https://doi.org/10.33573/ujoh2025.05
Відокремлений підрозділ «Науково-практичний медичний центр професійного здоров’я» Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Кривий Ріг, Україна
Вступ. Вплив промислових полютантів є причиною виникнення низки професійних захворювань легень, однією з найрозповсюдженіших форм яких є пневмоконіоз. Доведені заходи з ранньої діагностики пневмоконіозу дотепер є невизначеними, у значної кількості випадків спостерігається швидке виникнення та прогресування ускладнень, які є причиною значних соціальних та економічних втрат. Оцінка загальноклінічних лабораторних показників є основою для визначення активності системних і локальних запальних процесів, які впливають на формування та подальший перебіг пневмоконіозу в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Перспективним є створення методики, спрямованої на визначення найдоступніших та інформативних загальноклінічних лабораторних показників периферичної крові та ризиків виникнення пневмоконіозу в поєднанні з ХОЗЛ.
Мета дослідження – визначити значимість загальноклінічних лабораторних показників у формуванні ризику розвитку пневмоконіозу в поєднанні з ХОЗЛ у працівників гірничорудної та металургійної промисловості для розробки заходів, що спрямовані на профілактику цього професійного захворювання.
Матеріали та методи дослідження. Обстежено 98 працівників гірничорудної та металургійної промисловості, які хворі на пневмоконіоз у поєднанні з ХОЗЛ. Визначено вміст еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, умісту лейкоцитів, процентного вмісту субпопуляцій лейкоцитів, а саме: мієлоцитів, метамієлоцитів, паличкоядерних, сегментоядерних, нейтрофілів, еозинофілів, базофілів, моноцитів, лімфоцитів, швидкість осідання еритроцитів. Розраховано наступні показники: лейкоцитарні індекси інтоксикації – лейкоцитарний індекс інтоксикації, гранулоцитарно-агранулоцитарний індекс, індекс зсуву вліво, загальний індекс інтоксикації, індекс співвідношення лейкоцитів до швидкості осідання еритроцитів; лімфоцитарно-гранулоцитарний індекс, суму індексу співвідношення лейкоцитів до швидкості осідання еритроцитів і лімфоцитарно-гранулоцитарний індексу; індекси активності запалення – співвідношення лейкоцитів до швидкості осідання еритроцитів, співвідношення нейтрофілів до швидкості осідання еритроцитів, співвідношення нейтрофілів несегментованих до швидкості осідання еритроцитів, загальний індекс активності; індекси орієнтовної оцінки імунного статусу – лейкоцитарний індекс, індекс співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів, індекс співвідношення нейтрофілів і моноцитів, індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів, індекс співвідношення лімфоцитів і еозинофілів. Визначено значущі показники ризику розвитку пневмоконіозу в поєднанні з ХОЗЛ: критичне значення показника, чутливість показника, умовну ймовірність появи діагностичного значення, фонову ймовірність появи діагностичного значення, етіологічну частку впливу показника на появу ознаки в групі «пневмоконіоз в поєднанні з ХОЗЛ», відношення шансів появи ознаки в групі «пневмоконіоз в поєднанні з ХОЗЛ» до групи хворих на ХОЗЛ, поширеність показника, специфічність показника, хибно негативний зв’язок показника, хибно позитивний зв’язок показника, прогнозну цінність негативного зв’язку, прогнозну цінність позитивного зв’язку, процент узгодження, процент очікуваного узгодження, Капа – статистика.
Результати. Встановлено, що у працівників гірничорудної та металургійної промисловості, які хворі на пневмоконіоз в поєднанні з ХОЗЛ, найбільшу діагностичну цінність мали наступні показники: уміст паличкоядерних лейкоцитів більше ніж 3,3 %; індекси запалення та інтоксикації – співвідношення лейкоцитів до швидкості осідання еритроцитів більше ніж 2,7, співвідношення лейкоцитів до швидкості осідання еритроцитів більше ніж 6,0, співвідношення нейтрофілів до швидкості осідання еритроцитів більше ніж 6,5, співвідношення нейтрофілів несегментованих до швидкості осідання еритроцитів більше ніж 3,7, загальний індекс активності більше ніж 16,2. Ці показники однаково визначали більшість імовірнісних характеристик, які мали вагу при формуванні та подальшому перебігу захворювання. Найвагоміші ризики виникнення та подальшого прогресування пневмоконіозу в поєднанні з ХОЗЛ мали ті самі лабораторні показники: щодо прогнозної цінності негативного зв’язку (0,86) – показник паличкоядерних лейкоцитів, щодо позитивного зв’язку (0,45 – 0,46) – індекси запалення та інтоксикації (співвідношення лейкоцитів до швидкості осідання еритроцитів і співвідношення нейтрофілів до швидкості осідання еритроцитів). Водночас за показником Капа – статистика (0,1), індекси запалення та інтоксикації:
співвідношення лейкоцитів до швидкості осідання еритроцитів та співвідношення лейкоцитів до швидкості осідання еритроцитів визначали найвищі ризики поєднаного перебігу цих захворювань у хворих працівників.
Ключові слова: працівники, пневмоконіоз, хронічне обструктивне захворювання легень, лабораторні показники, ризики
Література
Повна стаття (PDF), УКР