної захворюваності. Нами було запропоновано ряд математичних формул, що дозволяють прогнозувати передбачувану тривалість майбутнього життя виходячи з даних про величину біовіку робітників різних вікових груп. Також нами було побудовано математичну модель множинної регресії, що дозволяє оцінити парціальний біовік робітників.

Висновки. Визначення біологічного віку та застосування його в якості проміжної ланки залежності доза – ефект дозволяє стандартизувати досліджувану групу, виключити спотворювальну дію неврахованих чи невідомих факторів на залежність доза – ефектю, судити про переважну спрямованість впливу на організм досліджуваного фактора в динаміці.

Ключові слова: біологічний вік, захворюваність, смертність, доза, ефект

Література

  1. Чернюк В.І., Вітте П.М. Оцінка ризиків здоров’ю та управління ними як проблема медицини праці. Український журнал з проблем медицини праці. 2005. № 1. С. 47-53.
  2. Occupational safety and health in construction: a review of applications and trends / F.A. Suárez Sánchez, G.I. Carvajal Peláez, Catalá Alís. J. Ind Health. 2017. No. 55(3). P. 210-218.
  3. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці. Київ: МОЗ України, 2002. 17 с.
  4. Hakansson C., Lexén A. The combination of psychosocial working conditions, occupational balance and sociodemographic characteristics and their associations with no or negligible stress symptoms among Swedish occupational therapists - a cross-sectional study. BMC Health Serv Res. 2021. No. 21(1). P. 471.
  5. Проблемы оценки профессионального риска в медицине труда / Измеров Н.Ф., Капцов В.А., Денисов Э.И., Овакимов В.Г. Медицина труда и пром. экол. 1993. № 3-4. С. 1-5.
  6. Schulte P.A., Kuempel E.D., Drew N.M. Characterizing risk assessments for the development of occupational exposure limits for engineered nanomaterials. Regul Toxicol Pharmacol. 2018. No. 95. P. 207-219.
  7. Витте П., Кундиев Ю., Шор Р. и др. Влияние нерадиационных факторов на развитие радиационной катаракты у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС. Гигиена труда. 2003. Вып. 34, Т2. С. 634-648.
  8. Gudzenko N., Hatch M., Bazyka D. et al. Non-radiation risk factors for leukemia: A case-control study among chornobyl cleanup workers in Ukraine. Environ Res. 2015. No. 142. P. 72-6.
  9. Измеров Н.Ф., Капцов В.А., Денисов Э.И., Овакимов В.Г. Социально-гигиенические аспекты профессионального риска для здоровья и резервы защиты временем. Медицина труда и пром. экол. 1994. № 2. С. 1-4.
  10. Ballester Arias A.R., García A.M. Occupational Exposure to Psychosocial Factors and Presence of Musculoskeletal disorders in Nursing Staff: A review of Studies and Meta-Analysis. Rev Esp Salud Publica. 2017. No. 91. e201704028.
  11. Occupational exposure to nanoparticles originating from welding - case studies from the Czech Republic / F. Berger, Š. Bernatíková, L. Kocůrková, R. Přichystalová, L. Schreiberov. Med Pr. 2021. No. 72(3). 219-230.
  12. Сравнительная оценка моделей развития вибрационных нарушений при воздействии локальной вибрации / Суворов Г.Х., Кравченко О.К., Тарасова Л.А., Копелева Л.М. Медицина труда и пром. экол. 1993. № 3-4. С. 5-9.
  13. Local vibration induced vascular pathological structural changes and abnormal levels of vascular damage indicators / N. Wei, R. Yan, L. Lang, et al. Microvasc Res. 2021. No. 136. P. 104163.
  14. Рабенда А. Оцінка відносного та абсолютного ризику здоров′ю на робочих місцях електрозварювальників. Гигиена труда. 2000. Вып. 31. С. 83-89.
  15. Development of a mechanism for the rapid risk assessment of cross-border chemical health threats / C. Hague, R. Orford, T. Gaulton, et al. J Expo Sci Environ Epidemiol. 2021. No. 31(5). P. 876-886.
  16. Кашуба Н.А. Построение и оценка моделей, описывающих изменение смертности с возрастом. Гигиена труда. 2004. Вып. 35. С. 534-545.
  17. Social relationships and mortality risk: a meta-analytic review / J. Holt-Lunstad, T.B. Smith, J.B. Layton PLoS Med. 2010. No. 7(7). e1000316.
  18. Кашуба Н.А. О методологических подходах к оценке общественного и индивидуального здоровья. Довкілля і здоров’я. 2003. № 4 (27). С. 69-72.
  19. Implementation of the Health Equity Impact Assessment (HEIA) tool in a local public health setting: challenges, facilitators, and impacts / O. Sadare, M. Williams, L. Simon Can. J Public Health. 2020. No. 111(2). P. 212-219.
  20. Кашуба Н.А. Визначення біологічного віку в робітників пилонебезпечних професій. Вісник наукових досліджень. 2004. № 3. С. 82-88.
  21. Kwon D., Belsky D.W. A toolkit for quantification of biological age from blood chemistry and organ function test data: BioAge. Geroscience. 2021. No. 43(6). P. 2795-2808.