Вступ. Сон – це особливий стан метаболізму, спрямований на самовідновлення організму після «денної роботи» та засвоєння отриманої інформації. Якість сну позитивно пов’язана з характеристиками функціонування організму людини, тоді як тривалість демонструє U-подібні зв’язки. Брак сну у водіїв призводить до підвищеної аварійності на дорогах.
Мета дослідження – виявити зв’язки якості та тривалості сну в робочі та вихідні дні з показниками функціонального стану водіїв-далекобійників.
Матеріали та методи дослідження. Обстежували 87 водіїв-далекобійників 28–67 років (M ± m: 49,9 ± 1,0). Якість сну, фізичну та розумову працездатність, комунікабельність, втому, напруженість, стрес, монотонію оцінювали за 5-бальною шкалою Лайкерта, особистісну тривожність – за Спілбергером-Ханіном, тривалість сну та екстремальних періодів у рейсі – суб’єктивно. Скарги на самопочуття вивчали за допомогою опитувальника В. П. Войтенка. Вимірювали: об’єм талії (ОТ), стегон (ОС), зап’ястя, масу тіла, ріст; АТС, АТД, ЧСС; тривалість затримки дихання на вдиху (тест Штанге); тривалість статичного балансування на лівій нозі (тест Уемури). Розраховували: основний обмін речовин (за формулою Маффіна-Джеора), індекс маси тіла (ІМТ), ОТ/ОС; систолічний об’єм, хвилинний об’єм кровотоку, периферичний опір судин, індекс самооцінки здоров’я (СОЗ), патологічний індекс (ПІ). Дані опрацьовані статистично з використанням кореляції за Пірсоном на рівні p < 0,05.
Результати. Якість сну в робочі дні в середньому за групою водії оцінюють як (4,06 ± 0,08) у. о., у вихідні дні – (4,31 ± 0,07) у. о. Тривалість сну в робочі дні становить (8,29 ± 0,15) год, у вихідні – (9,09 ± 0,17) год, тривалість нічного сну – (7,94 ± 0,15) год і (8,48 ± 0,15) год відповідно. Поліпшення якості сну у вихідні дні супроводжується підвищенням розумової (p < 0,01) і фізичної (p < 0,03) працездатності, комунікабельності (p < 0,05), зниженням відчуття напруження (p < 0,02) та тривалості екстремальних періодів у рейсі (p < 0,03), посиленням відчуття щастя (p < 0,01), почуття спокою, холоднокровності, зібраності (p < 0,05), збільшенням росту (p < 0,03), тривалості статичного балансування (p < 0,01), зниженням кількості скарг на самопочуття (p < 0,01) та хронічної патології (p < 0,01); у робочі дні – зниженням відчуття монотонії (p < 0,05), посиленням відчуття щастя (p < 0,03), збільшенням росту (p < 0,03), зниженням кількості скарг на самопочуття (p < 0,00001) та хронічної патології (p < 0,001). Подовження сну у вихідні дні супроводжується зниженням відчуття втоми (p < 0,05), напруження (p < 0,05), збільшенням значень маси тіла (p < 0,02), росту (p < 0,01), об’єму стегон (p < 0,02) та зап’ястя (p < 0,03), основного обміну (p < 0,01); у робочі дні – зниженням ОТ/ОС (p < 0,02). Подовження нічного сну у вихідні дні супроводжується збільшенням фізичної працездатності (p < 0,04), росту (p < 0,04) та тривалості затримки дихання (p < 0,05), зниженням ІМТ (p < 0,05), зменшенням періодів хандри (p < 0,01); у робочі дні – зниженням ОТ/ОС (p < 0,03). За середньогруповими даними у водіїв реєструється загальне передожиріння (ІМТ = 28,87 у. о. ± 0,51 у. о.), верхня межа абдомінального передожиріння, що межує з ожирінням (ОТ = 101,22 см ± 1,39 см), і суттєво підвищений ризик метаболічних ускладнень (ОТ/ОС = 0,93 у. о. ± 0,01 у. о.).
Висновки. Водії-далекобійники є «довго сплячими», що може відображати несприятливі зміни функціонального стану їхнього організму внаслідок несприятливих умов праці. Водночас збільшення якості та тривалості сну сприяє підвищенню працездатності водія та послаблює формування несприятливих функціональних станів. Поліпшення якості сну сприяє формуванню особистісних якостей, що знижують тривожність, подовження нічного сну – послабленню якостей, які підвищують її, що сприяє забезпеченню професійної надійності водіїв. Поліпшення якості сну супроводжується зменшенням кількості скарг на здоров’я, послабленням формування хронічної патології та поліпшенням кровопостачання головного мозку; подовження нічного сну – поліпшенням кровопостачання організму загалом. Подовження сну у вихідні дні пов’язане з формуванням передожиріння, тоді як подовження нічного сну – сприяє його зменшенню, відновленню висоти міжхребцевих дисків. Якість та тривалість сну у вихідні дні достовірно (p < 0,0004) більше пов’язані з функціональним станом водія, ніж у робочі дні. Якість сну більше ніж тривалість пов’язана з забезпеченням працездатності, здоров’я, кровопостачання організму та мозку, тоді як тривалість сну більше пов’язана з антропометричними даними, обміном речовин та формуванням передожиріння. Загалом, тривалий сон, а також повноцінний сон, особливо – у вихідні дні, що відображає несприятливі явища в життєдіяльності організму, відіграє, безсумнівно, позитивну роль у збереженні здоров’я та працездатності водіїв. Якісний сон, особливо у вихідні дні, у першу чергу важливий для відновлення працездатності та професійної надійності.
Ключові слова: працездатність, комунікабельність, втома, напруження, монотонія, тривожність, ожиріння, кровопостачання організму, кровопостачання мозку, самооцінка здоров’я, сон, нічний сон.
Література