Повна стаття (PDF), УКР
Вступ. Неодмінною передумовою розробки та впровадження профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення здоров’я працівників з підвищенням їхньої продуктивності праці, є встановлення об’єктивного зв’язку захворюваності працівників з умовами праці, яке базується на розумінні причин, що формують захворюваність, і на принципах доказової бази.
Мета дослідження – проведення поглибленого аналізу зайнятості працівників підприємств добувної промисловості у шкідливих умовах праці.
Матеріали та методи дослідження. Аналіз зайнятості працівників у шкідливих умовах праці проводився за 10 заключними актами періодичних медичних оглядів 9023 працівників підприємства добувної промисловості м. Кривого Рогу (2014–2019 рр.). Під час досліджень було вжито заходів щодо збереження медичної таємниці про хворих.
Результати. Кількість працівників, які зазнають дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, коливається на підприємстві добувної промисловості від 3465,0 (2018 рік) до 4020,0 (2014 рік) з тенденцію до зниження. У 2018 році збільшилась кількість осіб віком до 21 року, які працюють у шкідливих умовах праці до 4,24 на 100 працюючих порівняно з 3,83 на 100 працюючих (2015 рік) та 3,06 на 100 працюючих (2014 рік). Майже в три рази зменшилась кількість осіб пенсійного віку, що працює – з 9,21 на 100 працюючих у 2015 році до 2,77 на 100 працюючих у 2018 році. Кількість осіб, стаж роботи яких у шкідливих умовах понад 10 років, є стабільно високим і коливається від 62,66 % (2014 рік) до 53,19 % (2018 рік). Кількість жінок, стаж роботи яких понад 10 років, становить 53,0 % (2018 рік). Провідним шкідливим виробничим фактором, який має місце на робочому місці працівників підприємства добувної промисловості (згідно з заключним актом за результатами медичних оглядів), є важкість праці – 80,20 % (жінок 65,10 %) від облікової кількості штатних працівників, які зайняті у шкідливих умовах праці.
Висновки. Динаміка кількості працівників, які зайняті у шкідливих та небезпечних умовах праці, пов’язана зі змінами в умовах праці, технологічному процесі, зі зменшенням загальної чисельності працівників за рахунок оптимізації виробництва та трудової міграції. Стаж роботи більше половини середнього терміну розвитку профзахворювань у професії є фактором ризику, а праця у шкідливих умовах осіб, вік яких становить понад 40 років, є критичною, що потребує розробки та впровадження методів з оцінки та керування професійним ризиком.
Ключові слова: умови праці, шкідливі виробничі фактори, професійна захворюваність, оцінка та керування професійним ризиком, періодичні медичні огляди.
Література