https://doi.org/10.33573/ujoh2025.06
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, м. Тернопіль, Україна
Вступ. Гострий тонзиліт – поширене інфекційне захворювання, яке переважно вражає молоде населення та може суттєво впливати на працездатність. Тривалість хвороби є важливим фактором, що визначає швидкість відновлення та соціальні наслідки.
Мета дослідження – встановлення зв’язку між етіологією гострого тонзиліту та тривалістю тимчасової втрати працездатності у працюючої молоді.
Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводили бактеріологічним методом. Критеріями включення були біль у горлі, підвищена температура, чхання, нежить. Діагноз встановлювали за уніфікованим клінічним протоколом. Матеріалом слугували мазки з ротоглотки, досліджені загальноприйнятими мікробіологічними методами.
Результати. Ідентифіковано 122 штами мікроорганізмів із 10 родів бактерій та 1 роду грибів. Грамнегативні бактерії (60 %) переважали над грампозитивними (40 %). Найбільшу частку становили α-гемолітичні Streptococcus spp. (33,0 %), Neisseria spp. (16,39 %) та Corynebacterium spp. (14,01 %). β-гемолітичний Streptococcus групи А виявлено в 4,0 % випадків, Staphylococcus aureus – у 14,01 %. У більшості хворих мікроорганізми персистували у складі асоціацій, що могло ускладнювати перебіг хвороби. Аналіз тривалості захворювання показав, що в 65,4 % пацієнтів лікарняний тривав до 5 днів, у 34,6 % – 6–9 днів.
Висновки. Результати підкреслюють необхідність комплексного підходу до діагностики та лікування. Врахування мікробних асоціацій і проведення бактеріологічного обстеження перед призначенням терапії сприятиме ефективнішому вибору лікувальної тактики та зниженню ризику затяжного перебігу тонзиліту.
Ключові слова: запалення мигдалин, мікробні асоціації, ротоглотка, нормобіота, умовно-патогенні мікроорганізми, тривалість захворювання
Література
Повна стаття (PDF), УКР